РОЗДІЛ 2
КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБСТЕЖЕНИХ ОСІБ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Вирішення задач дослідження передбачло проведення комплексної оцінки стану
кардіогемодинаміки, структурно-функціональних характеристик міокарда і судин,
ендотеліальної функції артерій, локального і циркулюючого компонентів
симпато-адреналової системи у хворих з есенціальною і цереброішемічною
артеріальною гіпертензією, а також оцінка можливості корекції виявлених змін за
допомогою інгібітору ангіотензин-перетворюючого ферменту еналаприлу і блокатора
повільних кальцієвих каналів лацидіпіну у досліджуваних хворих.
2.1. Клінічна характеристика обстежених осіб
В дослідження було включено 154 хворих гіпертонічною хворобою II стадії у віці
від 29 до 72 років. Гіпертонічна хвороба діагностувалася відповідно до
рекомендацій ВООЗ [232]. При постановці діагнозу враховувалися скарги хворих,
анамнез, об’єктивний статус, дані додаткових методів досліджень. У роботі
використана класифікація гіпертонічної хвороби, рекомендована МООЗ України
(1998) [110].
Диференціальна діагностика ГХ і симптоматичних гіпертензій здійснювалася за
програмою, рекомендованою робочою групою Українського товариства кардіологів
[54]. З метою виключення діагнозу САГ усім хворим був проведений комплекс
досліджень функціонального стану нирок та ендокринної системи, що включав:
ультразвукове дослідження нирок, наднирників, серця, судин, внутрішньовенну
урографію, аналіз сечі за Зимницьким, та Нечипоренко. Інші інструментальні та
біохімічні методи проводилися за необхідністю.
Комплексне обстеження та лікування хворих здійснювалося на базі кардіологічного
і терапевтичного відділень МСЧ ПО “Радіоприлад”.
Загальним критеріям включення хворих в дослідження постала верифікована
артеріальна гіпертензія згідно до вимог ВООЗ, тривалість захворювання понад 1
рік, вік хворих старше 18 років, згода на участь у дослідженні.
Критеріями виключення пацієнтів з групи спостереження постали перенесений
мозковий інсульт, виражені особові і когнітивні порушення, відсутність
адекватного контролю за рівнем системного тиску, тромбоемболічні епізоди в
анамнезі, перенесений Q-інфаркт міокарду, помірна і важка серцева
недостатність, штучний водій ритму, миготлива аритмія, атріовентрікулярна
блокада II-III ступеню, цукровий діабет, хронічна ниркова недостатність, у тому
числі потребуюча проведення гемодиалізу, ендокринні, геодинамічні та реальні
симптоматичні артеріальні гіпертензії, а також відмова від участі в
дослідженні.
Контрольну групу склали 30 практично здорових осіб чоловічої та жіночої статі.
У таблиці 2.1 поданий розподіл осіб, включених у дослідження, в залежності від
віку, статі та тривалості захворювання.
Таблиця 2.1
Розподіл осіб, включених у дослідження, у залежності від віку і статі
Показники
Здорові особи (n=30)
Хворі з АГ
(n=154)
Вікові градації
- до 49 років
12
40
59
38,3
- 50-59 років
16
53,3
76
49,4
- 60-та старші
6,7
19
12,3
Стать
- чоловіки
14
46,7
75
48,7
- жінки
16
53,3
79
51,3
Тривалість захворювання
- до 5 років
33
21,5
- 6-10 років
80
51,9
- понад 10 років
41
26,6
Ступінь тяжкості артеріальної гіпертензії
М’яка
26
16,9
Помірна
103
66,9
Тяжка
25
16,2
Як очевидно з таблиці, групи здорових пацієнтів і хворих з артеріальною
гіпертензією, включені в дослідження, були достатньо зпівставлені за віком і
статтю. Серед усіх обстежених хворих, понад 50% пацієнтів мали тривалість
захворювання від 6 до 10 років та помірну тяжкість артеріальної гіпертензії.
Кількість осіб з тривалістю захворювання менше 5-ти та більше 10-ти років, а
також з м’якою та тяжкою гіпертензією були зпівставимі між собою.
При порівнянні основних кардіогемодинамічних показників між групою здорових
осіб і хворих з АГ (табл. 2.2) виявилося, що середні величини рівнів
артеріального тиску і ЧСС вірогідно вище у пацієнтів з АГ. Поряд із цим,
значення КДО і КСО в групі хворих вірогідно перевищують такі в групі здорових,
а УО і ФВ вірогідно нижче, ніж у контрольній групі. Крім того, пацієнти з АГ
мали більш високі значення МС, ТдЗСЛШ, Mm і ІMm (P<0,001), ніж здорові особи.
Звертає на себе увагу і те, що в групі хворих з АГ було зареєстровано як
статистично значиме подовження IVRT, так і істотне зниження доплерографічного
індексу, що свідчить про формування діастолічної дисфункції лівого шлуночка.
Для верифікації діагнозу цереброішемічної форми артеріальної гіпертензії, усім
обстеженим хворим була проведена ультразвукова дуплексна кольорова
доплерографія екстракраніальних артерій (ЕКА) [21, 155].
Було встановлено, що з 154 обстежених осіб, асиметрія лінійної швидкості
кровотоку понад 25% хоча б в одному басейні сонних чи вертебральних артерій та
(або) гемодинамічно значимі стенотичні ураження ЕКА, були виявлені у 52 осіб
(33,8%), що дало можливість у даної категорії хворих зупинитися на діагнозі
цереброішемічної форми артеріальної гіпертензії (ЦІФАГ). Про гемодинамічно
значимий стеноз свідчило зменшення внутрішнього діаметру соних артерій більш
ніж на 30%, а наявність 99%-го зменшення діаметру свідчило про їх повну оклюзію
[157]. Усім хворим на гіпертонічну хворобу II стадії, для верифікації наявності
порушень механічних якостей ендотелію артерій, був проведений тест з реактивною
гіперемією плечової артерій та аплікаційний холодовий стрес-тест з вимірюванням
діаметру внутрішньої сонної артерії [50, 164]. За результами проведених тестів,
із 102 хворих на гіпертонічну хворобу II стадії, у 44 осіб (43,1%) була
виявлена супутня дисфункція ендотелію. У решти пацієнтів (n=58) дисфункція
ендотелію вері
- Київ+380960830922