Праця засуджених в пенітенціарних установах України: проблеми та напрями гуманізації.

РОЗДІЛ 2
ОЦІНКА СОЦІАЛЬНО-ДЕМОГРАФІЧНОЇ СТРУКТУРИ ТА ЯКОСТІ РОБОЧОЇ СИЛИ ЗАСУДЖЕНИХ В ПЕНІТЕНЦІАРНИХ УСТАНОВАХ УКРАЇНИ
2.1. Методологічні та методичні підходи до оцінки впливу організаційно-економічних факторів на вирішення проблем гуманізації праці засуджених
Перехід до ринкової економіки надзвичайно утруднив реалізацію кримінально-виконавчого законодавства в частині залучення засуджених до праці. Разом з тим, забезпечення належних умов виконання покарань безпосередньо пов'язане з дотриманням прав людини, гуманізацією пенітенціарної системи. Ситуація, яка склалася на сьогоднішній момент, потребує поглибленого і системного аналізу організаційно-економічних факторів, які впливають на використання праці засуджених.
Здійснений у дослідженні аналіз мав за мету комплексне і взаємопов'язане вивчення сучасного стану використання праці у пенітенціарних установах та тих зрушень, які відбулися за період 1998-2001 років відбулись у чисельності та структурі працюючих засуджених. Для аналізу використовувалась система показників, яка включає абсолютні, відносні, кількісні і якісні.
Абсолютні показники виявляють кількісні параметри (чисельність) робочої сили засуджених і його розподіл по видах УВП, відносні визначають кількісні співвідношення між окремими складовими робочої сили засуджених (наприклад, між їхньою загальною чисельністю і кількістю у колоніях-поселеннях), кількісні показники дають кількісну оцінку соціально-економічним і демографічним процесам, які відбуваються у чисельності робочої сили засуджених, а якісні відбивають вплив перетворень в економіці або кримінально-виконавчій системі, які позначаються на використанні праці засуджених. (Зазначимо, що кількісні і якісні показники взаємопов'язані, жоден кількісний показник не може бути вірно оцінений без врахування якісних характеристик, які його визначають.)
Аналіз стану і оцінка змін у чисельності і структурі робочої сили засуджених здійснені на основі динаміки по основних (темпи зростання (зниження) загальної чисельності засуджених) та додаткових показниках (структура робочої сили засуджених за окремими ознаками - статтю, віком, сімейним станом, працездатністю, рівнем освіти тощо).
В УВП праця засуджених використовується головним чином на промисловому виробництві. Промислові будови, споруди і складські приміщення, якими обладнана виробнича зона на території УВП, суттєво не відрізняються від будь-якого цивільного промислового підприємства такої ж галузі промисловості. Виробнича зона має апарат управління і забезпечує здійснення виробничого процесу з виготовлення певного виду продукції. Як промислове підприємство, виробництво УВП перебуває у підвідомчому підпорядкуванні адміністрації колонії і є окремою юридичною особою.
Формами організації виробництва в УВП є власне виробництво, кооперація та контрагентська форма.
Кооперування полягає в забезпеченні постійних зв'язків між підприємством УВП та головним промисловим підприємством для постачання останньому окремих завершених деталей агрегатів, вузлів для повної комплектації готової продукції або виконання окремих технологічних операцій.
Контрагентська форма організації виробництва передбачає, що засуджені працюють на об'єктах господарчого органу (підприємства, організації) за його замовленням.
Згідно ст. 49 ВТК України кожен засуджений повинен працювати. Залучення засуджених до суспільно-корисної праці відбувається з урахуванням їхніх здібностей, і якщо є можливість, спеціальності. Для цього створюються для засуджених, які прибувають в УВП, медична і кваліфікаційна комісії.
За висновками медичної комісії засуджені можуть бути визнаними працездатними, обмежено здатними і непрацездатними (інваліди 1-ої і 2-ої груп).
Інваліди 3-ої групи залучаються до виконання більш легкої роботи. Засуджені-інваліди 1, 2 груп, а також особи пенсійного віку працюють за їх власним бажанням, відповідно з їх практичною працездатністю.
Засуджені до позбавлення волі можуть залучатись до роботи на власному промисловому, сільськогосподарському виробництві, контрагентських дільницях, господарському обслуговуванні, до роботи без оплати праці з благоустрою території місць позбавлення волі та для поліпшення культурно-побутових умов в них.
Найбільш доцільним є трудове використання засуджених на власному виробництві, оскільки дозволяє адміністрації УВП найкращим чином сполучати досягнення економічних завдань з виправленням і перевихованням засуджених.
Режим утримання передбачає застосування до засуджених засобів матеріального і морального заохочення, засобів переконання, а у випадку необхідності - примусових засобів. При чому, примусові засоби застосовуються тільки до тих засуджених, які злісно ухиляються від участі в суспільно-корисній праці.
Оцінка ролі організаційно-економічних факторів у вирішенні проблем гуманізації праці засуджених не повинна зводитись до формальної процедури розрахунку показників. Має здійснюватись змістовний, критичний аналіз тих реальних процесів, що протікають у колонії, з подальшим прийняттям на цій основі конкретного рішення. Результати оцінки являють собою вихідну базу для вибору шляхів подальшого удосконалювання діяльності УВП.
Процедура оцінки ролі організаційно-економічних факторів у вирішенні проблем гуманізації праці засуджених передбачає визначення адміністрацією УВП фактично досягнутих результатів функціонування колонії за певними показниками і здійснюється у три етапи:
перший - збір вихідної інформації про результати діяльності УВП;
другий - розрахунок показників оцінки;
третій - аналіз отриманої кількісної оцінки.
Розглянемо більш докладно зміст кожного з цих етапів.
Збір вихідної інформації - перший етап процедури оцінки ролі організаційно-економічних факторів у вирішенні проблем гуманізації праці засуджених. Він спрямований на пошук, одержання і передачу необхідного обсягу інформації для розрахунку показників. Однією з важливих задач, розв'язуваних на цій стадії, є одержання до