Формування соціально-моральної позиції у старшокласників

РОЗДІЛ 2.
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНО-МОРАЛЬНОЇ
ПОЗИЦІЇ У СТАРШОКЛАСНИКІВ
2.1. Побудова дослідно-експериментальної роботи по формуванню
соціально-моральної позиції у старшокласників
На етапі формуючого експерименту перед нами стояло завдання виявлення і
обґрунтування педагогічних умов ефективного формування соціально-моральної
позиції у сучасних старшокласників на основі врахування тих емпіричних даних,
які були отримані за результатами констатуючого етапу. З цією метою було
спроектовано можливі зміни соціально-моральної позиції старшокласників за
наступними системами їх стосунків. В основу такого проектування було покладено
обґрунтоване нами розуміння змісту і структури соціально-моральної позиції
старшокласників (§ 1.2).
1. “Я – довкілля” (соціально-моральна позиція: “Я – громадянин”). Виявляється у
ставленні до великої і малої Батьківщини, знанні і дотриманні громадянських
прав та обов'язків, цінностей громадянського суспільства, розвитку
інтелектуальних і творчих здібностей, соціально-мобільній ініціативі, здоровому
способі життя, відчутті власної причетності і відповідальності за майбутнє.
2. “Я - дитина – Я - дорослий” (соціально-моральні позиції “Я – учень”, “Я –
син (донька”), „Я - онук (онучка)”. Виявляється у вмінні будувати свої взаємини
з рідними, людьми похилого віку, з меншими та тими, хто потребує захисту і
допомоги на основі уваги, поваги, визнання, доброзичливості, турботи і
підтримки, відповідальності; у позитивному ставленні до життя; у вмінні
орієнтуватися в екстремальних ситуаціях.
3. “Я - ровесники” (соціально-моральна позиція “Я – друг, товариш”, “Я-
однокласник”). Виявляється у визнанні самоцінності особистості кожного, вірі у
можливості її розвитку; у самопізнанні через пізнання інших; у вмінні
спілкуватися з ровесниками і знаходити моральний вихід із конфліктних
ситуацій.
Відповідно такого бачення нами було змодельовано і здійснено формуючий
експеримент.
Участь у ньому прийняло 565 старшокласників експериментальної групи.
До неї увійшли 423 учні 9-11 класів експериментальних навчальних закладів
Черкаської і Кіровоградської області. Зокрема, ЗОШ № 7 м. Сміла і ЗОШ №1 с.
Балаклія Смілянського району Черкаської області, ЗОШ №3 м. Мала Виска
Кіровоградської області та 142 юнаків і юначок Смілянського
природничо-математичного ліцею та Смілянського технікуму харчових технологій.
Вибір останніх експериментальних баз був зумовлений віком учнів 15-17 років, що
відповідає віку старшокласників. Їх включення до експерименту пояснюється
потребою здійснення лонгітюдного дослідження з метою отримання можливості
переконатися у тому, що динаміка змін у рівнях сформованості
соціально-моральної позиції учасників експериментальної групи є устійливою, а
не ситуативною та перевірки педагогічних умов її формування у різних учнівських
середовищах. Окрім учнів, формуючим експериментом було охоплено 26 педагогів –
класних керівників, кураторів, заступників директорів шкіл з виховної роботи,
викладачів різних предметів.
Ми вважали за необхідне створити такі педагогічні умови для старшокласників,
які б дозволили підвищити загальний рівень їх активності з позиції ціннісного і
відповідального ставлення у вищеназваних системах стосунків. У цьому контексті
перспективним вбачалося наступне:
- забезпечення мотивації у старшокласників до вироблення власної
соціально-моральної позиції;
- розвиток ціннісних ставлень до держави і суспільства, до родини, до себе, до
предметного світу;
- включення старшокласників у активне суспільне життя на основі ієрархії
ціннісних орієнтацій їх особистісної диспозиції;
- застосування методів активізації самовизначення і самоконтролю особистості;
- реалізація суб’єкт-суб’єктного підходу у вихованні старшокласників.
З метою розв’язання виявлених проблем у формуванні соціально-моральної позиції
старшокласників було також обрано наступні напрямки експериментальної роботи,
які були спрямовані на:
формування культури особистості: на основі вироблення системи ставлень
особистості, яка виявлялася у наступних контекстах: особистість – суспільство,
особистість – група, особистість – особистість, особистісна культура;
поліпшення міжособистісних взаємин старшокласників з: батьками, ровесниками,
педагогами (на основі гуманних уявлень про інших і культуру спілкування);
засвоєння механізмів регулювання взаємин: законів, прав, обов'язків; правил,
норм, принципів взаємодії у суспільстві; соціальних ролей (як на рівні
засвоєння знань, так і їх практичного втілення у життя).
У розв’язанні поставлених завдань ми дотримувалися компонентного підходу.
У рамках вирішення завдань мотиваційно-цільового компоненту ми виходили з того,
що необхідно:
збільшити чисельність старшокласників, які мають виважену соціально-моральну
позицію до явищ життя;
допомогти активізувати власні мотиви і зрозуміти свою відповідальність за події
життя у тих старшокласників, які мають середній рівень розвитку
соціально-моральної позиції;
допомогти побачити і сформувати продуктивну мету життя та ціннісне ставлення до
себе й інших тим старшокласникам, які не мають чіткого уявлення про своє
майбутнє, не бачать особливого сенсу у подіях сучасного життя і не дуже
переймаються проблемами свого соціального статусу і моральної характеристики
(поведінки) у соціумі, проблемами інших.
Посилення мотивації ми забезпечували шляхом створення таких умов, у яких
зростала потреба вибору і активність учасників експерименту, оскільки без
конкретної дії важко судити про мотивацію особистості. Дії були спочатку
змодельо