РОЗДІЛ 2
ТЕОРЕТИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ ОПТИМІЗАЦІЇ ВИХОВАННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ЗАСОБАМИ РОДИННИХ
ЛЕМКІВСЬКИХ ТРАДИЦІЙ
2.1. Підвищення компетентності вчителя з виховання учнів початкових класів на лемківських родинних традиціях
У психолого-педагогічній літературі під компетентністю розуміють "особистісні можливості посадової особи, її кваліфікацію (знання й досвід), які дозволяють їй брати участь у розробці певного кола рішень або вирішувати самій питання завдяки наявності відповідних умінь і навичок" [21, с.66]. Звідси педагогічна компетентність учителя трактується як "єдність його теоретичної і практичної готовності до здійснення педагогічної діяльності" [21].
Міжнародна комісія Ради Європи у своїх документах розглядає поняття компетентності як спроможність особистості сприймати та відповідати на індивідуальні й соціальні потреби; комплекс ставлень, цінностей, знань і навичок [242].
В останніх публікаціях ЮНЕСКО компетентність визначається як поєднання знань, умінь, цінностей і ставлень, застосовуваних у повсякденному житті. Згідно з означенням Міжнародного департаменту стандартів для навчання, досягнення та освіти, поняття компетентність трактується як спроможність кваліфіковано провадити діяльність, виконувати завдання або роботу і містить набір знань, навичок і ставлень, що дають змогу ефективно діяти у певній діяльності [243, р.1].
На думку українських учених, компетентність є "об'єктивною категорією, яка фіксує суспільно визнаний комплекс певного рівня знань, умінь, навичок, ставлень тощо, які можна застосовувати у широкій сфері діяльності людини" [145, с.67].
Аналіз наукових джерел засвідчує, що найбільш поширеним є підхід, за яким структура педагогічної компетеності розкривається через педагогічні вміння, що ґрунтуються на теоретичних знаннях і спрямовані на розв'язання педагогічних завдань. У своїх дослідженнях фахівці найчастіше користуються класифікацією вмінь, запропонованою В.Сластьоніним, який об'єднує їх у чотири основні групи, а саме:
- вміння переводити зміст об'єктивної педагогічної дійсності, об'єктивного процесу виховання в конкретні педагогічні задачі, тобто вивчення (діагностика) особистості й колективу для визначення рівня їх готовності до оволодіння новими знаннями та проектування їхнього розвитку на основі діагностики, виокремлення пріоритетних освітніх, виховних і розвивальних завдань;
- вміння вибудовувати та реалізовувати логічно завершену педагогічну систему (від планування освітньо-виховних завдань, відбору змісту освітнього процесу до вибору форм, методів і засобів його організації);
- вміння виділяти та встановлювати взаємозв'язки між різними компонентами й факторами виховання, приводити їх у дію; створювати необхідні матеріальні, матеріально-психологічні, організаційні, валеологічні та інші умови, забезпечувати зв'язок школи із середовищем; активізувати особистість школяра, розвивати його діяльність таким чином, щоб переводити з об'єкта у суб'єкт виховання; організовувати спільну діяльність тощо;
- вміння враховувати та оцінювати результати педагогічної діяльності, тобто здійснювати самоаналіз і аналіз освітнього процесу і результати своєї діяльності, а також визначати наступний комплекс пріоритетних педагогічних засад [140, с.43-50].
Ґрунтуючись на цих визначеннях, розглядаємо компетентність учителя в контексті досліджуваної нами проблеми як здатність здійснювати виховну діяльність із молодшими школярами, що передбачає впровадження в цей процес лемківських родинних традицій, вміння ефективно розв'язувати пов'язані з цим проблеми. Такий підхід передбачає засвоєння не окремих непов'язаних один з одним елементів знань і вмінь, а для кожного виділеного напряму існує певна їх сукупність, що має особистісно-діяльнісний характер.
Окреслені вище вміння детермінують високий рівень педагогічної компетентності вчителя, повною мірою стосуються і компетентності у плані виховання молодших школярів на лемківських родинних традиціях. З метою їх формування, а також створення теоретичного підґрунтя для практичної роботи, нами було розроблено й апробовано програму семінару для вчителів початкових класів "Організація виховної роботи на засадах лемківських родинних традицій", яка включала три взаємопов'язані блоки: пізнавальний, загальнопедагогічний і практичний.
Пізнавальний блок включав теоретичну інформацію про лемків і Лемківщину, їхню історію; передбачав висвітлення основних етапів історичного розвитку та їх характерних особливостей. Сюди також входили відомості про лемківські родинні традиції, їх спрямування та виховні можливості.
Тут розглядалися такі теми:
1.Генеза лемківського етносу.
2.Лемківська говірка.
3.Просвіта на Лемківщині.
4.Трагічні сторінки Лемківської історії. Операція "Вісла".
5.Лемківське Різдво.
6.Великодній цикл.
7.Народження дитини. Традиції взаємин батьків і дітей.
8.Свята лемківської громади (фестини, кермеші). Сучасна лемківська "Ватра".
9.Трудове виховання в лемківській родині.
10.Релігійне виховання.
11.Морально-етичні засади лемківської традиційності.
Для прикладу наведемо зміст деяких тем.
Тема 1. Генеза лемківського етносу.
Історіографія етнографічного дослідження Лемківщини.
Основні історико-територіальні повіти Лемківщини: географічна характеристика Лемківщини.
Походження етноніма "лемки" та назви цього краю.
Основні види трудової діяльності. Типи господарювання.
Ключові слова: лемки, білі хорвати, Нижні Бескиди, русини, русини-лемки, етнографічний, денаціоналізація, полонізація, "волоська колонізація", асиміляція, етнографічна ідентичність.
Тема 2.Лемківська говірка.
Дослідження говору галицьких лемків (О.Торонський, І.Верхратський).
Особливості лемківської говірки: словник лемківської говірки.
Локалізація лемківської говірки (Надсяння, Нижні Бескиди).
Сучасний стан лемківської го
- Київ+380960830922