Ви є тут

Структурно-функціональні зміни судин в процесі формування антрациклінової кардіоміопатії

Автор: 
Кашанська Ольга Костянтинівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2008
Артикул:
0408U004044
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Протягом усього періоду виконання роботи під спостереженням перебувало 126
пацієнтів (69 чоловіків і 57 жінок у віці від 16 до 35 років, середній вік
23,3±5,9 роки), які отримали антрациклінові антибіотики (доксорубіцин,
епірубіцин, адріаміцин) у складі різних схем поліхіміотерапії з приводу
онкогематологічних захворювань (гострий лімфобластний лейкоз, гострий
мієлобластний лейкоз, лімфогранулематоз). Для дослідження в якості контрольної
групи було відібрано осіб молодого віку, які не мали факторів ризику ішемічної
хвороби серця (ІХС) або патології серцево-судинної системи в анамнезі. Всі
пацієнти входили в групу стандартного ризику й перебували в ремісії за основним
захворюванням не менше 2 місяців (у середньому 15,8 ± 8,1 місяці).
Клініко-гематологічна ремісія встановлювалася при відсутності клінічних ознак
хвороби, нормалізації показників периферичної крові та мієлограми.
За різними причинам (виявлення при більш поглибленому обстеженні факторів
ризику ІХС і супутньої кардіальної патології, наявність неповної ремісії або
тривалої цитопенії після курсу поліхіміотерапії) при обробці матеріалу з
аналізу було виключено 19 пацієнтів.
Таким чином, загальне число обстежених склало 107 чоловік (59 чоловіків і 48
жінок у віці від 16 до 40 років, середній вік 23,0±6,2 роки). У групу контролю
ввійшли 40 порівнянних з хворими за статтю, віком і площею поверхні тіла
здорових молодих людей (21 чоловік і 19 жінок у віці від 18 до 32 років,
середній вік 23,3±3,1 роки), які не мали факторів ризику ІХС і захворювань
серцево-судинної системи в анамнезі (див. табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Клінічна характеристика груп обстежених
Параметри
Група
контролю
(n=40)
Група пацієнтів
(n=107)
Вік, роки
Стать (Ч : Ж)
Вага, кг
Ріст, см
Площа поверхні тіла, м2
23,3±3,1
21:19
70,3±8,5
171,9±5,1
1,77±0,24
23,0±6,2
59:48
69,5±6,4
171,1±5,8
1,78±0,20
Подібний вибір контрольної групи обумовлений особливостями клінічного перебігу
та терапії онкогематологічних захворювань. Так, всі пацієнти з діагнозом
гострий лейкоз одержують антрацикліни в складі схем поліхіміотерапії. Після
встановлення повної клініко-гематологічної ремісії лікування триває протягом ще
як мінімум п'яти років. Якщо всі ці роки ремісія зберігається, то констатують
видужання. Таким чином, неможливо відібрати хворих на гострий лейкоз, які не
одержують антрациклінові антибіотики. Обстежити пацієнтів до початку проведення
курсів поліхіміотерапії не представляється можливим у зв'язку з важкістю стану
(анемія, тромбоцитопенія, лейкопенія, інфекційні ускладнення, лихоманка,
пухлинна інтоксикація), а також з етичних міркувань. У той же час, у фазу
ремісії пацієнти практично не пред'являють скарг, їхній стан задовільний,
температура тіла в межах норми, відсутні клінічні та лабораторні ознаки
захворювання і його ускладнень, немає метастатичних вогнищ і персистенції
пухлинних клітин у системі кровообігу. Все це дозволило нам порівнювати
результати, отримані при обстеженні клінічної групи, з показниками здорових
молодих людей.
Пацієнти обстежилися в динаміку тричі: при кумулятивній дозі антрациклінів
менше 550 мг/м2 – 1-а група, 550-1000 мг/м2 – 2-а, більше 1000 мг/м2 – 3-я.
Середня кумулятивна доза антрациклінів в 1-ій групі – 289,3±100,7 мг/м2, в 2-ій
– 544,0±304,6 мг/м2, в 3-ій – 1109,9±257,4 мг/м2. Клінічну характеристика
пацієнтів залежно від отриманої кумулятивної дози надано в таблиці 2.2.
Таблиця 2.2
Клінічна характеристика пацієнтів
залежно від отриманої кумулятивної дози антрациклинов
Параметри
Пацієнти, які отримали ант-рацикліни в дозі <550 мг/м2
(n=107)
Пацієнти, які отримали ант-рацикліни в дозі 550-1000 мг/м2
(n=107)
Пацієнти, які отримали ант-рацикліни в дозі >1000 мг/м2
(n=85)
Вік, роки
Стать (Ч:Ж)
Основне захворювання Вага, кг
Ріст, см
Площа поверхні тіла, м2
Кумулятивна доза антрацик-лінів, мг/м2
22,9±5,2
58:49
70,0±6,9
171,7±6,2
1,80±0,25
289,3±100,7
24,1±4,7
58:49
71,3±7,0
171,7±6,2
1,82±0,26
744±204,6
23,8±6,1
50:35
70,5±7,6
170,8±5,9
1,79±0,21
1309,9±257,4
Обстеження пацієнтів проводили через, у середньому, 30,4±18,7 днів після
введення антрациклінів.
Одночасно з антрациклінами до складу схем поліхіміотерапії входили інші
цитостатики (цитозар, вінкрістін, вінбластін, циклофосфан, вепезід), однак, за
даними літератури [6], ці хіміопрепарати або не мають кардіотоксичних
властивостей, або їх вплив на серцево-судинну систему в дозуваннях, що
застосовувалися був незначним. Таким чином, вплив терапії іншими цитостатиками
на серцево-судинну систему можна було вважати несуттєвим.
Поряд із загальноприйнятими клінічними методами в обстежених визначали стан ПОЛ
і АОС, рівень NO, виконували ультразвукове дуплексне сканування плечової
артерії, добове моніторування ЕКГ.
З метою оцінки стану ПОЛ вивчався вміст продуктів цього процесу в крові хворих.
Первинні продукти ПОЛ - дієнові кон’югати – визначали за допомогою
спектрофотометрії. При екстракції ліпідів плазми крові застосовувався метод I.
Folch у модифікації В.Б. Гаврилова і М.І. Мишкорудиної [34]. Для кількісного
визначення кон’югованих подвійних зв'язків використовували їхню властивість
поглинання світла з максимумом при довжині хвилі 232 нм.
Вторинний продукт ПОЛ – МДА – також визначали за допомогою спектрофотометрії,
при цьому була використана властивість МДА утворювати стійке пофарбоване
з'єднання з тіобарбітуровою кислотою, що має максимум поглинання світла при 532
нм. 1 мл плазми крові змішували з 1 мл 0,6% розчину тіобарбітурової кислоти в
присутності 1 мл 30% розчину трихлороцтової кислоти. Потім кип'ятили 15 хви