РОЗДІЛ 2
СТАН ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ В ПЕДАГОГІЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ І-ІІ РІВНІВ АКРЕДИТАЦІЇ
У науково-методичній літературі існують різні інтерпретації змісту поняття "організація навчання". Термінологічно "організація" - це форма усталеного взаємозв'язку елементів системи відповідно до законів її існування; процес або стан упорядкування, будова, тип функціонування системи тощо [200, 453]. Ми не ставимо перед собою завдання проаналізувати різні підходи до визначення цього поняття, оскільки деякі з них стосуються інших наукових сфер і не є актуальними для нашого дослідження. Проте його інтерпретація стосовно навчального процесу є досить вагомою для вирішення питань конструювання змісту навчання іноземної мови. У цьому розумінні термін "організація навчання" визначається як встановлення тих видів і форм, завдяки яким відбувається стабілізація та впорядкування всієї навчально-пізнавальної діяльності суб'єктів та об'єктів навчально-виховного процесу і в яких виявляються закономірності та принципи навчання, застосовуються його методи та прийоми [39, 186]. Організація навчання, як і його зміст, ґрунтується на програмах, навчальних планах і висвітлюється в підручниках і методичній літературі [39, 217].
Під терміном "організація навчання" розуміємо діяльність викладача та студентів у процесі навчання іноземної мови, ефективність якої залежить від певних факторів. Насамперед, це навчально-методичний комплекс, основою якого є типова програма дисципліни, а також підручники та навчальні посібники. Оскільки зміст освіти відображається саме в навчальних планах, програмах, підручниках і навчальних посібниках, цей фактор є важливим для нашого дослідження. Іншим суттєвим фактором ефективної організації навчання іноземної мови у педагогічних навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації, на наш погляд, є відповідність змісту освіти рівню підготовленості вступників. Від нього значною мірою залежить конструювання подальшого змісту навчання, оскільки, услід за Н.П. Волковою, вважаємо, що стрижнем змісту освіти є чітко окреслена система знань, умінь і навичок, якими оволодів учень протягом навчання в школі [32, 262]. Відповідно подальше дослідження здійснювалося у таких напрямах:
1) визначення вихідного рівня володіння іноземною мовою вступників до педагогічних навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації;
2) аналіз джерельної бази змісту навчання іноземної мови (навчальної програми та підручників з іноземних мов (англійської та німецької), рекомендованих чинною програмою для навчання студентів вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації).
2.1. Визначення вихідного рівня володіння іноземною мовою
Першим напрямом нашого дослідження є визначення вихідного рівня володіння іноземною мовою вступників до педагогічних навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації. Під поняттям "вихідний рівень" розуміємо реальний рівень розвитку комунікативної компетенції, якого досягли учні на кінець навчання у середній загальноосвітній школі.
Дослідження було розпочато нами у 1998 році і проводилося на базі Уманського педагогічного училища ім. Т.Г. Шевченка. У процесі його проведення був здійснений констатувальний експеримент - зріз, обумовлений необхідністю з`ясувати рівень підготовленості першокурсників з іноземних мов. У нашому розумінні зріз - це навчальні завдання будь-яких видів, які дають можливість зробити об'єктивну фіксацію, якісний та кількісний аналізи та обробку результатів того чи іншого етапів навчання [34, 90].
Констатувальний зріз був проведений на початку першого семестру 1998-1999 н.р. Групи для його проведення комплектувались із числа студентів першого курсу дошкільного та музичного відділень названого училища. Всього на першому курсі навчалося 98 студентів, 77 з яких вивчали англійську мову, 18 - німецьку та 3 - французьку. Кількісний склад студентів першого курсу подано у таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Кількісний склад студентів І курсу Уманського педагогічного училища станом на вересень 1998 року
102-Д група
103-Д група
104-Д група
101-М група
%Всього студентів, які вивчають іноземну мову
25
25,5%
23
23,5%
24
24,5%
26
26,5%Вінницька область
6,1%
2,0%
3,1%
2,0%Кіровоградська область
4,2%
2,0%
3,1%
-Київська область------22,0%Миколаївська область
1%
2,0%Черкаська область (крім м. Умані)
5,1%
5,1%
10
10,2%
7,1%Місто Умань1010,2%1313,3%88,2%1313,3%
У зрізі брали участь 78 студентів чотирьох академічних груп, із числа тих, що вивчали англійську та німецьку мови. У цілях нашого дослідження було також з'ясовано, який тип школи закінчили респонденти, оскільки рівень володіння іноземною мовою випускниками середньої школи значною мірою залежить від об'єктивних і суб'єктивних умов шкіл, у яких вони навчались. Виявом цієї закономірності є стан навчально-технічної бази, наявність у вчительському колективі спеціалістів, чия кваліфікація відповідає найвищим стандартам і які визначають особливості навчального процесу в школі [32, 270]. Загальновідомо, що сьогодні, особливо в сільській місцевості, бракує вчителів окремих фахових дисциплін, зокрема іноземної мови. Відтак, цей предмет не викладається упродовж тривалого періоду часу або викладається фахівцями з інших предметів, які не володіють методикою навчання іноземної мови та не мають відповідного рівня володіння мовою. Ці суб'єктивні фактори суттєво впливають на рівень підготовленості випускників. Тому нас цікавив не лише тип школи (масова, спеціалізована школа з поглибленим вивченням іноземної мови, гімназія, ліцей тощо), а й її місцезнаходження (село чи місто). Кількісний склад респондентів за типами шкіл, які вони закінчили, подано в таблиці 2.2.
Таблиця 2.2
Кількісний склад респондентів за