РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Динамічне клініко-лабораторне спостереження хворих з алкогольною залежністю проводилося на базі 20 клініко-діагностичного відділення, 11 та 16 загально психіатричних відділень Львівської обласної державної клінічної психіатричної лікарні та 2 наркологічного відділення Львівського обласного наркологічного диспансеру протягом 2000-2005 рр.
Під спостереженням знаходилось 115 хворих з психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання алкоголю, всі чоловіки, віком від 21 до 65 років (середній вік 32 ± 4 роки). Нозологічна діагностика базувалася на критеріях МКХ-10 і проводилась на підставі клініко-психопатологічних, лабораторних та інструментальних методів.
Розподіл хворих за віком ілюструє табл. 2.1. Серед обстежених переважали особи середнього (31-60 років) працездатного віку - 94 пацієнта (81,7%). У віці молодше 30 років було 13 пацієнтів, що становить 11,3 % від загальної їх кількості, а старше 60 років - 8 хворих (6,9%).
Таблиця 2.1
Віковий розподіл хворих з алкогольною залежністю
Вік (років)21-3031-4041-5051-60Старше 60ВсьогоКількість хворих
18
31
41
18
115Питома вага у %
15,7
26,9
35,6
15,7
6,1
100
У табл. 2.2 показано розподіл хворих у залежності від тривалості зловживання алкоголем. Найчастіше тривалість зловживання становила 5-10 років (50,4% від загального числа обстежених), а 30,4 % пацієнтів систематично вживали алкоголь менше, ніж 5 років (як правило, 3-4 роки). Решта (22 хворих) зловживали алкоголем більше десяти років, у тому числі 13.9% - до 15 років, 3,6% - 16-20 років і 1,7% - більше 20 років (до 25 років).
Таблиця 2.2
Розподіл хворих у залежності від тривалості зловживання алкоголем
Тривалість зловживання (років)до 5 років5-1011-1516-20Більше 20 роківВсьогоКількість хворих35581642115Питома вага у %30.450.413.93.61.7100
Всі обстежені хворі були розподілені на 3 групи відповідно до вираженості порушень в когнітивній сфері. В першу групу увійшли 30 пацієнтів, у яких згідно МКХ-10 встановлено діагноз - психічні та поведінкові розлади внаслідок вживанням алкоголю, синдром залежності (F 10.20).
Для пацієнтів цієї групи характерним був первинний патологічний потяг до алкоголю, який мав обсесивний характер, із зниженням кількісного контролю. Зміни реактивності до алкоголю проявлялись підвищенням толерантності із зникненням блювотного рефлекса, змінами форми сп?яніння, епізодичними амнезіями, частим вживанням алкоголю за типом псевдозапоїв.
В другу групу було включено 60 хворих, у яких в клінічній картині поряд з обсесивним потягом, виявилась фізична залежність від алкоголю з компульсивним потягом до спиртних напоїв і комплексом соматовегетативних абстинентних розладів. Зміни реактивності до алкоголю проявлялись максимальною толерантністю до алкогольних напоїв, змінами форми сп?яніння, амнезією, систематичним вживанням алкоголю. Виявлялись характерні ознаки алкогольної енцефалопатії, зміни з боку внутрішніх органів.
Всі пацієнти другої групи безпосередньо перед обстеженням перенесли гострі алкогольні психози, а саме: стан відміни з делірієм без судом (F10.40) було діагностовано у 32 (53,3%) осіб, стан відміни з делірієм з судомами (F10.41) спостерігався у 21 ( 35,0 %) хворого, із них 11 ( 52,4%) осіб в анамнезі вже мали деліріозні стани, у 3 (9,4%) - гострий алкогольний галюциноз (F10.52), у 4 (12,5%) - гострий алкогольний параноїд (F10.51).
В третю групу було включено 25 хворих, у яких згідно критеріям МКХ-10 діагностовано психічні та поведінкові розлади, спричинені вживанням алкоголю, амнестичний синром (F 10.6), деменція (F 10.73) та інший стійкий когнитивний розлад (F 10.74). Для цих пацієнтів характерним було зниження толерантності, компульсивно-оволодіваючий характер потягу до алкоголю, відмічалась втрата ситуаційного контролю, зміна картини сп?яніння, наростала симптоматика енцефалопатії аж до розвитку алкогольної деменції. Абстинентний синдром був ще важчим, на грунті якого у 1 хворого були клінічні прояви гострої енцефалопатії Гайє-Верніке. У 9 (36,0%) хворих цієї групи відмічались виражені амнестичні розлади в рамках Корсаковського психозу.
Всі хворі проходили ретельне соматичне обстеження для виключення системних чи церебральних захворювань, медикаментозної чи іншої інтоксикації, які могли би викликати психотичні та амнестичні розлади. У 76,4% хворих була виявлена супутня соматична патологія, зумовлена хронічною алкогольною інтоксикацією ( ІХС, міокардіодистрофія, гастрит, панкреатит, холецистит, алкогольне ураження печінки і т.д.), діагностована лікарями - терапевтами на підставі клінічного та лабораторного обстеження. У дослідження включались тільки ті хворі, соматичний стан яких на момент обстеження відповідав стану компенсації чи ремісії. Пацієнти з вираженою соматичною патологією, в тому числі з цукровим діабетом, у дослідження не включалися.
Для оцінки стану когнітивної сфери у пацієнтів досліджуваних груп використовувались методики експериментально - психологічного дослідження: визначення коефіцієнту інтелекту проводилося за допомогою матриць Равена, при дослідженні пам'яті застосовували методику "10 слів" А.Р.Лурії (механічне запам'ятовування), відтворення розповіді (змістова пам'ять), піктограму (опосередковане запам'ятовування). Визначення рівня порушень активної уваги проводилося за допомогою таблиць Шульте (обсяг та стійкість уваги), коректурної проби та рахунку за Крепеліним (концентрація уваги).
Методика прогресивні матриці Равена побудована на візуальному матеріалі та вимагає диференційованого аналізу. Вирішення цього завдання можливе при збереженні операцій, які лежать в основі оптичного та оптико-просторового гнозісу. В процесі роботи над тестом беруть участь три основні психічні процеси: увага, перцепція та мислення, велике значення мають концентрація активної уваги, її достатній обсяг та розподілення.
Досліджуваному пропонуються малюнки з фігурам
- Київ+380960830922