Педагогічне прогнозування розвитку творчої особистості старшокласника

РОЗДІЛ 2. МОДЕЛЮВАННЯ ПЕДАГОГІЧНОГО ПРОГНОЗУ-
ВАННЯ РОЗВИТКУ ТВОРЧОЇ ОСОБИСТОСТІ
СТАРШОКЛАСНИКА 89
2.1. Організація і зміст роботи прогностичного комплексу школи 89
2.2. Технологія створення прогнозу результатів творчої
діяльності старшокласника 111
2.3. Організація навчально-виховного процесу на прогностичній
основі 134
Висновки до розділу 2 163
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ 165
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 167
ДОДАТКИ 181
ВСТУП
Соціально-економічні і політичні зміни в Україні вимагають звернення до прогнозування цих процесів. Науково здобута соціальна, політична та інша інформація уможливлює зробити реалістичні прогнози щодо успішності управлінських рішень у різних сферах життя.
Інтерес до проблем прогнозування обумовлюється цілою низкою причин, серед яких: розширення обсягів і масштабів прогностичної діяльності; збільшення кількісної і якісної розмаїтості об'єктів прогнозування; зростання соціальної, економічної та іншої інформаційної цінності прогнозів. Це безпосередньо стосується також організації навчання і виховання підростаючого покоління, розвитку творчого потенціалу кожної особистості.
Прогнозування соціально-економічних, політичних, ідеологічних змін в суспільстві викликає необхідність визначення, який тип особистості повинен існувати в нових умовах, оскільки науково-технічний, соціальний прогрес немислимий без вдосконалення самої людини, її знань, умінь, здібностей. Таким чином, орієнтація педагогіки на майбутнє робить необхідним наукове передбачення, прогнозування результатів педагогічної діяльності.
Аналіз роботи загальноосвітніх шкіл свідчить, що ефективність навчально-виховного процесу вища у тих школах, які активно враховують як психолого-педагогічні особливості учнів, так і зовнішні умови формування особистості. Інформація, що накопичується вчителями, керівниками навчальних закладів має велику прогностичну цінність, але вона, здебільшого, використовується для констатації існуючого рівня досягнень учнів, а не для прогнозування можливих результатів педагогічної діяльності. Це спонукає до дослідження науково-методичних засад створення моделей педагогічного прогнозування, в тому числі моделей педагогічного прогнозування розвитку творчої особистості старшокласника. Тим більше, що у науці для цього склалися відповідні передумови.
Проблеми прогнозування в різних сферах діяльності людини розглядалися у працях Д.Білі, Д.Гвішіані, Г.Доброва, В.Єгорова, В.Лисичкіна, В.Матвієнка, О.Тогусакова, Г.Парсаданова, Е.Янча та ін.
На значення педагогічного прогнозування в організації навчально-виховного процесу у загальноосвітніх школах вказується в працях Н.Голубєва, Ф.Корольова, В.Кутьєва, В.Сухомлинського та ін.
Прогнозуванню в педагогіці присвячені дослідження Б.Андрієвського, І.Бестужева-Лади, Б.Гершунського, В.Загвязинського, І.Підласого та ін.
Про можливість прогнозування розвитку обдарованості, результатів творчої діяльності учнів йдеться у працях В.Блейхера, Л.Бурлачука, Н.Лейтеса, М.Холодної, В.Юркевича, М.Воллоха, Н.Когана та ін.
Проблеми прогнозування розвитку особистості, окремих її якостей порушуються у працях І.Архіпової, М.Зелінського, Г.Ключникової та ін.
Важливе значення у вирішенні завдання прогнозування розвитку творчої особистості відіграють дослідження проблем творчості зарубіжних і вітчизняних науковців Г.Альтшуллера, В.Алфімова, В.Андрєєва, Д.Богоявленської, Дж.Гілфорда, С.Максименка, А.Маслоу, В.Моляко, Я.Пономарьова, В.Рибалки, К. Роджерса, С.Сисоєвої та ін.
Ці та інші дослідники характеризують методи й процедури наукового прогнозування, відзначають особливості педагогічного прогнозування, розкривають головні напрямки розробок педагогічних прогнозів.
Втім, аналіз досліджень показує, що проблема створення науково обґрунтованих методик педагогічного прогнозування розвитку творчої особистості старшокласника не досліджена.
Протиріччя між потребою педагогічної практики в науковому забезпеченні прогнозування розвитку творчої особистості старшокласника - майбутнього науковця, дослідника, з одного боку, і відсутністю необхідних теоретичних положень, які б відповідали цій потребі в цілому, з іншого боку, свідчить про наявність проблеми. Це й стало підґрунтям у виборі теми дослідження: "Педагогічне прогнозування розвитку творчої особистості старшокласника".
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана у межах державної комплексної програми пошуку, навчання і виховання обдарованих дітей та молоді "Творча обдарованість", державної програми роботи з обдарованою молоддю на 2006-2010 роки.
Тема дисертаційного дослідження "Педагогічне прогнозування розвитку творчої особистості старшокласника" входить у план науково-дослідницької роботи Донецького національного університету як складова частина комплексного дослідження кафедри управління освітою, затверджена на засіданні вченої ради Донецького національного університету (протокол № 8 від 27.09.2002 р.) та узгоджена Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 9 від 26.11.2002 р.).
Об'єкт дослідження: процес розвитку творчої особистості старшокласника.
Предмет дослідження: моделювання педагогічного прогнозування розвитку творчої особистості старшокласника.
Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що ефективність розвитку творчої особистості старшокласника зросте, якщо навчально-виховний процес в загальноосвітній школі організується на підставі вірогідного прогнозу результатів діяльності школярів.
Мета дослідження - теоретично обґрунтувати модель педагогічного прогнозування розвитку творчої особистості старшокласника та експериментально перевірити ії ефективність.
Відповідно до предмета, мети і гіпотези визначені такі завдання дослідження:
- проаналізу