розділ 2
аналіз систем ФІНАНСОВОГО забезпечення місцевого самоврядування в європейських
країнах і україні
2.1. Основні характеристики систем фінансового забезпечення місцевого
самоврядування
Проаналізуємо основні характеристики систем фінансового забезпечення місцевого
самоврядування і відповідні показники запропоновані Зайчиковою В.В. До основних
характеристик систем фінансового забезпечення місцевого самоврядування належать
такі: рівень фіскальної децентралізації; особливості та формули фінансового
вирівнювання; форми оптимізації структури видатків бюджетів органів місцевого
самоврядування; методи максимізації надходжень до бюджетів органів місцевого
самоврядування.
Показник рівня фіскальної децентралізації описує співвідношення фінансів
центрального уряду та місцевих урядів по таких позиціях:
– частка центрального та місцевого урядів у консолідованому бюджеті країни,
– частка доходів та видатків бюджетів місцевого самоврядування у
консолідованому бюджеті країни.
В економічних дослідженнях використовуються такі показники як: видатки
загального уряду (General Government Expenditures), видатки центрального уряду
(Central Government Expenditures), видатки (субнаціональних) місцевих урядів
(Subnational Government Expenditures). Частка видатків місцевих урядів у
загальних урядових видатках, а також частка видатків місцевих урядів у видатках
центрального уряду використовується для аналізу тенденцій у фіскальній
децентралізації зарубіжних країн.
Показники частки загальних урядових видатків, видатків центрального уряду,
видатків місцевих урядів у валовому внутрішньому продукті входять до групи
показників, що враховуються у моделях, які характеризують вплив децентралізації
на розмір публічного сектора та економічне зростання.
Як видно з рисунку 2.1, середній рівень частки видатків місцевих бюджетів у
валовому внутрішньому продукті у постсоціалістичних країнах на 9% нижче, ніж у
країнах–членах Європейського Союзу і становить 7% та, відповідно, середній
рівень частки доходів місцевих бюджетів у валовому внутрішньому продукті нижче
на 12% і становить 7,6%.
В Україні показники частки доходів місцевих бюджетів у валовому внутрішньому
продукті перевищують середній рівень постсоціалістичних країн, але відсутність
розвинених інститутів та інструментів фінансового забезпечення місцевого
самоврядування затримує конвергентні процеси.
Рис. 2.1. Частка видатків та доходів місцевих бюджетів
у валовому внутрішньому продукті
* – середнє – постсоціалістичні країни;
** – середнє – країни–члени ЄС.
В економетричних моделях, розроблених фахівцями Світового банку, аналізується
вплив фіскальної децентралізації на ефективність розміщення ресурсів з двох
боків, по–перше, щодо впливу фіскальної децентралізації на частку уряду у
валовому внутрішньому продукті, по–друге, щодо впливу фіскальної
децентралізації на економічне зростання з використанням інтенсивної форми
продуктивної функції. У першій моделі залежною змінною є загальна частка уряду
у валовому внутрішньому продукті, а незалежними змінними виступають показник
децентралізації – частка видатків місцевих урядів у загальних урядових
видатках, яка визначається як відношення видатків місцевого уряду до загальних
урядових видатків; чисельність населення та валовий внутрішній продукт на душу
населення. У другій моделі залежною змінною є реальний валовий внутрішній
продукт на душу населення, незалежними змінними є капітальні вкладення на
одного працівника та частка видатків місцевих урядів у загальних урядових
видатках [71].
Отримані результати регресивного аналізу свідчать про негативне співвідношення
між фіскальною децентралізацією та обсягом урядових видатків, близько 10% для
унітарних країн. Це підтверджує гіпотезу “Левіафана”: загальний обсяг
публічного сектора варіює інверсійно з фіскальною децентралізацією. Збільшення
частки видатків місцевих урядів у загальних урядових видатках приводить до
обмеження обсягів уряду в економіці. Однак співвідношення між децентралізацією
та економічним зростанням є позитивним, хоча статистично незначним на
традиційному рівні. В унітарних країнах недостатня правова база та фіскальна
координація, як наслідки фіскальної децентралізації, можуть спричинити
незначний вплив, тобто уповільнювати темпи економічного зростання.
Серед інших показників фіскальної децентралізації розраховують такі показники,
як:
– частка податків, які визначаються місцевими урядами – індикатор законодавчо
встановленої фіскальної децентралізації;
– частка місцевих урядів у загальних доходах, які збираються від імені
центрального уряду – індикатор дійсної децентралізації фіскальної (податкової)
ресурсної бази;
– частка у загальних доходах зібраних у внутрішніх межах або утриманих
місцевими урядами доходів – індикатор дохідної автономії місцевих урядів;
– частка доходів центрального уряду, переданих субнаціональним урядам –
індикатор децентралізації централізованих доходів (фінансових ресурсів);
– трансфертні ресурси центрального уряду (трансферти з бюджету центрального
уряду до місцевих бюджетів), які базуються виключно на застосуванні формули –
індикатор чіткості правил передання фіскальних доходів від вищого рівня
державного управління, які дозволяють місцевим урядам передбачити ресурсні
потоки;
– прозорість (простота, зрозумілість, чіткість) формули трансфертів з бюджету
центрального уряду до місцевих бюджетів – індикатор прозорості процесу
передання доходів;
– частка центральних доходів, переданих прямо до одиниць місцевих урядів –
індикатор автономії місцевих урядів відносно трансфертів центрального уряду;
– частка загальн
- Київ+380960830922