Педагогічні умови впровадження робочих зошитів з друкованою основою в процес індивідуалізації навчання школярів.

Розділ 2
Експериментальна перевірка педагогічних умов впровадження
робочих зошитів з друкованою основою як засобу індивідуалізації..
.....51
2.1. Загальні питання організації і проведення експерименту…….……
.....51
2.2. Умови забезпечення індивідуалізованого навчання за допомогою
робочих зошитів з друкованою
основою............................................
......69
2.2.1. Теоретико-методична підготовка вчителів………..........……….
......69
2.2.2. Поетапне формування загальноінтелектуальних умінь
школярів.........................................................................................
......84
2.2.3. Забезпечення виконання школярами особистісно орієнтованих
завдань:……………………………………………………………
Вибір змісту й методів самостійної роботи.............................
Вибір учнями форм навчання…..………..............……………
...108
....110 ....128
2.3. Аналіз результатів дослідження……………………………………...
....139
Висновки до другого
розділу.............................................................
....152
Загальні висновки……………………………………………………………
....155
Література......................................................................................................
...158
Додатки
........................................................................................................
....173
Вступ
Відповідно до вимог суспільства, “Національної доктрини розвитку освіти України
у ХХІ столітті”, державних освітніх програм і концепцій, гуманістичного напряму
в педагогічних технологіях зростає роль учителя школи, який покликаний
допомагати зберігати унікальність і неповторність кожного учня, створювати
умови для виявлення й розвитку його потенційних можливостей, утвердження людини
як найвищої цінності.
Вирішення цих завдань можливе за умов осмислення пріоритетів освіти ХХІ
століття, що потребують індивідуалізації процесу навчання, його спрямованості
на особистісно орієнтований підхід до кожного школяра, основою якого є така
взаємодія учасників навчальної діяльності, коли максимально враховуються
індивідуальні можливості кожного учня, визначаються перспективи його розвитку
та гармонійного вдосконалення.
Сутність поняття “індивідуалізація” розкрита у визначенні Г. Костюка:
“Індивідуалізація – це не пристосування до рівня навченості школярів шляхом
пониження об’єктивних вимог, а послідовний цілеспрямований їхній розвиток на
основі індивідуально-психологічних особливостей. Саме такий підхід забезпечить
формування цілісної особистості, а не тільки її навчальних можливостей,
сприятиме гармонійному розвитку суб’єктів навчання, реалізації творчого
потенціалу”.
Проблема індивідуалізації навчання в усі часи привертала увагу таких видатних
педагогів: Я. Коменського, Д. Локка, Ж.-Ж. Руссо, Г. Песталоцці, К. Ушинського,
Б. Грінченка. Активно досліджується питання індивідуалізації з середини ХХ
століття, що знайшло відбиття у працях Ш. Амонашвілі, Ю. Бабанського, А.
Кірсанова, В. Крутецького, А. Мудрика, Є. Петровського, Є. Рабунського, Т.
Шамової, Г. Щукіної, В. Юркевич, І. Якиманської та інших.
Аналіз психолого-педагогічних досліджень дозволяє визначити основні аспекти
розробки проблеми:
організація навчального процесу, при якому вибір способів, прийомів, темпу
навчання враховує індивідуальні відмінності учнів, рівень розвитку їх
здібностей до учіння (Ч. Куписевич);
система виховних і дидактичних дій, які відповідають меті діяльності та
реальним можливостям колективу класу, окремих учнів і їх груп, що дозволяє
забезпечити навчальну діяльність школярів на рівні їх потенційних можливостей з
урахуванням мети, темпу і методів навчання (А. Кірсанов);
діагностика індивідуально-психологічних особливостей учнів і їх врахування у
процесі поетапного формування розумових дій, розвиток мислення школярів (Л.
Виготський, В. Давидов, Л. Занков та ін.);
врахування рівневої підготовки школярів у процесі формування їх пізнавальної
активності (В. Лозова, Є. Рабунський, І. Унт, Г. Щукіна та ін.);
оптимальне поєднання індивідуальних, диференційованих і фронтальних форм роботи
учнів на заняттях (С. Подмазін).
Реалізація індивідуального підходу, як визначають науковці, передбачає вивчення
вікових, індивідуальних особливостей школярів, рівня пізнавальних здібностей і
шляхів їх розвитку, сформованості практичних навичок пізнавальної діяльності,
рівня якості знань з тієї чи іншої галузі, ставлення учнів до навчання, їх
працездатності і розробку відповідної системи впливу на учня, виявлення причин
швидкої стомлюваності.
У педагогічних дослідженнях визначаються різні напрями індивідуалізації:
конструювання змісту навчально-виховного процесу, що дає можливість обрати
індивідуально значущі форми й методи становлення особистості;
модульне та програмоване навчання, альтернативне і вільне навчання;
дослідження безпосереднього і опосередкованого спілкування педагогів з учнями,
самостійна робота за індивідуальними планами, дистанційне навчання та ін.
Аналіз наукових праць з проблеми індивідуалізації навчання свідчить про те, що
достатньо глибоко розроблено окремі її аспекти, проте відсутні роботи, в яких
обґрунтовано питання впровадження в навчальний процес робочих зошитів з
друкованою основою (РЗДО) як засобу індивідуалізації навчання, що й обумовило
вибір теми дослідження “Педагогічні умови впровадження робочих зошитів з
друкованою основою в процес індивідуалізації навчання школярів”.
Тема дисертації є складовою комплексної програми науково-дослідної роботи
кафедри загальної педагогіки Харківського державного педагогічного університету
ім. Г. C. Сковороди “Підвищення