РОЗДІЛ 2
Емпіричне дослідження формування життєвих планів
молоді залежної від Інтернет – мережі
На основі проведеного науково-теоретичного аналізу в розділі розкриваються
методичні засади емпіричної частини дисертаційної роботи, подається модель
життєвого планування молоді залежної від Інтернету, описуються етапи та
завдання емпіричного дослідження, обґрунтовується підбір та використання
конкретних психодіагностичних методик.
2.1. Модель формування життєвих планів адиктивної особистості
У першому розділі ми зазначали на тому, що відповідно до способу організації
часу в теперішньому, молода людина є більш або менш готовою до здійснення
усвідомленого, відповідального і зрілого вибору спрямованого у майбутнє.
Марнування часу, неефективне використання й легковажне ставлення до його плину,
стають причиною часової дезорганізованості особистості. Труднощі, які виникають
в молодої людини з організацією часу, позначаються на ефективності діяльності
особистості, а також якості життєвого плану, його змістовності, готовності
суб’єкта реалізувати задумане.
Відсутність чіткої стратегії в здійсненні запланованого віддаляє молодь від
досягнення встановленої мети. Відкладання реалізації плану на потім, рано чи
пізно, стає причиною розгубленості, невизначеності хлопців та дівчат в своєму
майбутньому. Замислюючись про своє подальше життя, молодь намагається відшукати
сенс свого існування. Дехто, відповідно до своїх прагнень і бажань аналізує
власні можливості та на основі цього виробляє стратегію втілення запланованого.
Хтось, занурюється у фантазії, відсторонюється від дійсності та керується
ілюзією знайденої істини, що стає причиною поступового усамітнення особистості
її відсторонення від подій реального життя, а це, врешті, може спричинити
розвиток адиктивної поведінки.
Отже, з одного боку, причиною виникнення залежності може бути неефективне
використання суб’єктом часу в своєму житті, неспроможність організувати його
належним для себе чином, що відбивається на життєвих планах особистості і може
бути одним з чинників розвитку залежності (рис.2.1).
Рис.2.1. Адикція, як наслідок життєвої невизначеності.
З іншого боку, втручання адиктивного агента в життя суб’єкта, порушує його
цілісність й гармонійність, позначається на рівні критичного ставлення
особистості до тих змін, які відбуваються внаслідок розвитку залежності.
Змінюється ієрархія цінностей і життєвих настановлень особистості,
трансформуються її мрії та цілі. Весь свій час залежна особистість витрачає на
взаємодію з адиктивним агентом, що позначається на її здатності прогнозувати
своє подальше життя (рис.2.2.).
Рис.2.2. Адикція, як чинник життєвої невизначеності
Отже, ми бачимо, що чинниками, які істотно впливають на життєві плани молодих
людей і стають причиною життєвої невизначеності і адиктивних проявів
особистості, можуть бути як неспроможність суб’єкта структурувати свій час
належним чином, так і втручання в його життя адиктивного агента.
В попередньому розділі ми визначили, що важливою у моделюванні особистістю
свого подальшого життя є наявність базових компонентів життєвого плану, а саме
активних цілей і мрій та механізмів, завдяки яким стає можливою реалізація
визначеною особистістю мети і втілення в життя найзаповітніших сподівань.
Залежно від рівня сформованості самовизначення, самоактуалізації,
саморегуляції, самоорганізації та самокерування особистість має більш або менш
реалістичні уявлення про власне майбутнє та, відповідно, виявляє різною мірою
готовність до його реалізації.
Аналізуючи особливості життєвого планування адиктів слід зазначити, що мета і
мрії залежної особистість здебільшого спрямовані на взаємодію з адиктивним
агентом, а отже позбавлені реалістичного, конструктивного та раціонального
змісту. Залежні, позбавлені свободи та самостійності у прийнятті важливих для
себе рішень. Їх життя, виявляється повністю підкореним адиктивному впливу,
внаслідок чого вони пасивно й байдужо сприймають події, які відбуваються в
реальності. Пасивність, в свою чергу, стає причиною неорганізованості й
безвідповідального ставлення залежної особистості до свого
майбутнього (Рис.2.3.).
Рис.2.3. Ставлення залежної особистості до моделювання свого майбутнього
Стає цілком зрозумілим те, що механізми життєвого плану залежних осіб, мають
низький рівень сформованості. Постійна дія адиктивного агента, позначається на
самовизначенні, самоактуалізації, саморегуляції, самоорганізації та
самокеруванні залежної особистості. В свою чергу, низький рівень сформованості
перелічених механізмів, стає причиною невизначеності особистості у своїх
бажаннях її безініціативності і пасивного ставлення до власного майбутнього.
Таким чином, можна зробити наступні висновки. На основі аналізу матеріалу
першої глави ми отримали можливість оцінити та спрогнозувати ставлення залежної
особистості до процесу життєвого планування. Результати даного прогнозу
свідчать про те, що дія адиктивного агента позначається на здатності залежної
особистості адекватно сприймати своє життя в цілому, а відтак, неспроможності
ефективно прогнозувати своє майбутнє.
Програма емпіричного дослідження життєвих планів Інтернет-залежної молоді
Розробка програми емпіричного дослідження життєвих планів Інтернет залежної
молоді передбачає визначення етапів й основних завдань емпіричного дослідження,
а також підбір дослідницького інструментарію.
Етапи та завдання емпіричного дослідження
З метою вивчення особливостей життєвого планування молоді узалежненої від
мережі Інтернет, нами була розроблена програма емпіричног