РОЗДІЛ 2.
КРАКІВСЬКА АКАДЕМІЯ МИСТЕЦТВ У КОНТЕКСТІ УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКИХ МИСТЕЦЬКИХ
ВЗАЄМИН
У 20-30-Х РОКАХ ХХ СТОЛІТТЯ
2.1. КАМ як культурно-освітній та мистецький центр Польщі. Краківська академія
мистецтв – відомий культурно-освітній та мистецький заклад Східної Європи, де в
різні часи здобули освіту десятки відомих художників. Вона виховала плеяду
вітчизняних митців, творчість яких не тільки прославила українську культуру в
країні та світі, а й піднесла її образотворчі досягнення до тогочасного
високого європейського рівня. А стародавнє місто Краків з його навчальними
закладами, високим рівнем науки й культури, з його архітектурними пам’ятками,
музеями невід’ємно вписалося в історію України [175].
Протягом багатьох століть у Краків їхали здобувати вищу освіту десятки молодих
амбітних людей з України. Вже від початку XV століття в Університеті [3 Це
стара назва. Сьогодні – Ягеллонський університет, найдавніший університет
Польщі, заснований у 1364 році Казимиром Великим III на зразок італійських
університетів. У 1400 році відновлений королевою Ядвігою і королем Владиславом
ІІ за зразком Паризького університету.
] навчалися студенти із українських земель, вивчаючи передусім медицину, а
згодом і всі інші спеціальності. Зокрема, кракiвський Унiверситет закiнчив
перший український дипломований лiкар, доктор медицини і фiлософiї Ю. Дрогобич
(1450—1494), учитель М. Коперника, а згодом професор і ректор Болонського
університету.
У пізніші періоди у краківських вищих навчальних закладах плідно трудилися на
педагогічній ниві відомі українські вчені, громадські діячі, науковці. Зокрема,
у ХІХ столітті в Ягеллонському університеті на теологічному факультеті
працювали Ф. Курлевич, Л. Лаврисевич та інші, у міжвоєнний період ХХ століття
відомими та шанованими викладачами Ягеллонського університету були Б. Лепкий,
В. Кубійович, Й. Панейко, у краківській Гірничій Академії – І.
Фещенко-Чопівський. У Краківській академії зустрічаємо також українських
педагогів у досліджуваному періоді – І. Рубчака, А. Юркевича, В. Трибушного,
після Другої світової війни там працюють колишні українські студенти КАМ
міжвоєнного періоду – Л. Ґец, В. Савуляк та Є. Божик.
На жаль, неможливо достовірно визначити, хто був першим українським студентом у
КАМ, тому що в архіві академії до наших днів збереглися тільки списки студентів
починаючи з 1873 року. Серед студентів цього року знаходимо п’ять прізвищ
українців, що навчалися вже на другому, четвертому та п’ятому році [1, с. 41].
Без сумніву, вони не були першими українськими студентами, адже достовірно
відомо, що ще раніше у КАМ навчався відомий український художник Теофіл
Копистинський [4Т. Копистинський навчався у КАМ у 1868-1871 роках.
].
Кінець ХІХ – початок ХХ століття став часом, коли в стінах Краківської академії
регулярно, а не епізодично навчаються українські студенти. Серед них добре
відомі українські митці, творці окремих напрямків в українському мистецтві та
окремих шкіл, зокрема М. Бойчук – школа монументалістів («бойчукістів») у
Львові і Києві, О. Новаківський – школа «новаківців» у Львові. Або ж це були
митці такого глибинного масштабу, як І. Труш – один із перших організаторів
мистецького життя у Західній Україні, чи М. Бурачек – професор Української
академії мистецтв у Києві, а також не менш відомі художники – М. Жук, М.
Осіньчук, М. Сосенко, І. Северин, скульптори М. Гаврилко та М. Паращук.
Краківська академія мистецтв виховала ряд знаних постатей в українському
мистецтвознавстві і в 1920-30-х роках: Р. та М. Сельських, Л. Левицького, Р.
Турина, С. Литвиненка – яскравих представників львівського мистецького
середовища першої половини ХХ століття; відомих галичан – Я. Лукавецького, М.
Зорія, Д.-Л. Іванцева. Серед випускників КАМ цього періоду і митці української
еміграції – Б. Стебельський, Д. Горняткевич, С. Борачок, Г. Крук, В.
Перебийніс, Н. Кисілевський, М. Кміт, В. Хмелюк та інші.
У контексті досліджуваної проблеми важливо проаналізувати вплив академії на
формування творчого стилю українських художників – студентів та випускників КАМ
у 1921-1939 роках; розглянути цей навчальний заклад всебічно, зокрема
проаналізувати структуру КАМ, її навчальні програми, методику навчання,
викладацький склад, мистецькі напрямки, яких дотримувалися в академії тощо.
Адже все це було важливим фактором у формуванні світогляду та фахового рівня
молодих українських митців в окресленому періоді.
Якщо коротко торкнутися історії навчального закладу, то варто передусім
зауважити, що Краківська академія мистецтв є одним з найдавніших вищих
навчальних мистецьких закладів Польщі [5 Одночасно діяли мистецькі заклади
такого рівня у Варшаві та Познані. ]. Заснована ще в 1818 році, спочатку як
Школа рисунку і малярства відділу літератури Ягеллонського університету. Після
відокремлення від нього у 1873 році вона отримала назву «Школа образотворчого
мистецтва», директором якої став відомий польський історичний живописець Я.
Матейко (1838-1893) [130, с. 16]. Сучасна академія мистецтв носить ім’я цього
великого майстра пензля.
Після смерті Я. Матейка важливу роль у становленні навчального закладу відіграв
перший ректор академії [6 Ю. Фалат керував КАМ у 1895-1909 роках, з 1905 року
як ректор академії. ] Ю. Фалат – польський пейзажист, реформатор Краківської
академії мистецтв, яка за час його правління отримала таку назву і статус
вищого навчального закладу [7 У 1900 році Ю. Фалат домігся від цісаря Ф. Йосифа
для Школи образотворчого мистецтва статусу академії; у 1905 році він став її
першим ректором. ]. Очоливши краківську Школу образотворчого мистецтва, він
виріши
- Київ+380960830922