РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ
2.1.Методика та схеми проведення дослідів
Для досягнення поставленої мети нами проведено чотири досліди протягом
2003-2004 років.
У першому досліді вивчали вплив згодовування курям-несучкам стандартного
(контрольна група), ячмінно-бобово-ріпакового з добавкою DL-метіоніну (перша
дослідна група) і ячмінно-бобово-ріпакового з добавкою DL-метіоніну, сульфату
натрію і йодистого калію (друга дослідна група) комбікормів на показники
білкового та вуглеводного обмінів, морфометричні показники яєць та їх
інкубаційні якості.
Дослід проводили на 3-х групах племінних курей по 110 голів у кожній (100
курочок, 10 півників) кросу Ломанн-Браун, починаючи з 150 денного віку, в
умовах Львівської птахофабрики. Утримання птиці відповідало загально-прийнятій
технології для племінних курей-несучок.
Курям контрольної групи згодовували раціон, що складався з 16,5% кукурудзи,
25% ячменю, 30% пшениці, 7% соняшникової макухи, 6% кормових дріжджів, 7%
рибного борошна, 5,9% крейди, 1,3% дикальційфосфату, 0,3% кухонної солі, 1%
преміксу, добавки 0,05г DL-метіоніну на 100 г комбікорму і містив 273,3 ккал
обмінної енергії, 17,02% сирого протеїну, 2,74% сирої клітковини, 3,31% сирого
жиру, 2,96% кальцію, 0,65% фосфору, 0,4% натрію, 0,79% лізину, 0,551% метіоніну
+ цистину.
Курям дослідних груп згодовували комбікорм, що складався з 16% кукурудзи, 30%
ячменю, 17% пшениці, 10% кормових бобів, 5% соняшникової макухи, 4% ріпакової
макухи, 5% кормових дріжджів, 4% м'ясо-кісткового борошна, 6,7% крейди, 1%
дикальційфосфату, 0,3% кухонної солі, 1% преміксу. У 100 г комбікорму містилось
268,2 ккал обмінної енергії, 17,04% сирого протеїну, 3,43% сирої клітковини,
3,11% сирого жиру, 2,96% кальцію, 0,79% фосфору, 0,40% натрію, 0,74% лізину,
0,44% метіоніну + цистину. Для курей першої дослідної групи додавали 0,16г
DL-метіоніну на 100 г комбікорму, а для курей другої дослідної – 0,08г
DL-метіоніну, 0,5г сульфату натрію і 0,0001г йодистого калію на 100г
комбікорму.
При цьому в раціоні для курей контрольної групи 65,4% протеїну забезпечувалось
за рахунок кормів рослинного походження і 34,6% за рахунок кормових дріжджів і
рибного борошна. У раціонах для курей першої і другої дослідних груп вміст
протеїну, що забезпечувався за рахунок рослинних кормів складав 79,9% а за
рахунок кормових дріжджів та м’ясо-кісткового борошна - 21,1%.
Раціони для курей всіх груп були збалансовані за вмістом лізину, однак були
дефіцитними за кількістю сірковмісних амінокислот. Дефіцит сірковмісних
амінокислот у раціоні для курей контрольної групи складав 8,17%, для курей
першої і другої дослідних груп – 26,67%. Нестачу сірковмісних амінокислот у
раціоні для курей контрольної і першої дослідної груп поповнювали додаванням
синтетичного препарату DL-метіоніну, а для курей другої дослідної -
DL-метіоніном поповнювали лише 50% дефіциту. Курям другої дослідної групи до
раціону додавали 0,5% сульфату натрію, а також на 33% збільшували в ньому
кількість йоду.
Дослід проводився за схемою представленою у табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Схема першого досліду
Група
Кількість голів
Характер живлення
Контрольна
100 курей
10 півників
Стандартний комбікорм, що містив добавку 0,05г метіоніну на 100г комбікорму
Перша дослідна
100 курей
10 півників
Ячмінно-бобово-ріпаковий комбікорм,
що містив добавку 0,160г метіоніну на 100г комбікорму
Продовження табл. 2.1
Друга дослідна
100 курей
10 півників
Ячмінно-бобово-ріпаковий комбікорм,
що містив добавку 0,080г метіоніну, 0,5г сульфату натрію, 0,0001г йодистого
калію на 100г комбікорму
Згодовування птиці вказаних комбікормів тривало чотири місяці, протягом яких
вівся щоденний облік несучості. Після двохмісячного згодовування контрольного і
дослідних комбікормів провели забій курей по 5 голів з кожної групи та взяття
матеріалу для біохімічних досліджень. Матеріалом для досліджень служили кров,
тканини печінки, підшлункової залози, слизової оболонки 12-палої кишки, жовток
яєць. У крові і тканинах визначали вміст розчинних білків за методом Лоурі
[283], амінного азоту нінгідриновим методом [283], концентрацію РНК і ДНК за
Шмідтом і Тангаузером [283], активність амінотрансфераз за Капітанакі
[284,285], протеїназну активність за Кунітцом [284,285] і вміст показників
вуглеводного обміну – глікогену [283], глюкози О-толуідиновим методом [283],
молочної кислоти за Беркером і Саммерсоном [286] та піровиноградної кислоти за
Фрідманом і Хаугеном [286]. Також у крові визначали вміст трийодтироніну
імуноферментним методом.
Після двомісячного згодовування вказаних комбікормів провели інкубацію яєць по
40 штук з кожної групи. В кінці досліду для інкубації було закладено 138 яєць
від курей контрольної групи і, відповідно - 141, 140 яєць від курей першої і
другої дослідних груп.
Перед закладкою яєць на інкубацію проводили визначення їх морфометричних
показників (маси яєць, білка, жовтка і шкаралупи, міцності шкаралупи, індексу
форми, рН білка і жовтка, коефіцієнту рефракції білка і жовтка) [283].
Другий дослід проводили на ембріонах і добових курчатах одержаних від
племінних курей яким згодовували вказані вище комбікорми з метою виявлення
впливу стосованих раціонів на процеси обміну в їх організмі.
З кожної групи від 5 ембріонів у 15- і 19-добовому віці та від добових курчат
до прийняття ними корму через 4-6 годин після виводу, було взято матеріал для
біохімічних досліджень. Матеріалом для досліджень служили залишковий жовток
разом з жовтковим мішком та тканина печінки ембріонів і курчат, у яких
визначали вміст розчинних білків [283], амінного азоту [283], активність
амінотрансфераз [28
- Київ+380960830922