РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ, ОБСЯГ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Загальна характеристика досліджуваних груп
У дослідженні було використано 203 самця щурів лінії Вістар у віці 6 місяців
масою 200-250 г з низькою вихідної адіогенною судорожною готовністю.
Використання в експерименті самців було обумовлено тим, що біологічні процеси
їхньому організмі не піддані, на відміну від самок, циклічним коливанням,
пов'язаним з статтєвою функцією, які можуть вплинути на вірогідність отриманих
результатів.
Дослідження проводилося в три основних етапи. На першому етапі було виконане
вивчення мікроморфологічних, біохімічних й електрофізіологічних змін у
головному мозку пацюків після моделювання епілепсії. Даний етап дослідження
проведений у трьох групах тварин загальною кількістю 61 щур. Перша група
включала 18 тварин. У тварин даної групи було проведене дослідження
морфологічних змін в області гіпокампів з двох боків після відтворення
епілепсії. Тварини забивалися по 3 кожні 5 діб починаючи з п'ятого дня після
відтворення епілепсії протягом місяця.
У другу групу ввійшло 48 щурів. З використанням даної групи тварин проведене
дослідження вмісту адреналіну, норадреналіну, дофаміну, серотоніну а ГАМК у
стовбурі головного мозку в різні терміни після моделювання епілепсії. Тварини
забивалися по 8 на 5-у, 10-у, 20-у, 25-у, 30-у, 45-у та 75-у добу після
операції відтворення епілепсії.
У третій групі тварин проводилося дослідження електричної активності
гіпокампів білатерально методом вживлених електродів після відтворення
епілепсії. У групу входило 5 тварин. Реєстрація електричної активності
виконувалася на 5-у, 10-у, 15-у, 25-у, 45-у й 75-у добу після відтворення
епілепсії.
Окремо виділена контрольна група з 20 пацюків, у яких епілепсія не
відтворювалася. 6 тварин зазначеної групи були використані для дослідження
мікроморфології гіпокампу, 8 тварин - для одержання даних про вміст адреналіну,
норадреналіну, дофаміну, серотоніну та ГАМК у стовбурі головного мозку. Іншим
5-и тваринам було виконане вживляння електродів у гіпокампи білатерально для
реєстрації їхньої електричної активності в нормі.
На другому етапі було проведене вивчення динаміки морфологічних та
електрофізіологічних змін у гіпокампах білатерально, а також біохімічних змін у
стовбурі головного мозку щурів з відтвореною епілепсією після трансплантації
кріоконсервованих ембріональних нервових клітин у зону експериментального
епілептичного вогнища. Дослідження також проводилося в 3-х групах тварин. У
всіх тварин була відтворена епілепсія. На 15-у добу після операції відтворення
епілепсії в зону експериментального епілептичного вогнища виконана
трансплантація суспензії кріоконсервованих ембріональних нервових клітие.
Тварини першої групи в кількості 9 голів використані для вивчення динаміки
мікроморфологічних зрушень у зоні епілептичного вогнища. Забій виконувався на
10-у, 30-у та 60-у добу після операції. У кожен строк забивали трьох тварин.
Друга група включала 24 тварини, які були використані для дослідження динаміки
вмісту ГАМК та біогенних амінів у стовбурі головного мозку після
трансплантації. Тварин забивали по 8 на 10-у, 30-у та 60-у добу після
трансплантації. У третю групу ввійшло 5 щурів, яким було виконане вживляння
електродів у ростральні гіпокампи білатерально після трансплантації КЕНК у
ділянку експериментального епілептичного вогнища. Реєстрація електричної
активності виконувалася на 10-у, 30-у та 60-у добу після трансплантації. На
даному етапі було використано 38 щурів.
На третьому етапі дослідження було проведене вивчення динаміки
мікроморфологічних та електрофізіологічних зрушень у гіпокампі, і динаміки
вмісту біогенних амінів та ГАМК у стовбурі головного мозку щурів після
трансплантації клітин строми кісткового мозку, диференційованих у нейробласти,
у ділянку експериментального епілептичного вогнища. Дослідження також
проводилося в 3-х групах тварин. На 15-у добу після операції відтворення
епілепсії в зону експериментального епілептичного вогнища виконана
трансплантація клітин строми кісткового мозку, диференційованих у нейробласти.
Тварини першої групи в кількості 9 голів використані для вивчення динаміки
мікроморфологічних зрушень у зоні епілептичного вогнища. Забій здійснювався на
10-у, 30-у й 60-у добу після операції. У кожен строк забивали трьох тварин.
Друга група включала 24 щура, які були використані для дослідження динаміки
вмісту ГАМК та біогенних амінів у стовбурі головного мозку після
трансплантації. Тварин забивали по 8 на 10-у, 30-у та 60- добу після
трансплантації. У третю групу ввійшло 5 щурів, яким було виконане вживляння
електродів у ростральні гіпокампи білатерально після трансплантації КСКМ у
ділянку експериментального епілептичного вогнища. Реєстрація електричної
активності виконувалася на 10-у, 30-у й 60-у добу після трансплантації. Усього
на даному етапі дослідження було використано 38 щурів.
Окремо була виділена група з 24 тварин, яким у зону епілептичного вогнища була
виконана трансплантація суспензії ембріональних клітин печінки. У даній групі
тварин було проведене дослідження вмісту ГАМК та біогенних амінів на 10-у, 30-у
а 60-у добу після трансплантації, а також вивчення рівня аудіогенної судорожної
готовності з метою з'ясування впливу трансплантації не нейрогенного клітинного
матеріалу в епілептичне вогнище на динаміку епілептичного процесу.
2.2. Методика створення експериментального пеніцилінового епілептичного вогнища
в головному мозку щурів
Для використання в експериме