РОЗДІЛ 2
КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ХВОРИХ І МЕТОДІВ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Загальна характеристика хворих
Нами обстежено 122 хворих на невротичні розлади, які знаходились на лікуванні в Тернопільській обласній клінічній психоневрологічній лікарні у відділені пограничних станів (10 відділ) з приводу неврастенії, дисоціативних (конверсійних), тривожно-фобічних невротичних розладів за період з 1997 по 2002 рр. Паралельно були обстежені 122 родичі пацієнтів з невротичними розладами. А також досліджувалася контрольна група у складі 32 сімей, у якій не було хворих з невротичними розладами.
Розподіл хворих на невротичні розлади був наступним: кількість хворих на неврастенію становила - 44 осіб, хворих з дисоціативними (конверсійними ) розладами - 40 осіб, хворих з тривожно-фобічними розладами - 38 осіб. Кількість обстежених родичів пацієнтів з невротичними розладами була відповідно такою ж.
Як видно з наведених даних розподіл хворих на невротичні розлади приблизно однаковий, що зроблено для можливості об'єктивного порівняння особливостей клініки, динаміки, перебігу та виходу захворювання.
Серед усіх обстежених хворих на невротичні розлади, розподіл за статтю виявився наступним : чоловіків - 45, жінок - 77. Дані про розподіл пацієнтів за видом невротичного розладу та за статтю подані в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Розподіл хворих за видами невротичних розладів та статтю.
Невротичний розладЗагальна кількість
(122 хворих)СтатьчоловікиЖінкиабс.%абс.%абс.%Неврастенія4436,11613,12822,9Дисоціативний розлад4032,81192923,8Тривожно-фобічний розлад3831,11814,82016,4
Як видно з таблиці, у всіх трьох групах з невротичними розладами переважали особи жіночої статі, найбільшою кількість жінок була у групі з дисоціативними ( конверсійними ) розладами, що підтверджує сталу думку про те, що дисоціативний розлад (істерія ) є переважно жіночою хворобою та повністю відповідає цифрам наведеним у літературі, істеричний невроз має незначну тенденцію до збільшення частоти випадків серед чоловіків при збереженому домінуванні цих психопатологічних проявів серед жінок.
Матеріали дослідження складали також родичі пацієнтів з невротичними розладами, тому в таблиці 2.2 поданий розподіл їх за статтю.
Таблиця 2.2
Розподіл родичів хворих за видами невротичних розладів та статтю.
Невротичний розладЗагальна кількість
(122 родичі)СтатьЧоловікижінкиабс.%абс.%абс.%Неврастенія4436,12039,22433,8Дисоціативний розлад4032,81631,42433,8Тривожно-фобічний розлад3831,11529,42332,4
Таким чином, кількість чоловіків серед родичів становила - 51осіб, а кількість жінок - 71 особа.
Серед родичів пацієнтів з невротичними розладами також переважали особи жіночої статі, що пояснюється тим, що жінки частіше опікувалися своїми рідними, швидше відгукувалися на запропоновані дослідження, охочіше допомагали в лікуванні.
Вік обстежених нами хворих на невротичні розлади коливався від 21 до 50 років. Найбільша кількість пацієнтів була віком від 21 до 40 років, що пояснюється тим, що це період найбільш активних соціальних контактів і пов'язаних з ними соціально-психологічних конфліктів. Про віковий розподіл у кожній групі обстежених нами пацієнтів подано у таблиці 2.3.
Таблиця 2.3
Розподіл хворих на невротичні розлади за статтю та віком.
Вид розладу Кількість хворихСтать (%)Вік (%)чоловікижінки21-3031-4041-50неврастенія4436,463,638,643,2 18,2дисоціативний 4027,572,547,515,037,5тривожно-фобічний3847,452,647,423,728,9
Таким чином, найбільша кількість пацієнтів була віком від 21 до 30 років ( 44,2 % ), у вікових групах від 31 до 40 років та від 41 до 50 років розподіл був однаковим ( 27,9 % ). Як видно з наведеної таблиці, у групі хворих на неврастенію найбільша кількість пацієнтів була у віковій групі від 31 до 40 років, у групі з дисоціативними ( конверсійними ) розладами у віковій групі від 21 до 30 років та значна кількість у віковій групі віком від 41 до 50 років. У групі з тривожно-фобічними розладами переважаючу більшість становили пацієнти у віковій групі від 21 до 30 років.
Аналогічне дослідження проводилося серед родичів пацієнтів. Віковий розподіл родичів хворих на невротичні розлади наведений у таблиці 2.4.
Таблиця 2.4
Розподіл родичів хворих на невротичні розлади за статтю та віком.
Вид розладу Кількість родичівСтать (% )Вік (% )чоловікижінки20-3031-4041-60неврастенія4445,554,59,138,652,3дисоціативний 4040,060,012,540,047,5тривожно-фобічний3839,560,515,828,955,3
Як видно з таблиці найбільша кількість родичів була у віковій групі від 41 до 50 років ( 51,6 % ), що пояснюється значною кількістю батьків наших молодих пацієнтів.
Дані розподілу хворих на невротичні розлади за освітою подані в наступній таблиці 2.5.
Таблиця 2.5
Розподіл хворих на невротичні розлади за освітою.
ОсвітаНевротичний розладНеврастенія
n=44 Дисоціативнийний розлад n=40Тривожно-фобічний розлад n=38Абс.%абс.%абс.%Вища2965,92152,51950,0Середньо-спеціальна1125,01230,01128,9середня49,1717,5821,1
Серед досліджуваних пацієнтів з вищою освітою було 69 осіб, що складало 56,6 %. Пацієнтів з середньо-спеціальною освітою було - 34 осіб (27,9 % ), а пацієнтів з середньою освітою було - 19 осіб (15,5 %). Найбільша кількість осіб з вищою освітою була у хворих на неврастенію, що пояснюється основним симптомом пацієнтів з неврастенією скаргами на підвищену втомлюваність після розумової роботи.
Серед родичів хворих на невротичні розлади розподіл за освітою був наступним: кількість з вищою освітою - 50 осіб (41,0 %), кількість з середньо-спеціальною освітою - 41 особа (33,6 %), кількість з середньою освітою - 31 особа (25,4 %). Дані наведені в таблиці 2.6.
Таблиця 2.6
Розподіл родичів хворих на невротичні розлади за освітою.
ОсвітаНевротичний розладНе