РОЗДІЛ 2
КОНЦЕПТУАЛЬНА МОДЕЛЬ ФОРМУВАННЯ ГРОМАДЯНСЬКОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ
2.1. Концепція формування громадянськості як професійно значущої якості майбутнього вчителя
Теоретичний аналіз існуючих досліджень та історичного досвіду, що має величезну пізнавальну самоцінність, слугуючи основою культурного й морального вдосконалення, показав, що дослідників із давніх часів цікавило, як людина поводить себе в ситуації вибору життєвих або політичних альтернатив, які механізми регулюють її соціальну поведінку в цій ситуації, її громадянську активність, актуалізують її громадянські цінності.
Реалії життя, відсутність суспільного діалогу між громадянами різних політичних, етнічних уподобань, реальні стосунки між людьми, результати констатувального етапу експерименту є свідченням того, що ще більшої гостроти набувають ці питання сьогодні, що на шляху реалізації нового напряму формування справжнього громадянина - патріота, громадянина-професіонала у вищих навчальних закладах існує низка труднощів, пов'язаних, зокрема, з професійною підготовкою вчителя - найактивнішого провідника ідеї громадянськості в життя.
У педагогічних закладах бракує обізнаності у формуванні громадянськості майбутніх учителів у самих викладачів, немає науково обґрунтованих концепцій та технологій формування громадянськості, недостатнє науково-методичне забезпечення цього процесу.
У своєму дослідженні, зокрема в процесі розроблення концепції формування громадянськості майбутніх учителів початкових класів ми спирались на концептуальні погляди І.Беха [28], Є.Барбіної [19], Є.Бачинської [21], А.Бойко [30], М.Боришевського [39], О.Вишневського [57], Т.Дем'янюк [92], І.Зязюна [113], В.Лозової [184], П.Поплужного [257], В.Сухомлинського [328], Т.Сущенко [332], Г.Троцко [340], Н.Філіпчук [347], Я.Чепіги [359], К.Чорної [367] та ін.
Аналіз наукової літератури сприяв визначенню загальної структури громадянськості особистості, виокремленню в загальній структурі громадянськості п'яти взаємопов'язаних компонентів (рис. 2.1).
Зрозуміло, що погляди на структуру громадянськості різняться підходами, характеристиками й завданнями дослідження. У нашому випадку структурні компоненти громадянськості відбивають специфіку громадянськості як професійно значущої якості майбутнього вчителя. Схарактеризуємо їх.
1. Мотиваційно-ціннісний компонент пов'язаний, насамперед, зі змістом, який майбутній учитель вкладає в поняття "громадянськість", метою й мотивами власної суспільної поведінки й тими взірцями, ідеалами, вищими громадянськими цінностями, якими він керується і які є орієнтиром у його професійному становленні.
Він характеризується формуванням оцінно-ціннісних відносин, ціннісного сенсу діяльності й самовизначення особистості майбутнього вчителя. У цьому випадку основні громадянські цінності (прагнення до соціальної гармонії, обстоювання соціальної й міжетнічної справедливості, культури соціальних та політичних відносин, пошана до закону, рівність громадян перед законом, самовідповідальність людини, права людини, недоторканість особи тощо) стають для майбутнього вчителя певними вагомими ціннісними орієнтаціями.
На практичних заняттях, на педагогічній практиці студент ніби перевтілюється і завдяки цьому здобуває ту систему знань про людські цінності, які допомагають йому сформувати свій власний ідеал і керуючись ним у становленні до своєї професійної діяльності як професіонала-громадянина.
Тож важливою в професійній підготовці вчителів є здатність до об'єктивного оцінювання ними власних зусиль і можливостей у процесі розвитку й саморозвитку громадянськості, об'єктивне визначення власної громадянської позиції та позиції інших, що зобов'язує викладачів педагогічних вузів якомога активніше стимулювати і задовольняти прагнення студентів до самоосвіти і професійного зростання, роз'яснювати роль та значущість цілеспрямованої роботи над собою в процесі професійної підготовки.
Рис. 2.1. Структура громадянськості
Аналіз стану професійного супроводу цього процесу виявив, що глобалізація ринків, творення міжнаціональних корпорацій, прискорення темпів технологічного та інформаційного розвитку, стрімке зростання міждержавних контактів значною мірою змінюють умови професійної діяльності, професійної комунікації. Докорінно змінюється і ставлення фахівців до професійної діяльності. Вона стає засобом задоволення не лише матеріальних, але й культурно-громадських потреб. За Болонською декларацією, неможливо вирішити питання професійної підготовки фахівців, якщо в них не сформована громадянська позиція, така вимога закладена в змісті кожної європейської кваліфікації. Значущість такого підходу сприяє формуванню не тільки загальноєвропейської свідомості, а й дає змогу говорити про перетворення національного громадянського мислення у глобальне. Практично всі положення Болонської декларації передбачають взаємодію суб'єктів навчання у багатоманітному культурному середовищі. Це є незворотній процес, який потребуватиме особливого ставлення викладачів до формування сучасної громадянськості на основі реального зближення національних систем. Багатокультурна освіта закладає в собі не лише потужні політичні зміни, а й світоглядні, що для викладача означає: навчати майбутніх учителів мирно жити у багатокультурному суспільстві на демократичних засадах.
Цим пояснюється наш підхід до запропонованої структури громадянськості, до її складових (див. рис. 2.1.).
У цій структурі зосереджується комплекс емоцій і почуттів, у якому розкривається особистісне ставлення до громадянськості в цілому.
Отже, здобуті та усвідомлені майбутнім учителем знання набувають вагомого сенсу, стаючи складним механізмом потреб, мотивів, ціннісних установок в сучасному багатоманітному суспільстві.
О.Вишневський [57, с.127] розробив теорію вартостей сучасного громадянського суспільства. Автор уважає, що виховати громадянина означає ввести його в систему цінностей демократії. "Ця система виводиться з сутн
- Київ+380960830922