РОЗДІЛ 2
ОБ'ЄКТ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Клінічна характеристика
При виконанні дисертації обстежено 60 хворих ГКМП, що знаходились в МКБ №8,
клінічній базі кафедри кардіології і функціональної діагностики ХМАПО, середній
вік яких склав 45.2±2,0 років. В групі обстежених хворих було 33 чоловіки і 27
жінок (45%). Слід відзначити, що серед обстежених було двоє дітей: хлопчик – 9
років та дівчинка 7 років.
В цілому, у групі хворих до 20 років було 2 чоловіки (3,2%), 20-29 років – 8
чоловік (13,3%), 30-39 років – 7 хворих (11,6%), 44-49 років – 19 хворих
(31,9%), 50-59 років – 15 хворих (25%), 60-69 років – 17 хворих (11,6%), 70-79
років – 1 хворий (1,6%), до 89 років – 1 хворий (1,6%).
Діагноз ГКМП встановлювався на підставі достовірних ехокардіографічних ознак
ГКМП, при проведенні ультразвукового обстеження 2-ма незалежними спеціалістами.
При цьому критеріями ГКМП була наявність гіпертрофованої ділянки міокарда,
товщина якого в 1,3 рази більша, ніж товщина задньої стінки (асиметрична ГКМП)
або при наявності симетричної гіпертрофії міокарда лівого шлуночка більше 1,5
см і відсутність видимих причин для його розвитку: гіпертрофічна хвороба,
ураження аорти та клапана і т.д. (симетрична ГКМП).
З аналізу хвороби встановлено, що середня тривалість захворювання (з моменту
виявлення перших клінічних ознак) коливалась від 0,5 до 15 років і в середньому
склала 4,5±0,5 роки.
Переважну більшість серед остережних являли хворі з тривалістю захворювання до
10 років – 53 чоловіки (88,3%). Причому ця закономірність простежувалась
незалежно від статі хворих: у групі чоловіків 29 хворих мали анамнез хвороби до
1- років, а у групі жінок – 24, більш того, питома вага хворих, уражених ГКМП
до 5 років, була досить високою – 68,3%.
Залежно від гемодинамічного варіанту хворі розділялись таким чином:
обструктивна форма – 21 хворий, необструктивна форма – 39 хворих. Середній вік
хворих з обструкцією виносячого тракта склав 43±4,2 роки, переважали чоловіки –
13 хворих (61,9%).
Група хворих з необструктивною ГКМП за віком достовірно не відрізнялась від
обстежених з обструкцією виносячого тракту. Середній вік склав 45±3,2 роки.
На підставі ехокардіографічних даних, залежно від товщини гіпертрофованої
ділянки були виділені 3 ступеня гіпертрофії:
1 ступінь – до 2 см, 2 ступінь – 2,0-2,5 см, 3 ступінь – більше 2,5 см.
Серед обстежених хворих 1 ступінь гіпертрофії виявлений у 40 чоловік (66,6%),
при цьому товщина гіпертрофованої ділянки в середньому склала 1,72±0,5 см.
Підгрупа хворих з 2 ступенем гіпертрофії склала 14 чоловік (23,3%), у яких
товщина гіпертрофованої ділянки склала 2,3±0,17 см.
Важкий ступінь гіпертрофії (більше 2,5 см) виявлений у 5 хворих (8,3%), двоє з
яких мали обструктивну форму.
Простежується залежність між віком маніфестації і ступенем гіпертрофії – у всіх
хворих з 3 ступенем гіпертрофії захворювання маніфестоване у віці до 20 років.
Серед обстежених хворих переважали особи з асиметричною гіпертрофією – 63%. При
цьому ізольована гіпертрофія міжшлуночкової перегородки відмічена в 60%, а
ізольована гіпертрофія верхівки в 3%.
Інші обстеження включали хворих, у яких гіпертрофія захоплювала не тільки
перегородку, але і залучалась верхівка, передня або задня його стінка. Суттєвих
відмінностей у вираженості гіпертрофії або в локалізації процесу серед
чоловіків і жінок не виявлено.
Відомо, що протікання ГКМП черевате розвитком різних ускладнень, в тому числі
інфаркту міокарда, інсульту. Серед обстежених хворих в анамнезі інфаркт
перенесли 11 хворих (18,3%), інсульт 7 хворих, що складає 11,6%.
Переважна кількість інсультів в 71,4% спостерігається при обструктивній формі
захворювання. Серед обстежених був один хворий, що переніс ішемічний інсульт
двічі (44 роки), з осмотичними явищами у вигляді лівостороннього гімепарезу. У
іншого хворого (53 роки), що переніс інсульт в 40-річному віці, спостерігався
псевдобульбарний синдром, моторна афазія.
Серед обстежених хворих був один пацієнт 26 років, котрому в зв’язку з
вираженою клінікою в 11-річному віці було проведене хірургічне лікування ГКМП –
міотом-міекталія. В подальшому хворий почувався задовільно.
Крім того, в групу обстеження включена хвора 20 років з вагітністю 18 тижнів, з
обтяженою по лінії батька.
В період нагляду вагітність закінчилась проведенням кесаревого розтину.
Народився хлопчик, при огляді якого явної патології не виявлено.
У частини обстежуваних хворих спостерігались супутні захворювання, найчастіше
вони стосувались шлунково-кишкового тракту – 6 чоловік, серед яких у 4-х хворих
був хронічний гастродуаденіт, 2-х – виразкова хвороба цибулини 12-палої кишки.
У 3-х хворих діагностований дифузний зоб ІІ ступеня, еутиреоз, синдром Рейно,
синдром Жільбера, цукровий діабет ІІ типу, легке протікання і хронічний бронхіт
спостерігались однаково часто у 2-х хворих (3,3%).
При оцінці даних анамнезу життя встановлено, що в 21,6% хворі мали обтяжену по
ГКМП спадковість, в тому числі і серед родичів 1-го ступеня спорідненості. Крім
того, 11,6% хворих відмічали присутність раптової смерті серед близьких
родичів, це також розглядається, як доказ сімейної форми ГКМП. У 33,4% хворих
оцінити об’єктивно сімейний анамнез не уявлялось можливим через обмеженість
інформації.
Найбільш поширеною скаргою у групі обстежених хворих були болі в області серця
(93,3%), причому 86% болів носили „стенокардичний” характер: виникали при
фізичному навантаженні або психоемоційному напруженні, тривали кілька хвилин і
купірувались у спокої або самодовільно.
Декілька хворих для купірування болю намагались приймати нітрогліцерин, або
позитивного ефекту не помічали. Більш того, деякі відмічали посилення почуття
при прийомі нітрогліцерину, що, в
- Київ+380960830922