Вы здесь

Ріст і плодоношення яблуні залежно від способів передсадивної підготовки дерново-слабопідзолистого піщаного грунту Полісся України

Автор: 
Карась Анатолій Якович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2006
Артикул:
0406U004055
129 грн
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
УМОВИ, ОБ’ЄКТИ І МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Характеристика ґрунтово-кліматичних умов

Експериментальні дослідження проведені в польовому досліді, що закладений
весною 1985 року в дослідному господарстві ,,Дмитрівка” Інституту садівництва
УААН, Киево-Святошинського району Київської області. Основні дослідження
проведено протягом 1992-1998 рр., а обліки і спостереження за рослинами, їх
продуктивністю та якістю плодів вивчали до 2002 року.
Ґрунт дослідної ділянки дерново-слабопідзолистий піщаний, на час закладення
досліду характеризувався низьким вмістом фізичної глини та гумусу - відповідно
3,14 і 0,49 %, рухомих форм фосфору, обмінного калію та лужногідролізованого
азоту в метровому шарі (3,1 - 3,3, обмінного калію 2,7 - 2,9 та 1,0 - 1,5 мг на
100 г ґрунту), а рН становив 5,4 – 5,5. Глибина піщаного шару складала 3 м.
Підстилаюча порода – легкосуглинкова морена.
Глибина піщаного шару складала 3 метри.
Генетичний профіль грунту характеризується такою будовою:
РЕ (0 – 10 см) – орний, світло-сірий з включеннями SiO2, сухий, піщаний,
пухкий, структура слабо виражена, комкувато-порохувата, пронизаний коренями
трав’янистої рослинності, перехід виражений за щільністю.
НЕ (10 – 20 см) – підорний, світло-сірий з включеннями SiO2, слабо ущільнений,
свіжий, піщаний, комкувато-порохуватий, перехід різко виражений за
гумусованістю і слабо за щільністю.
Ре (20 – 140 см) – світло-бурувато-жовтий, свіжий, щільний, а в нижній частині
представлений прошарками 1,5-2,0 см буро-палевого кольору, щільний, перехід
проявляється по кольору.
Таблиця 2.1
Основні фізико-хімічні та агрохімічні властивості дерново-слабопідзолистого
піщаного ґрунту дослідної ділянки
Генетичний горизонт
Глибина відбору зразків, см
Гранулометрич-ний склад, %
Гідролітина кислотність
Сума
ввібраних основ
Ступінь насичення основами,
%
рН водне
Рухомий фосфор
Обмінний калій
Лужногідро-лізований азот
Гумус, %
< 0,01 мм
< 0,001 мм
мг-екв – 100 г
мг на 100 г ґрунту
НЕ
(орний)
0-10
3,61
2,16
0,31
3,2
91,2
6,1
4,7
3,8
2,0
0,75
НЕ (підорний)
10-20
2,98
1,55
0,41
2,2
84,3
5,8
4,4
3,1
1,8
0,78
Ре
40-50
3,09
1,16
0,75
3,4
81,9
5,0
3,2
2,3
0,8
0,17
Ре
90-110
2,89
1,49
0,76
0,5
39,7
5,0
1,0
2,2
0,7
0,24
190-210
3,93
1,97
0,61
0,3
33,0
5,1
0,9
3,5
0,7
0,16
РД
180-200
11,36
9,65
1,37
2,1
60,5
5,1
4,6
9,1
0,7
0,13
320-340
29,06
19,68
1,18
8,9
88,3
5,8
6,2
15,9
0,9
0,36
Р (140 - 270 см) – світло-сірий, вологий, піщаний, безструктурний, перехід
поступовий по кольору і щільності.
РД ( 270 – 320 см) – сірувато-бурий, мокрий, супіщаний, комкувато-горіхуватий,
перехід виражений по кольору і щільності.
Д (320 – 360 см ) – світло-сірувато-бурий, мокрий, легкосуглинковий,
горіхувато-призматичний.
Клімат даного району помірно континентальний, теплий, помірно вологий. Середня
температура повітря за рік становить 7,0 градусів (табл.2.2). Максимальна
температура повітря влітку сягає 32,3 – 36,9 градусів, а мінімальна в найбільш
холодні зими – 35,9 градусів. Середня багаторічна температура найбільш теплого
місяця – липня рівнялася 17,4 – 20,4, а найбільш холодного – січня – 1,4 -
10,00 С.
Сума активних температур складала 2380 – 28330, тривалість періоду з середньою
температурою вище 100 рівнялась 152-164 дні, а з температурою більше 150 С –
86-108 днів (табл.2.3). Безморозний період в середньому тривав 142-182 дні.
Середня дата закінчення останніх заморозків припадала на 24.04-7.05 і початку –
на 27.09-30.10. Таким чином, тривалість безморозного періоду може змінюватись в
межах від 155 до 159 днів.
Максимальна глибина промерзання ґрунту в зимовий період може досягати 150 см.,
а середня багаторічна 89 см. Мінімальне зниження температури ґрунту на глибині
40 см відмічено в 1956 році - 10,80 С.
Умови зволоження території достатньо сприятливі. Річна сума опадів складала за
роки досліджень 526,4 – 838,7 мм, при середньому багаторічному 636,0 мм, а за
період вегетації (квітень-вересень) – 323,4 – 562,2 мм, при середньому
багаторічному 406,0 мм (табл.2.4).
За період проведення досліджень кількість опадів, що випали в 1993 році була
вища середньорічної на 202,7 мм, в 1997 на 109,6 мм нижча, а в інші роки
Таблиця 2.2
Середньомісячна температура повітря 0 С по м/п Дмитрівка, Киево-Святошинського
району Київської області
Місяць
Середні багаторічні
Рік

1992
1993
1994
1995
1996
1997
1998
Січень
-6,6
-2,2
-1,4
-3,2
-4,2
-10,0
-6,4
-1,1
Лютий
-5,6
-2,3
-2,9
-6,0
1,7
-7,7
-1,6
0,3
Березень
-0,7
3,4
0,1
1,2
3,2
-3,3
1,6
0,8
Квітень
7,5
6,5
7,4
10,6
8,3
8,9
5,2
9,9
Травень
14,8
13,0
15,8
12,7
13,4
18,3
15,4
14,8
Червень
18,2
18,0
16,2
15,8
19,7
18,4
17,5
19,4
Липень
19,7
20,0
17,4
20,4
19,8
18,7
18,8
19,3
Серпень
18,6
21,6
16,7
18,4
18,8
18,4
17,1
17,6
Вересень
13,9
13,0
11,2
17,5
13,2
11,0
11,2
13,5
Жовтень
7,0
6,2
7,6
7,6
7,9
7,9
5,7
7,3
Листопад
1,1
1,5
-6,6
0,8
-0,5
6,6
3,2
-3,3
Грудень
-3,6
-3,6
0,0
-3,5
-6,0
-4,4
-4,6
-6,0
Середньорічні
7,0
7,9
6,8
7,7
7,9
6,9
6,9
7,7
Середні за квітень-вересень
15,5
15,4
14,1
15,9
15,5
15,6
14,2
15,8
Таблиця 2.3
Сума активних температур повітря за роки досліджень по м/п Дмитрівка
Киево-Святошинського району
Київської області
Рік
Темпера-тура 0С
Місяць

2
10
11
12
Сума за рік
1992
вище 5
45
208
612
1152
1770
2438
2836
3002
3004
3044
вище 10
13
75
452
992
1610
2278
2666
2702
2702
ви