Ви є тут

Жертва шахрайства: віктимологічне дослідження

Автор: 
Попов Костянтин Леонідович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2007
Артикул:
3407U005011
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ОСОБИСТІСТЬ ЖЕРТВИ ШАХРАЙСТВА
Досліджуючи особистість жертви шахрайства, автор використовував матеріали
кримінальних справ, розглянутих місцевими судами м. Києва за період з 1995 по
2002 рік. Всього досліджено 220 випадків шахрайських дій (переважно стосовно
майнових прав громадян), вчинених у відношенні 400 осіб. Що стосується
кримінальних справ про шахрайство стосовно юридичних осіб, то їх частка серед
розглянутих місцевими судами м. Києва за вказаний період є незначною.
При вивченні кримінальних справ про шахрайство звернув не себе увагу різний
ступінь повноти характеризуючого матеріалу, що стосується обвинуваченого та
потерпілого. Кримінальні справи досить повною мірою містять матеріали, що
характеризують обвинувачених. З'ясовуються їх демографічні характеристики,
сімейний стан, попередні випадки притягнення до кримінальної і адміністративної
відповідальності, подається (хоча й формально) характеристика обвинувачуваного
з місця роботи, проживання, досліджуються (також дуже поверхово, формально)
мотиви скоєння ним злочину.
Іншою виглядає ситуація з потерпілими. У протоколах допитів потерпілих
фіксуються тільки так звані "паспортні" дані особи. Більшу інформацію про
потерпілого можна отримати при дослідженні змісту пояснень осіб, задіяних у
справі під час досудового слідства і у судовому засіданні, особливо написаних
власноручно, проведених між ними очних ставок та аналізу змісту інших
документів по справі.
Враховуючи криміногенні реалії в Україні, кримінально-правова і кримінологічна
наука починають розглядати нетрадиційні причини та альтернативні важелі впливу
на розвиток злочинності. До недавнього часу головним об'єктом уваги науковців
був суб'єкт злочину. Саме з урахуванням його властивостей, а також
детермінуючих факторів особистісного та соціального порядку, які обумовлюють
його деструктивну поведінку, будувалася система державного запобігання
злочинності, боротьби з нею. Мабуть, цим і пояснюється той факт, що вимоги
законодавства щодо повноти відображення інформації про особу злочинця у
процесуальних документах досить чисельні. Але інтереси більш ефективної
боротьби із злочинністю поставили перед наукою та практикою завдання ретельного
дослідження і особи постраждалого від злочину. На жаль, відповідна розстановка
акцентів не обумовила поки що необхідних змін у законодавстві, які б адекватно
відображали досягнення кримінологічної науки. Тобто, вітчизняний закон досі не
приділяє достатньої уваги особистості жертви злочину, що і позначається на
повноті характеризуючих потерпілу особу матеріалів у кримінальних справах. Тому
очевидною є необхідність законодавчо розширити коло тих обставин, що підлягають
обов'язковому встановленню у кримінальній справі, в тому числі в питаннях, що
стосуються потерпілого, особливо коли вони впливають на формування мотивів
злочину.
Відповідно до найбільш поширеної в літературі, простої та загальновизнаної
класифікації особистісних властивостей, усі ознаки особистості можна поділити
на три групи: соціально-демографічні; соціально-психологічні; психофізичні. Всі
вони мають важливе значення для характеристики особи як реальної або
потенційної жертви шахрайства. Найпростіше почати з першої.
2.1. Соціально-демографічна характеристика жертв шахрайства
Аналізуючи першу групу властивостей особистості, доцільно, вважаємо, зауважити,
що ризик стати жертвою певних видів злочинів, в тому числі, шахрайства, не є
однаковим для представників різних соціально-демографічних категорій, і
більшість відмінностей досить стабільно відтворюється [85, с. 437]. Це
підтверджується аналізом соціально-демографічних характеристик постраждалих від
шахрайства.
Більшість людей потрапляє у криміногенні ситуації в процесі своєї повсякденної
діяльності, яка здійснюється у різноманітних сферах: праці на підприємствах,
ведення свого господарства, організації відпочинку тощо. В цьому зв'язку
набувають актуальності питання дослідження специфічних особливостей такої
діяльності у різних соціально-демографічних груп людей – працюючих і
пенсіонерів, чоловіків і жінок, молоді і людей похилого віку, які (особливості)
зумовлені їх потребами [180, с. 7].
Такі соціально-демографічні характеристики потерпілої особи як стать, вік,
сімейне становище, професія можуть суттєво впливати на перебіг віктимізації
щодо багатьох злочинів. Не є виключенням в цьому питанні і шахрайство. Отже,
аналіз соціально-демографічних ознак жертв допомагає вирішити одне з основних
завдань віктимології – встановити певні групи осіб, найбільш підвладних ризику
віктимізації. До того ж, за допомогою одержаних соціально-демографічних
характеристик особистості можна оцінювати й інші якості жертви шахрайства.
Важливо, на наш погляд, звернути увагу, насамперед, на статево-вікову
характеристику жертв шахрайства, оскільки вік та стать постраждалого є одними з
тих критеріїв, які найбільш чітко віддзеркалюють особу в соціальному
середовищі. Окрім них нами були проаналізовані: сімейний стан; соціальне
становище; національні та професійні ознаки; освітній рівень; місце проживання
та ін.
За нашими даними жертви шахрайства за ознакою статі розподілились таким чином:
жінки становили 51,3%, чоловіки – 48,7%. Отже, результати нашого дослідження на
відміну від деяких інших [194, с. 314; 222, с. 45] не дозволяють говорити про
суттєве переважання серед жертв шахрайства однієї зі статевих груп (зокрема,
жінок). І чоловіки, і жінки майже однаковою мірою наражаються на небезпеку
опинитися серед жертв цього майнового злочину. Тим більше, не можна погодитись
з думкою, що в силу ряду психофізіологічних особливостей, а також в з