РОЗДІЛ 2
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ВИВЧЕННЯ СТАНУ ЕСТЕТИЧНОЇ ВИХОВАНОСТІ УЧНІВ дмш
2.1. Критерії та методика оцінювання естетичної вихованості учнів ДМШ.
“Національна програма виховання дітей та учнівської молоді в Україні” визначає
вихованість як “результат виховання, який проявляється у соціально прийнятій
поведінці особи, вмінні діяти справедливо, компетентно, на рівні вікових
особливостей [115, с.6]”.
Відповідно до цього визначаємо естетичну вихованість як результат впливу музики
на особистість, завдяки якому в дитини формується здатність до сприймання
музичних творів і ціннісна позиція в сфері музичного мистецтва, яка за
сприятливих умов застосовується у різних сферах соціальної практики.
Проектуючи це визначення на проблематику даного дослідження, відзначимо, що
виявлення результативності естетичного виховання логічно пов’язати з питаннями
критеріїв та показників естетичної вихованості, тобто з’ясуванням того, що саме
і у який спосіб підлягає оцінюванню в особистості. Практично кожне педагогічне
дослідження звертається до визначення критеріїв, виходячи з мети, засобів,
конкретних умов виховного процесу. В нашому дослідженні такими є специфічні
змістові та організаційні особливості навчання школярів у дитячій музичній
школі. Тому необхідно зробити акценти на їх основних аспектах для обґрунтування
критеріїв та показників естетичної вихованості учнів ДМШ.
Проекція загально сформульованої мети і вимог музичного виховання на умови
навчально-виховного процесу в дитячих музичних школах дозволяє конкретизувати
означені позиції, а саме:
естетичне сприймання тісно пов’язане з емоційністю виконавської інтерпретації,
що базується на розширенні мистецького і власне музичного світогляду. В умовах
навчально-виховного процесу в ДМШ розвиток сприймання має спрямовуватись
передусім на розвиток виконавських здібностей;
здатність інтерпретувати реальні життєві явища художніми засобами передбачає
індивідуальну виконавську трактовку вже існуючих музичних творів, а також
розвиток здатності та вмінь створювати художні образи в творчій, зокрема
імпровізаційній та композиторській, і залежить від досвіду виконавства та
сприймання;
формування здатності оцінки творів та ціннісної позиції щодо мистецтва в учнів
та випускників ДМШ має виявлятись не тільки у прагненні та вміннях аналізувати,
інтерпретувати мистецькі явища, оцінювати їх та аргументувати їх, але й
відображається в “уведенні” творів у власний мистецький побут, у бажанні
накопичувати виконавський репертуар, у пріоритетах – стильових, жанрових тощо.
Важливим є прагнення поділитись набутим досвідом: розповісти про музику
одноліткам, переконати у власній позиції, виконати вивчені твори на публіці
тощо;
саме прагнення так званого мистецького спілкування і свідчить про те, що музика
для дитини стає цінністю. Уведення у власну життєтворчість відбувається реально
тоді, коли учень звертається до мистецтва, бажає спілкуватися з ним у різних
формах за межами педагогічного процесу, на дозвіллі; дитина виявляє
ініціативність у виборі творів для сприймання, самостійно прагне залучити до
музики інших тощо.
Усі означені характеристики нерозривно пов’язані мiж собою. Так, уміння
сприймати музику залежить від пізнавально-творчих можливостей, як справедливо
вказує О. Ростовський [143]. Водночас пізнавально-творчі можливості учнів
розвиваються в активній музичній діяльності, в цілеспрямованому аналізі
музичних творів, бо лише власна діяльність є запорукою глибоких переживань,
естетичної насолоди, високих художніх смаків і переконань. На сприймання музики
впливає і досвід роздумів учнів, який формується під впливом музичного
мистецтва, а також художній досвід, пов’язаний з виконанням музики. Як зазначає
Г. Рігіна, вміння естетично оцінювати також пов’язано з досвідом сприймання та
виступає наслідком поступового розвитку відповідних слухацьких навичок щодо
освоєння засобів виразності [110, с. 213].
Отже, основними критеріями естетичної вихованості учня ДМШ є: сприймання
музичного мистецтва, здатність до виконавської інтерпретації музики, інтерес до
музичного мистецтва, соціокультурний компонент діяльності.
Загалом вони співвідносяться найчастіше уживаними у педагогічній теорії
критеріями – когнітивним, мотиваційно-ціннісним та діяльністним.
З метою визначення показників та уточнення діагностичного інструментарію
розглянемо об’єктивні особливості прояву означених критеріїв відносно учнів
ДМШ.
Безпосереднє сприймання музики триває лише стільки, скільки звучить твір,
діяльність слухачів під час сприймання зумовлена процесуальною природою музики.
У зв’язку з цим на музично-асоціативному рівні на перший план виступає такий
чинник осягнення музичного твору, як активність свідомості слухача, суть прояву
якого полягає у виокремленні найзначущих в інтонаційному відношенні елементів
музики, які пов’язуються у певну логічну лінію [27, с. 171].
Здатність оцінювання характеризується складнiшою діяльністю музичного мислення,
оскільки пов’язана з художньо-естетичним аналізом твору. Логічні операції
оцінки, з одного боку, виявляють коло образів твору, а з іншого – вказують на
спосіб їх зв’язку в межах єдиного композиційного цілого і таким чином
скріплюють розрізнені чуттєві образи в єдиний цілісний художній образ,
організуючи різні емоційні відтінки цих образів у складнiше емоційно-осмислене
почуття. Отже, цілісність сприймання художнього твору виступає умовою його
естетичності. Ми погоджуємось з О. Комаровською [75, c. 8], яка пропонує
розглядати цілісність сприймання як основний критерій його художності. Проекція
змісту даного критерію, який автор пропонує відносно музично-театрального
мист
- Київ+380960830922