РОЗДІЛ 2
ВИДИ ЮРИДИЧНИХ ПРОГНОЗІВ
2.1. Класифікація юридичних прогнозів
В процесі формування методології юридичного прогнозування великої ваги набуває класифікація юридичних прогнозів, яка покликана створити цілісну систему видів прогнозів в юриспруденції.
В науковій літературі з прогностики (в тому числі i юридичній) досить часто зверталася увага на необхідність класифікації прогнозів. Так, С.М.Ямпольський, Ф. М. Хілюк та В. О. Лисичкін пояснюють її наявністю великої кількості прогнозів в різних науках, які чимось відрізняються один від одного, i потребою в подальшому якось порівнювати окремі прогнози чи аналізувати окремі групи прогнозів [5, с. 22]. Крім того, як справедливо відзначає М. І. Козюбра, від видів чи типів прогнозів "значною мірою залежить як спрямованість i логічна процедура прогнозу, так i вибір його конкретних методів" [1, с. 56]. А В. В. Косолапов взагалі веде мову про неможливість вибору методу прогнозування, який давав би найбільш достовірне зображення імовірного розвитку об'єкта прогнозування в майбутньому, без систематизації, класифікації прогнозів [242, с. 75]. Таке зацікавлення науковців у проведенні класифікації прогнозів невипадкове, адже зумовлені об'єктивними обставинами i суб'єктивними можливостями предиктора прогностичне дослідження та його результат в кожному конкретному випадку мають свої особливості, які слід враховувати як в теорії, так i на практиці прогнозування. Звідси випливає потреба певної систематизації та класифікації такої різноманітної множини прогнозів.
Класифікація є необхідною стороною кожного пізнавального процесу, що дозволяє глибше зрозуміти сутність досліджуваного об'єкта. В літературі з логіки вона визначається як складний, багатоступінчастий поділ (система поділів), який проводиться з метою одержання нових знань стосовно членів поділу i систематизації цих знань [243, с. 39]. Тобто в процесі класифікації поділюване поняття мисленно розбивається на видові поняття, кожне з яких (за наявності підстави) у свою чергу поділяється на підвиди i так далі. Причому, теоретично i практично доцільно проводити наукову класифікацію, тобто таку, основою поділів при якій є icтотні ознаки об'єктів, що класифікуються. 3 огляду на це варто зауважити, що в науковій літературі практично ще не існує дійсно наукової класифікації прогнозів, оскільки відсутня багатоступеневість при виділенні видів (типів) прогнозів, а іноді взагалі до уваги беруться несуттєві ознаки як підстава для поділу поняття. А тому й досі актуальними є два напрямки дослідження питання про класифікацію прогнозів, які виділили С.М.Ямпольський, Ф. М. Хілюк та В. О. Лисичкін, а саме: 1) створення строго координованої i субординованої системи підстав для класифікації прогнозів; 2) створення всебічної i всеохоплюючої класифікації на основі евристично поєднаних ознак [5, с. 31].
Хоча, звичайно, в даному випадку мова може йти швидше не про два окремі напрямки, а про два взаємопов'язані i послідовні етапи в межах одного напрямку досліджень у прогностиці.
В літературі з прогностики (в тому числі і в юридичній літературі) можна зустріти як різні спроби класифікації прогнозів чи їх простого поділу на види (типи), так i пропозиції щодо критеріїв проведения цих логічних операцій. Так, наприклад, С. М. Ямпольський, Ф. М. Хілюк, та В. О. Лисичкін за 18 класифікаційними ознаками виділяють 50 типів прогнозів [5, с. 22-30], В. Н. Ярська за різними підставами здійснює кілька типологій, які доповнюють одна одну [54, с. 57], I. В. Бестужев-Лада вказує на можливість проведення багатопорядкової класифікації прогнозів за різними критеріями i дещо робить в цьому напрямку [6, с. 22-25]. В. А. Журавель також сформував систему поділів криміналістичних прогнозів за різними критеріями (див.: [199, с. 158-160], [200, с. 19-21]. Досить схожу класифікацію прогнозів подають А. Н. Литвинов та Р. Л. Степанюк (див.: [201, 41-45]).
Є й ряд інших розрізнених поділів прогнозів на види (типи) за певними критеріями. Але все ж доводиться констатувати той факт, що проблема класифікації прогнозів не тільки в юридичній, але i в загальній прогностиці ще дотепер перебуває на ранніх етапах розробки. Серед причин такої ситуації можна назвати велику різноманітність прогнозів у всіх сферах життєдіяльності суспільства, відсутність цілісної теорії прогнозування, яка б містила опорну методологічну базу для класифікації, i, зрештою, певний спад наукового i практичного зацікавлення проблемами соціального прогнозування, що спостерігається протягом останнього десятиліття. Це особливо стосується юридичного прогнозування, яке так i не набуло строгого теоретичного обґрунтування i належного практичного втілення.
Отже, проблема класифікації юридичних прогнозів, ще й досі є відкритою i практично знаходиться лише на початковій стадії вирішення, як i питання юридичного прогнозування взагалі. Тому при розробці методології юридичного прогнозування особливу увагу слід звернути на вибір критеріїв для класифікації юридичних прогнозів, а також на побудову iєpapxiчної системи певним чином субординованих i скоординованих між собою таких критеріїв, оскільки від цього залежатиме ступінь науковості класифікації. Щоправда, не завжди вдається створити дійсно наукову клacифікaцію. Свідченням цього є не тільки практика створення класифікацій прогнозів, але й більшість класифікацій, що існують в сучасній науці, особливо, суспільній. Зрештою, в принципі, жодна класифікація не може бути визнана ідеальною i повністю завершеною з огляду на її постійне уточнення i збагачення внаслідок наукового пізнання нових горизонтів дійсності. Але, не зважаючи на це, завжди існує можливість створення відносно наукової класифікації, яка на певному етапі розвитку науки втілюється в реальність. А оскільки поки що в прогностиці (в тому числі i в юридичній) цього не сталося, доводиться користуватися існуючими поділами прогнозів на види (типи), які можна називати класифікація