РОЗДІЛ 2
КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ХВОРИХ
ТА МЕТОДИ ЇХ ОБСТЕЖЕННЯ
2.1. Клінічна характеристика обстежених хворих.
Обстежено 192 особи, із них хворих з ХСН - 162 пацієнта, 30 практично здорових осіб увійшли до контрольної групи.
Клінічний діагноз пацієнтів встановлювали на підставі результатів клініко-інструментального обстеження з проведенням загальноклінічних аналізів, електрокардіограми, ехокардіографії, рентгенологічного дослідження органів грудної клітки. Всім хворим проводились консультації невропатолога, ендокринолога, а також обстеження очного дна офтальмологом.
Серцеву недостатність діагностували на підставі клінічних ознак, що відображають ступінь гемодинамічних розладів: наявність і вираженість задишки, ортопное, задухи вночі, набрякового синдрому, мітральної регургітації, ритму галопа, застійних явищ в легенях (на підставі даних аускультації та рентгенографії).
Функціональний клас ХСН визначали згідно класифікації NYHA [181] та УНТК [192]:
o ФК I - пацієнти із захворюванням серця, в яких звичайні фізичні навантаження не викликають задишки, втомленості або серцебиття.
o ФК II - пацієнти із захворюванням серця та помірним обмеженням фізичної активності. Задишка, втома і серцебиття виникають при виконанні звичайних фізичних навантажень.
o ФК III - пацієнти із захворюванням серця та вираженим обмеженням фізичної активності. У стані спокою скарги відсутні. При незначних фізичних навантаженнях з'являються задишка, втома, серцебиття.
o ФК IV - пацієнти із захворюванням серця, в яких найменший рівень фізичної активності спричиняє задишку, втому, серцебиття. Задишка виникає також у стані спокою.
Критерії включення пацієнтів з ХСН у дослідження:
* вік більший за 18 та менший за 75 років;
* наявність ХСН IIА-III стадій за критеріями М.Д. Стражеска - В.Х.
Василенка та Українського наукового товариства кардіологів (УНТК);
* клініко-функціональний стан хворих, що відповідає II-IV ФК СН відповідно до критеріїв УНТК та Нью-Йоркської Асоціації серця (NYHA) [192, 181];
* величина ФВ ЛШ 40% та нижче за даними ехокардіографії (ЕхоКГ).
Критерії невключення:
* ФВ ЛШ більше 40%;
* підвищений рівень АТ: систолічний (АТс) > 140, діастолічний (АТд) > 90 мм рт.ст.;
* нестабільна стенокардія;
* перенесений менше 6 місяців гострий інфаркт міокарду;
* клапанні вади серця;
* ревматизм;
* вторинна гіпертензія;
* наявність важкої печінкової і ниркової недостатності;
* наявність важкої патології легень в поєднанні з легеневою недостатністю;
* наявність онкологічних і інфекційних захворювань;
* наявність ендокринної патології;
* гемодинамічно значущі стенози артерій нижніх кінцівок.
Клінічна характеристика групи хворих з ХСН при дослідженні МПК, структурних змін ПСА та ПЗВД
Перший етап нашого дослідження (розділи 3, 4) був присвячений виявленню характеру змін магістрального периферичного кровотоку, ремоделювання крупних магістральних артерій (в нашому дослідженні вивчали структурні зміни поверхневої стегнової артерії), а також стан потікзалежної та ендотелійнезалежної вазодилатації при ХСН з СД ЛШ в порівнянні з здоровими особами. Крім того, досліджувалися зміни показників МПК, структурні зміни ПСА, ПЗВД та ендотелійнезалежна вазодилатація в залежності від тяжкості, етіології СН та ступеню СД ЛШ, а також взаємовідносини показників МПК, структурних змін ПСА та ПЗВД з клініко-гемодинамічними параметрами.
В цей фрагмент дослідження було включено 162 пацієнта з ХСН та СД ЛШ віком від 17 до 73 років, середній вік - (55,59?0,97) р., які перебували на лікуванні у відділі серцевої недостатності Інституту кардіології ім. М.Д. Стражеска АМН України. Серед них було 131 чоловіків, 31 жінка. Досліджувана група включала 43 пацієнта з дилатаційною кардіоміопатією (26,5% від загальної групи), 119 осіб з ішемічною хворобою серця (73,5%), в тому числі - в поєднанні з гіпертонічною хворобою (95 хворих, що становило 79,8%). Серед 119 пацієнтів з ІХС 31 (19,1%) мали в анамнезі задокументований гострий інфаркт міокарду. Давність виникнення ознак серцевої недостатності в середньому складала 10,95?1,96 місяців.
Друга А стадія ХСН спостерігалася у 26 хворих (16,1%), II Б - у 127 хворих (78,3%), III стадія - у 9 пацієнтів (5,6%) (рис. 2.1).
Рис. 2.1. Склад пацієнтів за стадією серцевої недостатності
Другий ФК мав місце у 33 хворих (20,4%), III ФК - у 109 пацієнтів (67,3%), IV ФК - у 20 хворих (12,3%), що наглядно представлено на діаграмі (рис. 2.2).
Рис. 2.2. Склад пацієнтів за функціональним класом ХСН
Дослідження пацієнтів проводилося після певного періоду лікування, спрямованого на компенсацію серцевої недостатності і нівелювання ознак затримки рідини в організмі. На момент включення в дослідження схема медикаментозного лікування у всіх хворих включала фуросемід та іАПФ, який більшість хворих постійно отримувала протягом останніх 6 місяців.
В цьому ж фрагменті нашої роботи представлене 12-місячне проспективне дослідження виживання хворих з ХСН в залежності від показників МПК, структурних змін ПСА та ПЗВД.
В аналіз було включено 151 пацієнтів з клінічно маніфестованою ХСН з II-IV ФК та ФВ ЛШ<40%. Середній вік хворих склав 55,6±1,0 роки. Серед досліджених 40 пацієнтів з ДКМП, 111 - з ІХС. Критерії включення та невключення в дослідження відповідали вже описаним в підрозділі 2.1. За вихідну точку спостереження приймали дату первинного обстеження, яке включало дуплексне сканування магістральних судин нижніх кінцівок, а також проведення проби з реактивною гіперемією в стаціонарних або амбулаторних умовах, кінцевою точкою вважалася дата смерті з будь-якої причини. Збір відповідних даних здійснювався між термінами 31.01.2002 та 29.09.2004рр. Стан хворих протягом терміну спостереження визначали на амбулаторних консультаціях, при повторних госпіталізаціях та шляхом стандартного анкетування по телефону та поштою.
Друга А стаді