РОЗДІЛ 2
ОБ'ЄКТ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1 Характеристика пацієнтів, що були досліджені
Дослідження проведено на 122 пацієнтах з артеріальною гіпертензією (АГ), які звернулися в поліклініку № 6 Московського району м. Харкова за період з 2000 по 2003 рр. До групи спостережень увійшли 55 чоловіків і 67 жінок у віці 57?11,4 (M?sd) роки із середньою тривалістю захворювання - 9,8?6,9 (M?sd) роки. У дослідження не включалися особи, які перенесли інфаркт міокарда, мають синдром стенокардії, страждають на серцеву недостатністю III - IV ф.к., цукровий діабет, ожиріння III-IV ступеня, виразкову хворобу шлунку і 12 - палої кишки, хронічні захворювання органів дихання, важкі порушення ритму і провідності серця. Також виключалися пацієнти з верифікованим симптоматичним характером гіпертонії. Середній АТ в анамнезі становів 165,5?16,9/102,1?8,5 (M?sd) мм рт. ст. Контрольну групу склали 17 практично здорових осіб тієї ж вікової категорії, що й група спостереження. Для оцінки ступеня й стадії АГ використовувалися класифікації, рекомендовані групою експертів ВООЗ/МТГ і ЄТГ (1999, 2003 р.р.) [29, 30]. До початку обстеження пацієнти протягом 48 годин не приймали кави, алкоголю й медичних препаратів. Усі функціональні та клініко-лабораторні дослідження проводилися вранці натщесерце.
2.2 Визначення артеріального тиску
Для контролю артеріального тиску (АТ) використовувався "офісний" АТ, який вимірювався методом Короткова відповідно до вимог ВООЗ [29]. АТ вимірювали за допомогою ртутного сфігмоманометра в положенні сидячи після 3 - 5 хвилин відпочинку пацієнта. Вимірювання АТ проводили до початку лікування, після гострої фармакологічної проби (методика проведення гострої фармакологічної проби з препаратами приведена ніжче) й після одного місяцю терапії.
2.3 Визначення ехокардіографічних показників
Внутрішньосерцеву гемодинаміку вивчали методом ехокардіографії за допомогою медичного діагностичного автоматизованого комплексу "Radmir ТІ" 628А. Визначали кінцеводіастолічний (КДО, мм3) і кінцевосістолічний (КСО, мм3) об'єми, просвіт аорти на рівні її кореня (мм), товщину міокарда в ділянці перегородки й задньої стінки лівого шлуночка (мм) та фракцію викиду (ФВ) лівого шлуночка (%). Фракцію викиду визначали за методом Тейхольца. Для виключення супутніх захворювань оцінювали рівень глюкози крові, сечовини й креатиніну крові, також проводили клінічний аналіз крові і сечі.
2.4 Визначення показників якості життя пацієнтів
До початку спостереження й через 1 місяць терапії проводили аналіз показників якості життя (ЯЖ) пацієнтів за допомогою шкали Ferrans&Power - кардіологічна версія III, визначали загальний індекс ЯЖ, індекс якості здоров'я, індекси соціального та психологічного статусу й відчуття задоволеності сім'єю і близькими. Цей питальник був використаний з дозволу інституту MAPI (Франція).
2.5 Визначення спектральних показників варіабельності серцевого ритму
Варіабельність серцевого ритму (ВСР) визначали за допомогою сертифікованої комп'ютерної діагностичної системи "CardioLab 2000", розробленої в Харківському авіаційному інституті за участю факультету фундаментальної медицини Харківського національного університету ім.В.Н. Каразіна. Система є апаратно-програмним комплексом на базі комп'ютера IBM PC/AT класу "Pentium", до якого через плату сполучення підключений 12-канальний електрокардіографічний підсилювач з високим ступенем заплушення мережної перешкоди й частотою дискретизації сигналу 500 мГц. Сполучення підсилювача з ПК через плату інтерфейсу з повною гальванічною ізоляцією пацієнта від мережі забезпечує безпеку обстеження. Для спектрального аналізу ВСР (СА ВСР) реєстрували ЕКГ у другому стандартному відведенні. Показники СА ВСР оцінювалися як у горизонтальному положенні, так і після проведення активного тилт-тесту. Для оцінки змін СА ВСР в активному тилт-тесті реєструвався запис ЕКГ у горизонтальному положенні й одразу ж після переходу у вертикальне положення. Аналізу піддавали середні 5 хвилин 7-хвилинного моніторного запису ЕКГ у II стандартному відведенні, зареєстрованої як у горизонтальному, так і у вертикальному положенні.
СА ВСР проводили за допомогою швидкого перетворення Фур'є. Вивчалися такі показники СА ВСР:
- загальна потужність спектра (Total роwer - TP) в діапазоні від 0 до 0,40 Гц на мс2;
- потужність області дуже низькочастотних коливань (Very Low Frequensy - VLF) у діапазоні від 0,0033 до 0,05 Гц на мс2;
- потужність області низькочастотних коливань (Low Frequensy -LF) у діапазоні від 0,05 до 0,15 Гц на мс2;
- потужність області високочастотних коливань (High Frequensy-HF) у діапазоні від 0,15 до 0,40 Гц на мс2;
- відношення LF [мс2]/HF[мс2] (безроз.)
ТР є інтегральним показником, що характеризує ВР в цілому. Про фізіологічне значення такого показника, як VLF, не існує єдиної думки. Так, вважають, що VLF відображає гуморальні впливи на серцевий ритм.
Потужність LF діапазону пов'язують із симпатичними впливами на серце. Деякі автори вважають, що даний діапазон є сумою симпато-парасимпатичної взаємодії [16, 99].
Потужність HF діапазону відображає парасимпатичні впливи на серцевий ритм [16, 140].
Відношення LF/HF служить відображенням симпато-парасимпатичного балансу (СПБ) [99, 140].
На рис. 2.1 представлені результати спектрального аналізу у пацієнта М., 47 років, який страждає на помірну артеріальну гіпертензію II ст, СН II А, 2 ф.к., аналіз ВСР проведено до початку терапії.
Рис.2.1 Спектрограма. Зліва направо в різних відтінках представлені діапазони дуже низьких (0,0033 - 0,05 Гц), низьких (0,05 - 0,15) і високих (0,15 - 0,40 Гц) частот. Ліворуч - значення відповідних потужностей.
2.6 Групи терапії та методика проведення гострої фармакологічної проби з блокаторами ? - адренергічних рецепторів
Терапія АГ проводилася з використанням трьох ?-адреноблокаторів. У групі 1 призначали кардіоселективний ?-адреноблокатор 2-го покоління - метопролол ("КОРВІТОЛ", фірма BERLIN-CHEMIE