РОЗДІЛ 2
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ПРОФЕСІЙНОГО САМОВИЗНАЧЕННЯ МАЙБУТНІХ
УЧИТЕЛІВ З ДОДАТКОВОЮ СПЕЦІАЛІЗАЦІЄЮ “ПРАКТИЧНА ПСИХОЛОГІЯ”
У розділі представлено методичне обґрунтування та експериментальне дослідження
формування професійного самовизначення майбутніх педагогів-психологів різних
спеціалізацій. Вивчаються особливості формування усіх компонентів цього
феномену. На цій основі виділено критерії та рівні професійного самовизначення
майбутніх фахівців. Досліджуються результати статистичної перевірки надійності
одержаних результатів та кореляції рівня професійного самовизначення в цілому
та його окремих компонентів.
2.1. Методичні засади дослідження особливостей професійного самовизначення
майбутніх педагогів.
У роботах як українських, так і зарубіжних вчених професійне самовизначення
особистості розглядається, як складна багатокомпонентна система, всі складові
якої знаходяться в динамічних взаємозв’язках. Одні з цих компонентів
розвиваються раніше (в старшому підлітковому віці), інші – пізніше, в процесі
професійної діяльності, на основі перших [25]; [47]; [77]; [163]; [240].
Інтенсивність розвитку цих компонентів також не є тотожною. Тому не існує
єдиної методики для виявлення рівня професійного самовизначення майбутнього
фахівця. Рівень цього феномену в цілому можна охарактеризувати, як досягнення
відповідного рівня розвитку більшістю складових цієї системи. У контексті мети
й завдань нашого дослідження, модель професійного самовизначення майбутнього
фахівця повинна включати компоненти, які відповідають наступним вимогам:
- у психолого-педагогічній літературі наявна точна й визначена характеристика
даного поняття, яка дає можливість безпомилково диференціювати його від усіх
інших властивостей особистості;
- наявність хоча б однієї діагностичної методики, яка дає можливість
однозначного виявлення складової, що вивчається, в процесі об’єктивного
контролю її сформованості;
- можливе виявлення інтенсивності сформованості феномену, який вивчається, на
основі даних контролю;
- наявні рівні сформованості феномена, що вивчається, які можна виміряти.
На нашу думку, найбільшою мірою цим вимогам відповідає модель, розроблена Т.
І. Чирковою, яку ми розглядали в підрозділі 1.1 даної роботи. Високий рівень
професійного самовизначення студента психолого-педагогічної спеціальності, на
думку автора, характеризується наступними ознаками: домінування внутрішніх
професійних мотивів вибору професії; наявність педагогічних і психологічних
здібностей; сформованість професійної спрямованості й професійних інтересів;
розвиток професійної самосвідомості; наявність потреби в професійній самоосвіті
й самовихованні. Виділені компоненти одночасно є критеріями діагностики рівнів
професійного самовизначення майбутніх педагогів [240].
У нашому дослідженні в процесі виявлення рівнів сформованості основних
компонентів цієї системи: професійних мотивів, інтересів, намірів, здібностей,
самосвідомості та потреби в самоосвіті й самовихованні - ми виходили з
положення про те, що обрані діагностичні методики повинні відповідати наступним
принципам:
- максимально точно вимірювати рівень розвитку феномену, який діагностується;
- враховувати специфіку професійної підготовки за педагогічною спеціальністю з
додатковою психологічною спеціалізацією;
- давати можливість обстеження одразу всієї групи досліджуваних;
- передбачати максимальну швидкість і легкість обробки та інтерпретації.
Наводимо зміст та аргументацію щодо обраних нами методик. З метою уточнення
мотивації вибору майбутніми педагогами майбутнього фаху ми використовували
анкету “НІН” С. Н. Кисельова [106], модифіковану відповідно до наших умов.
Метою цієї анкети є виявлення професійної мотивації та особливостей формування
професійних намірів фахівця. Методика “НІН” являє собою анкету, яка включає
дев’ять питань, метою яких є виявлення співвідношення зовнішніх (бажання знайти
роботу поряд з місцем проживання, одержати диплом про вищу освіту тощо) і
внутрішніх (потреба в передачі знань іншим, вирішення їх психологічних проблем
та ін.) мотивів вибору професії майбутнім фахівцем, наявності чи відсутності
впливу значущих інших на цей вибір, стійкості й остаточності професійного
вибору. Текст анкети представлений у додатку А1.
У основі професійного самовизначення в цілому лежать інтереси до майбутнього
фаху, розвиток та формування яких відбувається в спеціально організованій
професійній діяльності. Оптимальним для успішної професійної самореалізації
майбутнього фахівця з подвійної педагогічної спеціальності є поєднання
внутрішніх професійних інтересів (інтерес до змістовних аспектів обраної
професії) та пізнавальних інтересів (до предметних дисциплін). З метою вивчення
професійних інтересів майбутніх учителів ми використовували
диференціально-діагностичний опитувальник (ДДО), розроблений Є. А. Клімовим
[108]. Методика “ДДО” базується на запропонованій автором класифікації професій
за провідним типом праці. Автор виділяє п’ять основних блоків професій:
“людина-природа”, “людина-техніка”, “людина-знакова система”, “людина-людина”,
“людина-хужожній образ”. За цією класифікацією, педагогічна і психологічна
професії належать до блоку “людина-людина”. У основі професій такого типу
лежить інтерес і любов до дітей, прагнення спрямовувати розвиток особистості
іншого, встановлювати й підтримувати позитивні міжособистісні взаємини.
Опитувальник ДДО побудований за дихотомічним принципом. Досліджуваному
пропонувалося обрати в кожній із двадцяти запропонованих альтернатив найбільш
привабливе заняття. Максимальна кількість балів за кожним з п’яти типів
професій ст
- Київ+380960830922