РОЗДІЛ 2
МІСЦЕ, УМОВИ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Місце та умови проведення досліджень
Експериментальна робота проведена протягом 2003-2006 рр. на кафедрі
овочівництва Національного аграрного університету та в Київському
науково-дослідному центрі Інституту овочівництва та баштанництва УААН методом
лабораторно - польових дослідів [125].
Київський науково-дослідний центр розміщується у північній смузі правобережного
Лісостепу України. Клімат території центру помірно-теплий і помірно - вологий.
Абсолютний мінімум температури повітря взимку сягає мінус 33-34 0 С, а максимум
влітку – плюс 33-37 0 С, що вказує на можливість атмосферних посух.
Середньорічна температура повітря близько 9,6-11,6 0 С. Середній багаторічний
період з температурою вище 0 0С становить 230- 275 днів, тривалість
безморозного періоду 150-180 днів.
Період вегетації триває 199-202 дні та характеризується сумою активних
температур 2650-2800 0С. Середньорічна кількість опадів становить 560 мм. Грунт
у зимовий період промерзає в середньому на глибину 26 - 42 см, а найглибше – на
124 - 126 см.
Перехід температури через плюс 50 С навесні спостерігається 1-12 березня,
восени – 20 жовтня - 3 листопада. Останні весняні заморозки спостерігаються
22-25 травня [217].
Територія науково – дослідного центру знаходиться в районі Київського плато,
поверхня якого в межах господарства в загальному хвиляста. Залягання ґрунтових
вод на плато на глибині 10 м, на зниженнях 3-5 м.
Внаслідок різного географічного положення зволоження грунту різноманітне. Для
умов Лісостепу характерні різкі коливання метеорологічних факторів: кількості
опадів, відносної вологості повітря, високої та низької температури повітря.
Опади протягом вегетації розподіляються нерівномірно. Протягом року вони майже
завжди розподіляються так: восени і взимку їх випадає в межах норми, тобто 42 %
річної кількості, навесні і в першу половину літа значно менше норми – 29 %
річної кількості, що становить лише 70 % норми, а в другій половині літа,
особливо в серпні, значно більше – 29 % річної кількості, або 140 % норми.
Запаси ґрунтової вологи протягом вегетаційного періоду коливаються від 60 % і
вище до 10-12 % від повної польової вологоємкості.
Сніговий покрив починає залягати в кінці грудня і тримається до середини
березня. Часто буває так, що в січні і лютому впродовж тривалого періоду
сніговий покрив зовсім відсутній. Середньорічна потужність снігового покриву
становить від 10 до 22 см. Зима нестійка, часто бувають відлиги та ожеледь.
Інколи утворюється льодяна кірка. Взимку переважають південно - східні вітри,
влітку – північно-західні.
Згідно з матеріалами ґрунтового обстеження Київського науково - дослідного
центру ІОБ УААН ґрунт дослідної ділянки – чорнозем опідзолений малогумусний
слабовилугуваний. Вміст гумусу в орному шарі складає 2,25 %, рН водної витяжки
5,8 - 6,2. Вміст рухомих форм Р2О5 ?15,6 мг/100 г, К2О – 4,0 мг/100 г, сума
поглинутих основ досягає 20,19 мг-екв на 100 г грунту.
За роки досліджень погодні умови були досить контрастними і значно відрізнялись
за основними показниками.
Метеорологічні умови 2003 року (рис.2.1, додат. А) характеризувалися значно
вищою температурою повітря за середню багаторічну, лише в першій декаді вересня
вона була нижчою (13,8 проти 15,1 0С), а в другій декаді вересня та жовтня
близькою до середніх показників - 13,6 і 13,4 0С та 7,0 і 7,1 0С відповідно.
Кількість опадів, що випадала за цей період, також була не рівномірною
(рис.2.2, додат. А.1). У квітні – червні їх випало значно менше норми, а в
першій декаді червня опадів взагалі не було. В першій декаді липня кількість
опадів складала 43,5 мм, що перевищувало багаторічну на 19,5 мм, в другій
декаді серпня їх випало 29,9 мм, в першій декаді вересня – 36,2 мм, у першій
декаді жовтня – 87,0 мм, що також перевищувало середню багаторічну кількість. В
цілому кількість опадів у 2003 році була нижчою або близькою до середніх
багаторічних показників. Вологість повітря була близькою до
середньобагаторічної.
Рис.2.1. Температурні умови протягом вегетаційного періоду капусти
брюссельської
Погодні умови в 2004 році характеризувалися підвищеною температурою повітря
(рис.2.1, додат. А) та посушливими періодами (рис.2.2, додат. А.1). Найвища
температура повітря спостерігалась у другій декаді липня – 23,4 0 С. В другій
декаді травня, першій декаді червня та останній жовтня опадів взагалі не було і
в період з квітня до другої декади липня та з другої декади серпня до другої
декади вересня їх кількість була значно меншою від середньобагаторічних
показників. У період з другої декади липня до першої серпня та в кінці вересня
на початку жовтня їх кількість перевищувала середні показники. Найбільше їх
випало в першій декаді серпня – 107,9 мм, що на 87,9 мм більше за багаторічну.
Вологість повітря в 2004 році була близькою або дещо нижчою за середню
багаторічну (рис.2.3, додат. А.2).
Погодні умови в 2005 році були сприятливими для вирощування капусти
брюссельської (рис.2.1, 2.2, 2.3, додат. А, А.1, А.2). Поряд з досить високою
температурою повітря спостерігалось значне випадання опадів, особливо під час
інтенсивного росту рослин. Проте слід зазначити, що період з другої декади
серпня до другої декади жовтня характеризувався нестачею вологи, а, отже, і
зниженою вологістю повітря. Найвища температура повітря спостерігалась у третій
декаді липня та першій декаді серпня (23,4 0С), кількість опадів в цей період
складала 6,2 та 53,6 мм, вологість повітря 66 і 62 %. Найбільша кількість
опадів була в другій декаді жовтня – 82,6 мм.
Рис.2.2. Кількість опадів