РОЗДІЛ 2
ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА СФОРМОВАНОСТІ ПРОФЕСІЙНИХ ОСОБИСТІСНИХ ЯКОСТЕЙ
МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ-ФІЛОЛОГІВ
2.1. Сучасний стан формування професійних особистісних якостей студентів-філологів
З метою виявлення сучасного стану формування професійних особистісних якостей майбутніх учителів-філологів протягом 2005-2008 років було проведено дослідно-експериментальну роботу на базі Херсонського державного університету, Миколаївського державного університету імені В.О.Сухомлинського, Житомирського державного університету імені Івана Франка, Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, Південноукраїнського регіонального інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів і Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.
Дослідженням було охоплено 658 осіб, з них: 514 студентів філологічних інститутів і факультетів класичних університетів, 49 викладачів класичних університетів, 95 учителів мови та літератури середніх навчальних закладів (шкіл, ліцеїв, гімназій).
Сучасна психолого-педагогічна наука ґрунтується на засадах комплексного вивчення особистості, беручи до уваги той факт, що особистість у процесі формування опиняється під дією трьох сил:
* потреб, що об'єктивуються в мотивах діяльності;
* активності, що породжує відношення до навколишнього світу;
* спрямованості, що визначає її розвиток та формування [54, с. 13].
У зв'язку з цим мета констатувального експерименту, що полягала у виявленні комплексу професійних особистісних якостей майбутніх учителів-філологів і визначенні рівнів їх сформованості у студентів інститутів і факультетів іноземних мов, передбачала розв'язання таких завдань:
1) виявлення комплексу професійних особистісних якостей, необхідних учителю-філологу для ефективного здійснення ним професійної діяльності;
2) систематизацію професійних особистісних якостей учителя-філолога;
3) вивчення мотивації вибору студентами-філологами професії вчителя;
4) установлення рівнів педагогічної спрямованості студентів-філологів;
5) розробку критеріїв сформованості професійних особистісних якостей студентів-філологів і показників їх прояву;
6) визначення рівнів сформованості професійних особистісних якостей майбутніх учителів-філологів за кожним із виділених критеріїв.
Реалізація дослідно-експериментальної роботи передбачала кілька послідовних взаємозалежних і взаємозумовлених етапів, на кожному з яких застосовувалися різні методи та прийоми, що слугували вирішенню низки завдань.
Детермінантною та необхідною умовою формування професійних особистісних якостей майбутнього фахівця вченими визнається його професійна спрямованість, що забезпечує неперервність і поступовість усіх періодів розвитку особистості та її діяльнісного досвіду [73; 198]. Спрямованість, у свою чергу, зумовлена домінуючими мотивами особистості. Тому метою початкового, діагностичного етапу дослідження стало вивчення мотивації студентів-філологів щодо обрання ними професії вчителя, а також їхньої педагогічної спрямованості.
На цьому ж етапі було проведено роботу щодо окреслення уявлень студентів про особистісні якості вчителів-філологів, котрі сприятимуть або не сприятимуть виконанню ними своїх професійних обов'язків; проводився аналіз стану навчально-методичної бази, насамперед, освітньо-кваліфікаційних характеристик, освітньо-професійних і робочих програм; навчальних планів підготовки майбутніх учителів-філологів, а також планів виховної роботи університетів, філологічних інститутів і факультетів.
Процес дослідження включав такі заходи:
* проведення бесід, інтерв'ювання, анкетування студентів-філологів, які навчаються в класичних університетах;
* застосування методів педагогічного спостереження, самооцінки й експертної оцінки діяльності майбутніх учителів-філологів у ході навчально-виховного процесу та педагогічної практики;
* анкетування вчителів-філологів, які працюють у загальноосвітніх школах (вони склали першу експертну групу) з метою визначення комплексу професійних особистісних якостей учителя-філолога;
* визначення рівнів сформованості професійних особистісних якостей студентів-філологів методом експертної оцінки (у якості експертів, які ввійшли до другої експертної групи, виступили викладачі фахових дисциплін і куратори академічних груп).
Загалом означене сприяло визначенню інформаційної бази для виявлення сучасного реального стану досліджуваної проблеми.
Ми згодні з І.Зимньою, яка стверджує, що професійні особистісні якості будь-якого вчителя-предметника є складовою частиною його психологічного портрета, який в узагальненому вигляді містить:
1) індивідуальні якості (темперамент, задатки (здібності) тощо);
2) особистісні, комунікативні якості;
3) статусно-позиційні особливості - особливості його становища, ролі, стосунків у колективі;
4) діяльнісні (професійно-предметні) показники.
Специфіка набору та поєднання вищезазначених компонентів визначає психологічний портрет вчителя кожної окремої навчальної дисципліни на кожному етапі навчання. Тож необхідно виявити специфіку професійних особистісних якостей учителя мови та літератури. За твердженням І.Зимньої, вчитель мови має володіти високою мовною культурою, різноманітністю, відточеністю та варіативністю мовних форм вираження думки, досконало володіти методичними прийомами навчання [78], що зумовлено специфікою змісту та дидактичних особливостей викладання дисциплін філологічного профілю. У загальноосвітній школі ними є рідна мова, іноземна мова, українська література та зарубіжна література.
Крім цих дисциплін, у ряді шкіл з поглибленим вивченням предметів гуманітарного циклу можуть уводитися факультативні курси, котрі сприяють розширенню уявлень учнів про країни, мова яких вивчається, та про етнічні особливості народів-носіїв мови. До них можуть бути віднесені країнознавство, література країни, мова якої вивчається тощо.
Виходячи з цього, підготовка вчителя-філолога в класичних університетах здійснюється за трьома основними напрямами: вчитель рідної
- Киев+380960830922