Ви є тут

Організація діяльності органів місцевого самоврядування в сфері надання послуг зв'язку

Автор: 
Борщ Григорій Андрійович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2006
Артикул:
0406U000247
129 грн
Додати в кошик

Вміст

розділ 2
теоретичні аспекти підготовки рішень органІВ місцевого самоврядування у сфері
надання послуг зв’язку
2.1. Узагальнення та моделювання процесів надання послуг зв’язку територіальній
громаді
У процесах економічного зростання в Україні, удосконалення системи державного
управління, розвитку телекомунікацій та інформаційної інфраструктури,
соціальної переорієнтації економічної політики зростає роль сфери послуг.
Підвищення якості надаваних населенню послуг є надзвичайно важливою складовою
задачі утвердження впродовж 2005-2011 рр. принципів і механізмів
структурно-інноваційної моделі розвитку та формування базових засад соціально
орієнтованого ринкового господарства [54]. Про це говорить, зокрема, факт, що
загальний обсяг наданих послуг населенню у 2003 році склав 31,5% від загального
об’єму реалізованих в Україні послуг [180]. Однією зі складових інтеграції
України до європейського та глобального телекомунікаційного простору,
визначеного Концепцією розвитку зв’язку в Україні до 2010 р., є забезпечення
контролю за дотриманням вимог до якості ПЗ [108]. Актуальність цієї задачі
підкреслюється вкладом ПЗ у загальний об’єм послуг, реалізованих населенню,
який у 2003 р. склав 41,0% [180]. Особлива роль при цьому відводиться
загальнодоступним телекомунікаційним послугам та універсальним послугам
поштового зв’язку, що покликані забезпечити задоволення попиту населення у ПЗ,
і на долю яких припадає 62,4% загального обсягу ПЗ, наданих населенню у 2003 р.
[180].
Надання ПЗ розглядається не тільки як розвинута технічна система, але і з
позицій внеску, здійснюваного у соціальний розвиток суспільства. При цьому
очевидно, що воно виконує свою функцію тільки у тому випадку, якщо створює
кінцеву продукцію. Створення такої продукції цілком залежить від рівня
організації та управління наданням ПЗ, у тому числі від впливу на ці процеси
ОМС.
Головним завданням системного аналізу при цьому є перехід від розгляду окремих
часткових процесів формування попиту, технічного, технологічного забезпечення
його задоволення, управління наданням послуг ТГ до цілісної
багатофункціональної складної системи з оцінкою її функціонування за її
кінцевими результатами.
Продукція зв’язку, як було показано у п. 1.2, носить нематеріальний характер,
відрізняється нерозривністю процесів виробництва і споживання, рознесеністю
процесу надання ПЗ у просторі, що визначає його мережеву структуру. Із
нерозривності процесу виробництва і споживання витікає безпосередня його
залежність від споживачів даної продукції, попит яких характеризується
нерівномірністю у просторі і часі. Якщо в умовах промислового виробництва
продукцію можна випускати про запас, потім складувати, то продукція зв'язку
створюється в реальному масштабі часу з навантаженням, створюваному
споживачами, вона має нерівномірність за періодами доби, днями тижня, місяцями
року. Так, коливання телефонного, телеграфного, поштового навантаження за
місяцями року визначаються сезонними роботами (у сільському господарстві,
будівництві тощо), пов'язані з відпускним періодом працівників і т. ін.
Коливання навантаження за днями тижня і годинами доби залежать від режиму
роботи підприємств, установ, організацій. Нерівномірність навантаження вимагає
для забезпечення заданого рівня якості мати певний резерв технічних засобів і
робочої сили. Це знижує ефективність використання устаткування і ліній зв'язку
в період спаду навантаження. У періоди найбільшого навантаження, коли наявні
резерви недостатні, регламентується час надання і споживання деяких ПЗ.
Усе це потребує для забезпечення високої якості обслуговування споживачів ПЗ
раціональної організації та управління ними. У періоди, коли пропускна
спроможність СНПЗ недостатня, задоволення потреб у ПЗ відбувається із затримкою
у часі, що може завдати певних збитків споживачам. У випадку ж перевищення
пропускної спроможності системи над рівнем попиту її робота характеризується
зниженням ефективності використання технічних засобів зв’язку. Таким чином
розкривається нерозривний зв’язок рівня якості надання послуг і ефективності
функціонування СНПЗ і витікає передумова, згідно з якою рівень організації
надання ПЗ має бути суспільно виправданим і відповідати об’єктивним потребам
суспільства, ТГ.
При вивченні системи надання комунікаційних послуг ТГ необхідно враховувати
зовнішні і внутрішні зв’язки. Так, на величину попиту значний вплив справляють
системи виробництва і споживання, а також ефективність управління пропускною
спроможністю кожного виду комунікацій. На рівні формування потреби у ПЗ,
виходячи з вимог, що висуваються споживачами, відбувається розподіл попиту на
загальнодоступні, універсальні послуги та індивідуальні, мобільні, що
реалізуються системами мобільного зв’язку. До мобільного зв’язку споживачі
переважно висувають вимоги значного скорочення часу, необхідного для
установлення зв’язку, підвищення рівня комфортності та постійної доступності у
просторі і часі порівняно з універсальними, загальнодоступними. Якщо ці вимоги
не виконуються, то споживачі, як правило, користуються універсальними ПЗ через
значно менші тарифи на такі послуги.
Такий розподіл попиту за умовами і визначає існування у системі надання ПЗ двох
підсистем: універсальних, загальнодоступних послуг й індивідуальних, мобільних
ПЗ.
До числа внутрішніх факторів, що визначають формування попиту, слід віднести
ефективність розв’язання комплексу завдань технічного, технологічного
забезпечення надання ПЗ, а також управління ним, що складають основу
ліцензійної політики і маркетингу у сист