РОЗДІЛ 2
ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБИСТІСНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ТА УСПІШНОСТІ СОЦІАЛІЗАЦІЇ ПІДЛІТКІВ У РІЗНИХ ВИДАХ ПОЗАШКІЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
2.1. Організація та обґрунтування методик дослідження
Характеристика вибірки. У дослідженні брали участь підлітки, віком 11 - 15 років - учні спеціалізованих шкіл № 137, № 20 міста Києва та Київського спортивного ліцею-інтернату (юнацькі команди з баскетболу). Дослідження проводились у період з 1999 - 2006 рік, зокрема експериментальні - з 2000 по 2002 рік. Всього дослідженнями було охоплено 378 підлітків, з них - 190 підлітків, які займаються у спортивних секціях (з різними спортивними спеціалізаціями), 103 підлітка, які відвідують неспортивні гуртки та 85 підлітків, які взагалі не відвідують гуртки та секції. До опитування також залучено 17 учителів - класних керівників досліджуваних класів і 2 тренери Київського спортивного ліцею-інтернату юнацьких спортивних команд з баскетболу з метою отримання даних щодо зовнішніх параметрів соціальної поведінки підлітків.
Дослідження проводилось в 3 етапи:
1. На першому етапі проводився теоретичний аналіз наукової літератури з проблеми психологічних особливостей соціалізації та формування структури ідентичності в підлітковому віці, ролі позашкільної діяльності, зокрема спортивної, в особистісному та соціальному розвитку підлітків; визначались критерії оцінки успішності соціалізації підлітків та інше.
2. На другому етапі проводилось експериментальне дослідження психологічних особливостей соціалізації підлітків, які займаються різними видами позашкільної діяльності, протягом якого здійснено: 1) підбір методичного інструментарію експериментального дослідження з проблеми; проведено пілотажне дослідження, в ході якого відкореговано психологічний інструментарій дослідження; 2) проведено констатувальний експеримент, в ході якого виявлено особливості соціалізації та структури ідентичності підлітків, які займаються спортом та іншими видами позашкільної діяльності.
3. На третьому етапі проведено формувальний експеримент, в ході якого розроблено та впроваджено програму соціально-психологічного тренінгу з оптимізації процесу соціалізації підлітків; проведено повторне дослідження особистості підлітків, які брали участь у тренінгу, з метою виявлення змін, які відбулися у цих підлітків під впливом згаданої програми соціально-психологічного тренінгу.
Пілотажне дослідження було проведено у 2000 році на базі СШ № 20 м.Києва. У ньому брали участь підлітки, віком 11-12 років (всього 44 осіб, з них 22 спортсмена різних спеціалізацій ). Це дослідження дозволило: 1) відкоригувати інструментарій експериментального дослідження; 2) виділити окремі групи підлітків, які відрізняються за видами позашкільної діяльності, якими вони займаються у вільний час.
Під час експерименту ми проводили анкетне опитування підлітків, метою якого було з'ясування їх індивідуальних даних: віку, статі, інтересів, виду позашкільної діяльності (у гуртках, клубах, секціях), чи займаються вони спортом (яким видом, скільки років), чи мають спортивні розряди і досягнення (і які). У результаті ми виділили по 4 групи молодших (11-13 років) та старших підлітків (14-15 років): 1 - підлітки-спортсмени, які не мають спортивних розрядів (займаються масовим спортом); 2 - підлітки-спортсмени, які мають спортивні розряди (займаються спортом більш професійно); 3 - підлітки, які взагалі не відвідують секції та гуртки; 4 - підлітки, які відвідують неспортивні гуртки (художні, музичні, швейні тощо).
Отже, в першу групу підлітків увійшли респонденти, які займаються різними видами спорту в спортивних секціях, при цьому вони не мають спортивних розрядів та значних досягнень, тобто займаються масовим спортом.
У склад другої групи увійшли підлітки, які займаються спортом та мають спортивні розряди, або спортивну кваліфікацію (КМС - кандидат у майстри спорту та МС - майстер спорту). Серед них були підлітки, які займаються в спеціалізованій спортивній установі - Київському спортивному ліцеї-інтернаті. Цих респондентів ми внесли до окремої групи, бо вони є учасниками процесу ранньої професіоналізації в сфері спорту, їх діяльність спрямована на досягнення високих спортивних результатів.
До третьої групи увійшли підлітки, які взагалі не займаються організованою позашкільною діяльністю, взагалі не відвідують гуртки і секції.
Четверту групу склали респонденти підліткового віку, які відвідують різні гуртки, секції, клуби за інтересами, але неспортивної спрямованості. Це різноманітні види гуртків: музикальні, художні, танцювальні, з лозоплетіння, пошиття одягу, вишивання, театральні студії тощо.
Обґрунтування методик дослідження.
Результатом підбору методичного інструментарію став набір методик, адекватний меті та завданням роботи. Усі вони досить інформативні та прості в застосуванні, валідні, відповідають вимогам щодо психометричної надійності та можливості порівняння результатів самооціночних тестів з результатами опитування про зовнішні прояви поведінки.
В дослідженні застосовано такі групи методик:
1. Методики, спрямовані на вивчення уявлень особистості про особливості свого "Я", особливостей ідентифікації та структури ідентичності підлітків (тест 20-ти відповідей "Хто Я?" М.Куна та Т.Макпартленда) і особливостей міжособистісних стосунків з найближчим референтним оточенням для вивчення кола референтних осіб, з якими підлітки найчастіше спілкуються, взаємодіють та які є для них особливо значущими (методика "Вивчення ставлення підлітків до оточуючих").
2. Методики, спрямовані на вивчення особливостей та характеру соціалізації підлітків, які займаються різними видами позашкільної діяльності. Згідно з визначеними у 1 розділі дисертаційної роботи критеріями оцінки успішності соціалізації нами підібрано методики, які дозволяють визначити саме ступінь виразності особистісних параметрів, важливих для успішної соціалізації підлітків: методика діагностики рівня самооцінки та рів