РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Клінічна характеристика хворих
В основу дослідження покладено аналіз клінічного спостереження і результатів лікування 60 хворих на гнійно-запальні процеси м'яких тканин та 60 хворих із нейропатично-інфікованою формою CCД ІІ-ІV ступеня, які знаходилися на лікуванні у клініці загальної хірургії Тернопільського державного медичного університету з 2001 року по 2006 рік. Серед обстежених хворих А-бактерин був застосований, як засіб для місцевого лікування гнійних ран, у 30 хворих з різними гнійними захворюваннями м'яких тканин, які склали першу групу, ІІ (контрольну) групу склали 30 пацієнтів з різними гнійними захворюваннями м'яких тканин, яким місцево застосовували 1 % розчин "Діоксдину". До ІІІ групи увійшло 30 хворих із нейропатично-інфікованою формою синдрому ступні діабетика ІІ-ІV ступеня, яким місцево застосовували еубіотик А-бактерин. ІV (контрольну) групу склали 30 хворих із нейропатично-інфікованою формою CCД ІІ-ІV ступеня, яким місцево застосовували 1 % розчин "Діоксидину".
Розподіл пацієнтів за віком, статтю, характером захворювань, які передували утворенню гнійних ран, представлено в табл. 2.1-2.4, із яких видно, що за віком, статтю і за захворюваннями, які передували утворенню гнійних ран, хворі цих груп розподілились практично рівномірно. Обстежені були віком від 18 до 72 років. Чоловіків було - 72, жінок - 48.
Переважну частину хворих першої та другої груп склали хворі віком від 45 до 60 років. У першій групі таких хворих було 16 (53,3 %), в другій - 15 (50,0 %). У третій та четвертій групах (табл. 2.2) переважали хворі віком 60 років та більше. У третій групі таких хворих було 13 (43,3 %), в четвертій - 15 (50,0 %).
Таблиця 2.1
Розподіл хворих за віком в І та ІІ групах
Віковий
діапазон
(роки) Перша група Друга групаабс. %абс. % 18 - 44 6 20,0 8 26,7 45 - 59 16 53,3 15 50,0 60 - 75 8 26,7 7 23,3 Всього 30 100,0 30 100,0
Таблиця 2.2
Розподіл хворих за віком у ІІІ і ІV групах
Віковий
діапазон
(роки)Третя групаЧетверта групаабс%абс%18-44620,0516,745-591136,71033,360-751343,31550,0Всього30100,030100,0
Більша частина клінічних спостережень представлена гострими гнійними процесами м'яких тканин 32 (53,3 %)(табл. 2.3).
Серед них абсцеси м'яких тканин, флегмони клітковинних просторів, карбункули спостерігались у 25 хворих (41,7 %), різноманітні форми панарицію у 7 пацієнтів (11,7 %).
Другу частину спостережень складали пацієнти з гнійними вторинними ранами - 28 (46,6 %). Нагноєна гематома спостерігалася у 10 пацієнтів (16,6 %). Післяопераційні гнійні рани відмічені у 7 хворих (11,6 %), інфіковані рани у 11 хворих (18,3 %).
Таблиця 2.3
Розподіл хворих І та ІІ групи за характером гнійно-запального процесу
ДіагнозЧисло хворихСтатьВсього,
абс (%)перша групадруга групачоловікижінкиАбсцеси 322 (1)1 (1)5 (8,3)Флегмони 532 (3)2 (1)8 (13,3)Нагноєна гематома463 (2)2 (3)10 (16,7)Карбункул754 (3)2 (3)12 (20,0)Інфіковані рани472 (2)4 (3)11 (18,3)П/о гнійні рани341 (2)2 (2)7 (11,7)Панарицій432 (2)1 (2)7 (11,7)Всього,
абс (%)30
(100,0)30
(100,0)16 (15)
53,3 (50,0)14 (15)
46,7 (50,0)60
(100,0) Примітка; у дужках - кількість хворих чоловіків та жінок у другій групі.
Слід відмітити, що із 60 хворих на гнійно-запальні захворювання м'яких тканин, відносно короткі терміни захворювання (від 1 до 3 діб) мали місце не більше, ніж у 1/3 частини всіх випадків, тоді як 41 (68,3 %) пацієнт звернувся за медичною допомогою через чотири і більше діб з моменту захворювання. У структурі патології, що призвела до нагноєння операційної рани, переважали хворі після операцій пов'язаних з гострим деструктивним апендицитом - 2, деструктивним холециститом - 2, перитонітом - 1, деструктивним панкреатитом - 2.
Стан хворих розцінено як задовільний у 43 випадках (71,7 %), середньої тяжкості - 14 (23,3 %), тяжкий - 3 (5,0 %). Тяжкість стану хворих посилювався наявністю супутніх захворювань, частіше із яких відмічались загальний атеросклероз, хронічна ішемічна хвороба серця, гіпертонічна хвороба тощо.
Основою комплексного лікування обстежених хворих із гнійними процесами був хірургічний метод лікування, який полягав у проведенні радикальної або часткової хірургічної обробки. Оперовано 46 хворих (77,0 %). В післяопераційному періоді проводилось лікування шляхом аплікації А-бактерину (перша група хворих) та 1 % розчином "Діоксидину" (друга група хворих).
Подальше лікування полягало у закритті рани за показаннямим шляхом накладання первинновідстрочених або ранніх вторинних швів.
З урахуванням ступеня розповсюдженості вогнища запалення і вираженості проявів інтоксикації у хворих проводилась антибіотикотерапія як у першій, так і в другій групі. Загальне лікування в обох групах було однаковим.
Розподіл хворих з гнійно-запальними ускладненнями ССД за віком представлено у таблиці 2.2. Основну масу хворих обох груп склали пацієнти у віці 45 років і більше.
При визначенні цукрового діабету користувалися класифікацією ВООЗ (1999 рік), згідно якої розрізняють цукровий діабет І та ІІ типів, ступінь тяжкості (легка, середня, важка) і ступінь компенсації вуглеводного обміну (компенсований, субкомпенсований, декомпенсований). Важка форма цукрового діабету відмічена у 44 пацієнтів (73,4 %). Декомпенсація цукрового діабету мала місце у 38 хворих (63,4 %)(табл. 2. 4).
Таблиця 2.4
Розподіл хворих ІІІ та ІV групи залежно від типу, тяжкості цукрового діабету і компенсації вуглеводневого обміну
Групи хворихЦД І типуЦД ІІ типуКомпенсація діабетутяжкийсеред. тяжкостітяжкийсеред. тяжкостідеком-
пенсаціясубком-
пенсаціякомпен-
саціяІІІ група4
(13,3 %)1
(3,4 %)17
(56,7 %)8
(26,7 %)17
(56,7 %)12
(4