Розділ 2. Типи ПЕРЕКЛАДАЦЬКОЇ Асиметрії НА різних мовних рівнЯХ
2.2 Асиметрія у перекладі фоностилістичного рівня
Розгляд типів асиметрії на різних мовних рівнях – фонетичному, граматичному,
лексичному – дає змогу простежити їхню частотність і об'єктивну зумовленість.
Зокрема, при аналізі драми і – відповідно – її перекладної версії важливим
аспектом зіставного дослідження є розгляд асиметричних явищ фонетичного рівня.
Він є ефективним шляхом виявлення прорахунків і досягнень перекладачів. Надалі
це сприятиме орієнтуванню перекладачів на кращі практичні досягнення та
напрацьовані теоретичні засади перекладу драматургії на фонетичному рівні.
Важливість врахування при перекладі евфонії умотивовував один з перших
дослідників драматичного перекладу І. Лєвий „Искусство перевода”, 1974). Крім
того, він відзначав, що „(...) сценічний діалог — висловлювання, особливий
випадок мови, що вимовляється, і тому йому властиві функціональні зв'язки а) із
загальною нормою розмовної мови, тобто з живою мовою, б) із слухачем
(адресатом), тобто з рештою персонажів на сцені та із залом глядачів, в) з тим,
хто говорить, тобто з персонажем.
Функціональний зв'язок із живою мовою передбачає в аспекті дикції
легковимовність, в аспекті стилістичному — сценічність мови. Зв'язок із
слухачами визначає цілеспрямованість репліки (діалог – словесна дія) і
множинність адресатів (репліка сприймається й іноді по-різному тлумачиться
персонажами і глядачами)” [172:178].
Отже, при перекладі потрібно враховувати, що сценічні репліки призначені для
вимови і сприйняття на слух. Звідси випливає, що при відтворенні явищ звукового
рівня слід уникати нагромадження приголосних, важких для вимови і сприйняття на
слух. Крім того, перекладач має бути ознайомленим з основами психолінгвістики.
Працюючи над драматичним твором, перекладачеві варто вголос прочитувати свій
переклад – це дасть змогу уникнути фраз, які прочитати нескладно, а вимовити з
першого разу практично неможливо. Наприклад:
Cokane: These foreigners are deplorably unclean in their habits. (Shaw,
Widower's, p. 2)
Кокен: У цих чужоземців жалюгідно неохайні звички (Ржевуцька, Вдівцеві, с. 19)
В цій репліці з перекладу Є. Ржевуцької п’єси Б. Шоу „Widower’s Houses”
двадцять приголосних, з яких лише 5 не повторюються. Зафіксованої в українській
фразі-відповіднику алітерації 7 приголосних в оригіналі немає. Проте навіть
ситуативна асиметрія у вигляді алітерації могла б бути з нейтральною чи
додатною відповідністю, а не з невідповідністю (як у цьому разі) авторському
задумові, якби перекладачка використала фоностилістичний потенціал інших
звуків. Нагромадження двох пар шиплячих і свистячих [ч] – [ц] і [ж] – [з]
створюють ефект зміїного шипіння і спотворюють образ Кокена – людини, що
намагається справити враження високоосвіченої і вихованої. В оригіналі його
мова наповнена довгими голосними, що надає мові особливої плавності. Отже, на
ведений фрагмент – переконливе підтвердження того, що перекладач драматичних
дворів повинен не тільки володіти чуттям мови, але й має бути ознайомленим із
законами фоностилістики і звукосимволізму. Це дасть йому змогу не тільки
максимально відтворити зміст і емоційний підтекст оригіналу, але й допоможе
зберегти „фонетичний баланс”.
Тексти перекладених Р. Доценком п'єс О. Вайлда, опубліковані у 2006 р., теж
хибують схожими фонетичними прорахунками. Зокрема у перекладі п'єси „Lady
Winderemere’s Fan” фіксуємо таке:
Duchess of Berwick: What does he mean? Do as a concession to my poor wits, Lord
Darlington, just explain to me what you really mean?(Wilde, Lady, p. 9)
Герцогиня Бервік: Що це за мудрація? Будьте вибачливі до мого недоумства, лорде
Дарлінгтон, – поясніть мені, що ви, власне, маєте на думці. (Доценко, Віяло,
с. 241)
Фраза „Будьте вибачливі до мого недоумства” перенасичена приголосними, але
особливо складними для вимови є чергування губних [б], [в] і [м] та зубних [д],
[т] і [л]. Перекладена фраза більше схожа на вправу, розроблену
лікарем-логопедом, ніж на репліку з вуст герцогині Бервік до свого
„потенційного” зятя.
Наведімо ще один показовий приклад теж із мови герцогині Бервік.
Duchess of Berwick: How clever you are quite of your own. Now I mustn’t keep
you. (Wilde, Lady, p. 19)
Герцогиня Бервік: Які ж дотепні ви, містере Гопер! І дотепність ваша страшенно
своєрідна. Проте я не буду вас більше затримувати. (Доценко, Віяло, с. 252)
Повтор кореня „дотепн” у перекладі видається не зовсім доречним, особливо
зважаючи на те, що він відсутній у О. Вайлда і створює не лише тавтологію, але
у поєднанні з наступними словами й недоречну алітерацію [ст] – [ш] – [ст] –
[ш]. Для порівняння варто вказати й на те, що в оригіналі 14 складів, а в
перекладі аж 38. Це очевидне порушення правил перекладу драматичних творів, які
мають чіткий хронометраж і не можуть за бажанням перекладача нарощувати в
перекладі значно більшу кількість знаків. З урахуванням того, що англійська
мова належить до аналітичних, а українська – до синтетичних мов, логічно
припустити, що переклад буде довшим. Але в цьому разі оригінал лаконічніший в
2,7 рази, крім того, забезпечити стислий переклад не складає ніяких труднощів.
Як можливий варіант пропонуємо: „Який у вас оригінальний гумор!”. Таким чином,
ситуативна асиметрія, яка виникла внаслідок кількісного нарощення перекладу, є
асиметрією з невідповідністю, бо вона негативно впливає на сприйняття п'єси.
Ситуативна асиметрія з невідповідністю може бути пов'язана не стільки з
фонетичним наповненням фрази, скільки з її сприйняттям на слух. Так, ще
І. Лєвий вказував: „(...) на слух легко сприймаються поширені слова і ті
- Київ+380960830922