РОЗДІЛ 2
ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ СИНДРОМУ «ПРОФЕСІЙНОГО ВИГОРАННЯ» У ВЧИТЕЛІВ
Науково-теоретичний аналіз особливостей прояву та детермінант виникнення
синдрому «професійного вигорання» у вчителів зумовив необхідність у
експериментальному вивченні цього феномену.
У цьому розділі розглянуто мету, завдання, методику та організацію дослідження
з проблеми синдрому «професійного вигорання» у вчителів. Представлено
результати експериментального вивчення особливостей вияву «професійного
вигорання» у педагогів. Експериментально перевірено модель детермінант синдрому
«професійного вигорання» у вчителів. Особливу увагу приділено аналізу впливу на
синдром у педагогічних працівників соціально-психологічних та
індивідуально-психологічних (особистісних та соціально-демографічних і
професійних).
2.1. Загальні принципи і методика організації експериментального дослідження
Наше дослідження було спрямоване на визначення ступеню розвитку та особливостей
прояву синдрому «професійного вигорання» у вчителів, а також вивчення впливу
соціально-демографічних характеристик на особливості прояву синдрому
«професійного вигорання» у педагогічних працівників.
При проведенні констатуючого експерименту ми перед собою ставили такі
завдання:
Вивчити рівень розвитку синдрому «професійного вигорання» у вчителів.
Дослідити основні прояви синдрому «професійного вигорання» у педагогів.
Експериментально перевірити розроблену нами теоретичну модель детермінант
виникнення синдрому «професійного вигорання» у вчителів.
Дослідити взаємозв’язок між синдромом «професійного вигорання» та такими
соціально-психологічними факторами, як: мотиви праці; конфліктність колективу;
фактори ефективності праці; задоволеність життєдіяльністю колективу; ставлення
співробітника до взаємостосунків у колективі; бажання працювати в обраній
організації чи сфері діяльності.
Вивчити взаємозв’язок між синдромом «професійного вигорання» та
індивідуально-психологічними факторами, серед яких дослідити особистісні (тип
темпераменту, інтроверсія-екстраверсія, нейротизм, психотизм, тривожність,
фрустрація, ригідність, агресивність, рівень суб'єктивного контролю) та
соціально-демографічні і професійні (стать, сімейний стан, вік професійний стаж
тощо).
Загальні підходи до дослідження та критерії для аналізу визначались відповідно
до завдань дисертаційного дослідження та вимог до організації
психолого-педагогічного експерименту [44].
Дослідження проводилось упродовж 2000–2004 років у чотири етапи.
На першому етапі (2000 р.) здійснювалося теоретичне осмислювання проблеми. Був
проведений аналіз літературних джерел з даної проблематики. Вивчений досвід
зарубіжних авторів, а також наробок російських та вітчизняних вчених. Були
обрані моделі, які, на нашу думку, найбільш повно розкривають сутність синдрому
«професійного вигорання». Таким чином констатуючий експеримент базувався на
моделі синдрому «професійного вигорання» зарубіжних вчених К. Маслач та
С. Джексон [193; 196], а також на моделі синдрому російського вченого
В. В. Бойко [10]. Використання даних моделей при проведенні емпіричного
дослідження дало змогу глибоко та всебічно вичити прояви синдрому «професійного
вигорання» у вчителів України.
На другому етапі (2001–2002 рр.) проводився констатуючий експеримент.
Нагромадження емпіричного матеріалу йшло на базі загальноосвітніх шкіл та шкіл
нового типу – гімназій, ліцеїв різних регіонів України. Серед яких, м. Київ:
гімназія «Академія», Ірпінська Українська гімназія смт. Буча, м. Кобеляки:
Навчально-виховний комплекс №1, Зош №2, ЗОШ №3, Кобеляцький район: ЗОШ №1
смт. Білики, ЗОШ 1–2 ст. с. Василівка, ЗОШ 1–2 ст. с. Бережнівка, ЗОШ 1–2 ст.
с. Перегонівка, ЗОШ 1–2 ст. с. Вільховатка, ЗОШ 1–3 ст. с. Солошино, ЗОШ 1–3
ст. с. Бутенки, ЗОШ 1–2 ст. с. Коваленківка, ЗОШ 1–2 ст. с. Канави, ЗОШ 1–2 ст.
с. Деменки, м. Рівне: Гуманітарна гімназія, ЗОШ №6, ЗОШ №9, ЗОШ №15,
м. Хмельницький: гімназія№1, гімназія №2. А також: Центральний інститут
післядипломної педагогічної освіти АПН України (представники різних регіонів);
школа керівників освітніх закладів міського управління освіти м. Рівного (табл.
2.1).
Таблиця 2.1
Кількість опитуваних, які прийняли участь у констатуючому експерименті
Етап та завдання дослідження
Категорії опитуваних та їх кількість
Освітні заклади, в яких проводилось дослідження та місце їх знаходження
Констатуючий етап дослідження
Завдання:
– Визначення сутності синдрому «професійного вигорання»
Керівники закладів середньої освіти (30 осіб)
Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти АПН України
(представники різних регіонів);
Школа керівників освітніх закладів міського управління освіти м. Рівного;
Заклади середньої освіти:
м. Київ та Київська область: гімназія «Академія», Ірпінська Українська гімназія
смт. Буча;
м. Кобеляки Полтавської області: Навчально-виховний комплекс №1, Зош №2, ЗОШ
№3; Полтавська область, Кобеляцький район: ЗОШ №1 смт. Білики, ЗОШ 1–2 ст.
с. Василівка, ЗОШ 1–2 ст. с. Бережнівка, ЗОШ 1–2 ст. с. Перегонівка, ЗОШ 1–2
ст. с. Вільховатка, ЗОШ 1–3 ст. с. Солошино, ЗОШ 1–3 ст. с. Бутенки, ЗОШ 1–2
ст. с. Коваленківка, ЗОШ 1–2 ст. с. Канави, ЗОШ 1–2 ст. с. Деменки;
м. Рівне: Гуманітарна гімназія, ЗОШ №6, ЗОШ №9, ЗОШ №15;
м. Хмельницький: гімназія№1, гімназія №2.
Педагогічні працівники та практичні психологи закладів середньої освіти (30
осіб)
– Визначення основних проявів синдрому «професійного вигорання»
Керівники та вчителі середніх освітніх закладів (580 осіб)
– Вивчення детермінант виникнення синдрому «професійного вигорання» у вчителів
Вибірка у соціально-психологічному е
- Київ+380960830922