Розділ 2
КОГНІТИВНІ СТРУКТУРИ В СЕМАНТИЦІ НАЗВ негативних моральних якостей У
ФРАНЦУЗЬКІЙ МОВНІЙ КАРТИНІ СВІТУ
2.1. Загальна характеристика фрейму “негативна моральна якість людини”
Кожен народ створює власну мовну картину світу. Назви моральних якостей є
невід’ємною її складовою, тому що буття людини є першоосновою оточуючої
дійсності. Номінації негативних моральних якостей існують у кожній мові і є
актуальними для будь-якої людської спільноти. Усі негативні моральні якості
стосуються не тільки їх носіїв, але й інших людей, навмисно чи мимохіть, прямо
чи опосередковано, тому що вони (інші) є конкретними свідками проявів цих
якостей.
“Картинка життя” – у своїх різновидах – заповнює відношення “лексична
підсистема – синонімічний ряд”: вона є необхідним членом тріади, що організує
лексичний простір усередині системи в цілому [205: 6]. Синоніми виникають,
по-перше, з необхідності фіксувати в слові нові відтінки явища, уявлення та
поняття. По-друге, синонімічні слова можуть характеризувати не саме явище, а
своєрідність бачення, оцінки його, ставлення до нього [104: 68]. Семантична
спільність та відмінність синонімічних значень дають “можливість сприймати
предмет чи явище у всій повноті й глибині, у всій різноманітності притаманних
йому властивостей, якостей і характеристик” [78: 48].
У роботі розглянуто тематичну групу номінацій негативних моральних якостей
людини, які являють собою важливий фрагмент французької мовної картини світу.
Процедура добору слів, що позначають негативні моральні якості людини,
складалася з кількох етапів. Спочатку була проведена суцільна вибірка назв
ознаки людини за якістю та їх однокореневих слів (іменники, дієслова,
прислівники) за тлумачними та синонімічними словниками. У результаті аналізу
цих лексем було окреслено підгрупи номінацій негативних моральних якостей та їх
однокореневих слів. У цьому розділі концептуальному аналізу підлягають
концептуальні класи прикметників, що називають ознаку за якістю, та абстрактних
іменників, що називають цю якість, тому що в них найповніше передається поняття
моральної якості.
Наступним кроком були класифікація та інтерпретація виділених номінацій та
реконструкція фреймів досліджуваних найменувань на основі дефініцій тлумачних
словників сучасної французької мови та статей синонімічних словників.
Реконструйовані фрейми представляють відповідні концепти на рівні мови. Але, як
зазначалося в першому розділі, концепт складається із знань, уявлень, досвіду
людини. Отже, обмеження лише мовним матеріалом збіднило б дослідження; тому ми
вважаємо необхідним залучення текстового матеріалу з інтеграцією якомога
більшої кількості характеристик аналізованих назв негативних моральних якостей.
Ілюстративним матеріалом для цього етапу роботи слугували також матеріали
тлумачних та фразеологічних словників, у яких зафіксовані дані сполучуваності
аналізованих нами найменувань якостей та ознак за якостями, які можна віднести
до ядра відповідних концептів. Приклади вживання назв негативних моральних
якостей у художньому контексті, які фіксують як загальномовні, так і
індивідуально-авторські особливості сполучуваності аналізованих найменувань,
добиралися методом суцільної вибірки з 76 художніх творів французьких
письменників XIX-XX ст.
У сучасній когнітивній лінгвістиці для презентації структури даних, вживають
термін “фрейм” [40: 12-15; 113: 289; 114: 7]. Фрейми не є “шматками” знання, що
виділяються довільно. По-перше, вони є одиницями, організованими навколо
певного концепта. Але й на протилежність простому набору асоціацій ці одиниці
містять типову й потенціально можливу інформацію, що асоціюється з тим або
іншим концептом [40: 16-17]. Структури знань, що називаються фреймами,
сценаріями, планами тощо, являють собою пакети інформації (що зберігаються в
пам’яті або створюються в міру необхідності із компонентів, що містяться в
пам’яті), які забезпечують адекватну когнітивну обробку стандартних ситуацій
[54: 8]. У нашому дослідженні фрейм також задається словом.
У роботі для реконструкції фреймів аналізованих негативних моральних якостей
людини ми використовуємо лексичні значення, визначаючи їх слідом за
С.Д.Кацнельсоном, як своєрідні розумові “концентрати”, згустки людських знань
про певні фрагменти й сторони навколишньої дійсності [72: 9]. У роботі
досліджуються концептуальні класи слів, кожен з яких краще вивчати як
неподільне ціле, тому що кожен концептуальний клас, кожна група є лексичним
представником певної єдиної схематизації досвіду або деякого знання…Такі групи
слів утримує разом те, що вони мотивуються, визначаються та взаємно
структуруються особливими уніфікованими конструкціями знання або зв’язаними
схематизаціями досвіду, для яких можна використати загальний термін “фрейм”
[187: 54].
Номінації негативних моральних якостей та їх похідні містять у собі оцінку,
тому що вони позначають відхилення від норми, а, як зазначає Н.Д.Aрутюнова,
випадки відхилення від стереотипу, від норми притягують до себе увагу, їх
обговорюють, пояснюють, оцінюють [15: 104]. Тому прояви негативних моральних
якостей їх суб’єктами привертають до себе увагу оточуючих, стають об’єктом
оцінки, як колективної, так і індивідуальної. На думку ученого, текст, який
розповідає про людські справи, не може бути тільки дескриптивним; у ньому так
чи інакше виражається ставлення до норми, а отже, етична оцінка [16: 7-23].
Роль формування моральної свідомості людини науковець відводить Іншому (іншим,
соціуму) [17: 54-55]. Враження носіїв мови про негативні моральні якості мають
бути оцінними. Оцінка входить до лексичного зн
- Київ+380960830922