РОЗДІЛ 2
КРИМІНОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗЛОЧИННОСТІ У КРЕДИТНО-ФІНАНСОВІЙ СИСТЕМІ
2.1. Рівень і динаміка злочинності у кредитно-фінансовій системі
Поняття “економічна злочинність” поряд з такими поняттями як “організована
злочинність” та “тіньова економіка” знайшли найбільшого поширення і закріпились
у понятійному апараті кримінологів та працівників правоохоронних органів.
Відомо, що економічні злочини віднесено більшістю вчених до особливо
небезпечних [103. – С.256]. У зв’язку з реформуванням економічної системи
зазнає значних змін і економічна злочинність. Створення нових форм власності,
функціонування економіки в умовах ринкових відносин, інтеграція в світову
економіку супроводжуються загостренням криміногенної ситуації. Тому економічна
злочинність здебільшого являє собою пряме продовження криміналізованих
економічних відносин.
Вчені справедливо зосередили свою увагу на вивченні такого складного й
всепроникаючого в усі сфери суспільного життя явища, як економічна злочинність.
В.М. Поповичем наголошується навіть на необхідність заснування науки
“Економічна кримінологія” [135]. У зв’язку з цим слід зазначити, що поняття
“економічна злочинність” є не лише кримінологічним, але й кримінально-правовим.
Підставою для поєднання названих злочинів і злочинності виступає їх зв’язок із
конкретними особливостями економічного та господарського механізму [211].
Наукова література налічує не один десяток вагомих праць, що присвячені
дослідженню проблем протидії економічній злочинності, різним підходам до їх
вивчення, визначенню понять, але всі вони стосуються здебільшого загальних
питань, а тому не задовольняють потреб теорії та практики. Окрім того, на даний
час в Україні відсутнє визначення злочинів у сфері економічної діяльності. Для
з’ясування суті даних злочинів використовують різні поняття, що в значній мірі
ускладнює їх класифікацію та розмежування від подібних. Одні вчені-кримінологи
при проведенні класифікації економічної злочинності виділяють злочини у КФС як
один із видів економічної злочинності – тобто злочини, що посягають на
банківський та кредитний сектор [216]. Інші вчені виділяють злочини, що
посягають на фінансову систему [111. – С.256]. Отже, досліджуючи злочинність у
КФС, перш за все необхідно провести відмежувати його від понять “економічна
злочинність” та “фінансова злочинність”, які на сучасному етапі закріпились в
понятійному апараті науковців. Окрім того, хоча злочинність у КФС і є одним із
небезпечних видів фінансової злочинності, яка існує у ринкових економіках всіх
країн світу, але достатньо ґрунтовних кримінологічних досліджень цього явища не
проводилось. І це викликає здивування, адже КФС є головною “кровоносною” ланкою
економічної системи, визначальним елементом економічної політики держави (роль
та місце КФС в економіці держави розглянуто нами в попередньому розділі). Не
досліджено й структуру, динаміку, рівень латентності, причини та умови,
особливості даного виду злочинності. Слід підкреслити, що, незважаючи на те, що
злочинність у КФС України має досить коротку історію, але вона на даний час
становить найбільшу соціальну небезпеку, завдає значну матеріальну та моральну
шкоду суспільству. Очевидно, що вітчизняна наука не встигає за розвитком подій
у даній сфері, що мають високий рівень інтенсивності, латентності і динамізму.
Щодо поняття економічної злочинності, то у наукових працях є різні погляди.
Одні автори стверджують що під економічною злочинністю необхідно розуміти
заподіяння шкоди охоронюваним законом економічним інтересам держави та
громадянам шляхом вчинення розкрадань, господарських та корисливих посадових
злочинів [94. – С.84]. Існують й дещо інші думки про те, що економічна
злочинність являє собою комплекс протиправних та кримінальних методів
господарювання і структурно складається із господарських злочинів суб’єктів
підприємництва та службових зловживань апарату управління виконавчих структур,
шкідливих наслідків злочинного господарювання [74. – С.59]. На наш погляд,
необхідно погодитись з думкою тих вчених, які розглядають економічну
злочинність у двох аспектах: широкому та вузькому [204. – С.114-115].
Економічна злочинність у широкому змісті – це сукупність вчинених на певній
території за відповідний проміжок часу злочинів та осіб, які їх вчинили,
безпосередньо направлених на відносини власності, розподілу та використання
товарів та послуг, об’єктом яких є відносини в сфері економіки. Ними можуть
бути і злочини в сферах власності, фінансовій діяльності,
міжнародно-комерційній діяльності, інформаційній діяльності, захисту від
монополізму, тощо. У вузькому змісті економічна злочинність – це сукупність
передбачених кримінальним законом діянь, родовим об’єктом яких є відповідні
суспільні відносини у сфері господарської діяльності. Однією із основних груп
економічної злочинності є фінансова злочинність.
Під фінансовою злочинністю розуміється сукупність злочинів, безпосередньо
пов’язаних із посяганням на відносини по формуванню, розподілу, перерозподілу і
використанню фінансових ресурсів суб’єктів економічних відносин [64]. Тобто до
даної категорії слід відносити злочини, які пов’язані із посяганням на
кредитну, бюджетну, податкову, митну та інші види фінансової діяльності. Як
зазначають науковці, фінансові злочини вкрай різноманітні і складні, тому
залежно від обставин прикладне значення можуть мати різні варіанти їх
класифікації [64. – С.21]. Одним із видів фінансової злочинності є саме
злочинність у КФС. Отже, злочинність у КФС знаходиться у такому співвідношенні
до економічної злочинності: економічна
- Київ+380960830922