РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Загальна характеристика обстежених хворих
Дослідження грунтується на результатах лікування 124 хворих з ішемічним інсультом, спричиненим оклюзивно-стенотичними ураженнями ВСА, які знаходилися в нейросудинному відділенні Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги, і нейрохірургічному відділенні Київської міської центральної клінічної лікарні.
Діагноз ішемічного інсульту грунтувався на даних анамнезу, соматичного і неврологічного обстеження, клініко-біохімічних аналізів, функціональних методів обстеження (ЕКГ, УЗДГ, ТК УЗДГ, КТ, МРТ, КА).
Основну групу хворих склали 94 пацієнти, які були прооперовані. В контрольну групу увійшли 30 хворих, які не були оперовані за різних причин.
Серед обстежених основної групи чоловіків було 82 (87,2%), жінок - 12 (12,8%); в контролі - відповідно 23 (76,6%) і 7 (23,3%). Вік пацієнтів - від 30 до 65 років, середній вік - 40±7,2 роки. Розподіл хворих за статтю та віком подано на рис. 2.1.
Із 94 хворих основної групи, найбільша кількість хворих була у віці 50-59 років (49 - 52,1%) і 40-49 років (29 - 30,8%). Серед хворих контрольної групи (30) найбільше було хворих у віці 40-49 років (13 - 43,4%) і 30-39 (11 - 36,6%) (див. рис. 2.1).
Каретою швидкої медичної допомоги було доставлено 112 хворих. Слід відмітити, що в термін від 1 до 3 годин госпіталізовано 36 (29,0%), 4-6 годин - 21 (17,0%), 7-9 годин - 14 (11,3%), 10-13 години - 26 (20,9%), до доби - 27 (21,7%) хворих (рис. 2.2). Тобто згідно сучасним вимогам в перші 6 годин госпіталізовано 57 хворих (45,9%), до 24 годин - всі 124 хворих (100%).
Основна група
Контрольна група
Рис. 2.1. Розподіл хворих з ішемічним порушенням мозкового
кровообігу, зумовленим оклюзивно-стенотичними
ураженнями СА, за статтю та віком.
Рис. 2.2. Час госпіталізації (від початку захворювання) хворих
з ішемічним порушенням мозкового кровообігу.
У більшості хворих (110 - 88,7%) ГПМК розвинулося гостро і тільки у 14 (11,3%) - поступово. В нічний час інсульт розвинувся у 40 хворих (42,5%) основної і у 15 (50%) контрольної групи, вдень після фізичного і психічного перевантаження - у 69 (55,6%) обох груп.
Основними причинами виникнення гострого порушення мозкового кровообігу було стенотичне ураження внутрішньої сонної артерії (ВСА) у 105 хворих (84,6%): 78 (82,9%) основної і 27 (90,0%) контрольної груп. Чисто тромботична оклюзія була у 19 (15,3%) хворих: 16 (17,0%) основної і 3 (10,0%) контрольної групи(рис. 2.3). Зміни екстракраніальних відділів магістральних артерій у хворих, що перенесли інсульт внаслідок оклюзивно-стенотичного ураження ВСА, переважно справа були у 59 (47,5%), зліва - у 65 (52,4%) хворих. Проте у частини хворих (93 - 75%) патологія мала місце з двох сторін.
У частини хворих окрім тромбозу зареєстровано патологію суміжних магістральних судин у вигляді подовжень (17 - 18,1% першої і 2 - 6,7% другої групи), фіброзно-мускулярної дисплазії (18 - 19,1% хворих першої групи), які на даний час не стали причиною інсульту.
Оклюзивно-стенотичне ураження ВСА
Тромботична оклюзія ВСА
Рис. 2.3. Характер змін екстракраніальних відділів магістральних
артерій у хворих, що перенесли інсульт внаслідок
оклюзивно-стенотичного ураження ВСА.
2.2. Методи дослідження у хворих з ішемічними інсультами,
спричиненими оклюзивно-стенотичними ураженнями сонних артерій
Реєстрація судинних захворювань головного мозку проводилась нами згідно існуючої в Україні класифікації судинних захворювань головного мозку, адаптованою до сучасної МКХ-10. Ми враховували етіологію захворювання, характер порушення мозкового кровообігу, локалізацію вогнища ураження мозку, характеристику клінічних синдромів.
Клінічне обстеження передбачало вивчення анамнезу, оцінку факторів ризику захворювання (артеріальна гіпертензія, серцево-судинні захворювання, аномалії розвитку судин, АВМ, ожиріння, цукровий діабет тощо). Характер артеріальної гіпертензії встановлювався після аналізу результатів додаткових методів обстеження (загальний аналіз сечі, крові, ЕхоКГ, ЕКГ, ультразвукового сканування внутрішніх органів), огляду кардіолога, уролога, окуліста, невропатолога.
Більш поглиблене обстеження для з'ясування характеру артеріальної гіпертензії не проводилося з огляду на специфіку відділення (лікарні швидкої медичної допомоги), а також на гострий період інсульту.
Для визначення тяжкості стану хворих ми використовували шкалу ком Глазго, яка грунтується на сумарній бальній оцінці трьох показників: відкривання очей, рухової активності, мовних реакцій. Для визначення ступеня пригніченості свідомості підсумовувались бали, які характеризують стан кожної із трьох згаданих функцій; межі коливання були від 3 до 15 балів.
Глибину неврологічного дефіциту оцінювали за шкалою Е.І.Гусева та В.І.Скворцової (2001) згідно табл. 2.1 [49,52].
Сумарний клінічний бал менше 25 відповідав коматозному стану з набряком головного мозку, вторинним стовбуровим синдромом. Сума балів 25-29 свідчила про надто тяжкий стан, 37-42 - середній ступінь тяжкості, 43-48 - помірні неврологічні порушення. За норму було прийнято 49 балів.
Таблиця 2.1
Шкала для оцінки неврологічного дефіциту
(Е.И.Гусев, В.И.Скворцова, 2001)
ПоказникиХарактеристикаОцінка, балиРівень свідомостіКома ІІІ0Кома ІІ1Кома І2Сопор3Приглушення4Ясна5Тип диханняАпное0Гастінг1Атактичне2Групове періодичне апнотичне3Чейна-Стокса4Регулярне гіперпное, післявентиляційне апное5Норма6Оболонкові симптомиРигідність м'язів потилиці0Виражений симптом Керніга, феномен Бехтєрева1Помірно виражений симптом Керніга2Норма3Порушення окулоцефалічних рефлексівВідсутні0Загальне ослаблення1порушення рефлекторного погляду вбік2Феномен "голови кукли"3Норма4Ураження системи черепних нервівВідсутність зіничних і рогівкових рефлексів, нездатність ковтати і говорити0Плаваючі, маятникоподібні рухи очних яблу