Розділ 2.
Методологія та організація дослідження рольового конфлікту жінки керівника
2.1. Методологічні проблеми вивчення рольового конфлікту
Теоретичний аналіз наукових праць, присвячених вивченню рольового конфлікту
працюючої жінки, показав, що існують різні теоретичні підходи до цієї проблеми,
однак для нашого дослідження особливого значення набувають власне
соціально-психологічні аспекти даної проблеми. Це означає, що “рольовий
конфлікт” розуміється як соціально-психологічне явище, що загалом вимагає
пошуку соціально-психологічних факторів, які детермінують різний ступінь прояву
рольового конфлікту працюючої жінки та визначають його тип. Базовою в
понятійно-концептуальній основі нашого дослідження є категорія “рольового
конфлікту”. Таким чином під рольовим конфліктом працюючої жінки ми розуміємо
сприйняття жінкою себе як такої, що на належному рівні справляється з
виконанням ролей у професійній і сімейній сферах життя. Тобто ми ставимо
завдання дослідити як об'єктивний, так і суб'єктивний бік реальності. Такий
підхід, з одного боку вимагає, емпіричного дослідження, суб’єктивної оцінки
жінкою себе і своєї життєвої ситуації, а з іншого - об’єктивного аналізу
конфліктогенної ситуації та спричинених нею особистісних дисгармоній. Таке
завдання вимагає розробки адекватної комплексної програми дослідження, яка
базувалась би на уявленнях про внутрішньоособистісний рольовий конфлікт як про
складний, багаторівневий феномен.
Теоретичний аналіз проблеми дозволив нам виокремити в структурі рольового
конфлікту три компоненти:
1) когнітивний компонент – сукупність уявлень про сімейні та професійні ролі й
вимоги до цих ролей з боку суспільства;
2) афективний компонент – домінуючі емоції стосовно власного життя та
особистості;
3) суб’єктивний аспект поєднання перших двох - з одного боку, цей компонент
розглядається як оцінка та визначення поточної власної життєвої ситуації та
розуміння свого місця в ній, а з іншого, переживання даної ситуації – комплекс
почуттів та емоцій.
Кожен із цих показників робить свій внесок у відчуття жінкою почуття
психологічного комфорту або дискомфорту, викликаного реальною ситуацією
сполучення роботи і родини.
Діагностика цих індикаторів дозволяє виявити реальний стан, у якому знаходиться
жінка – від повного задоволення життям і собою до вираженого рольового
конфлікту. Тому ми припускаємо, що внутрішньоособистісний рольовий конфлікт у
працюючих жінок розрізняється за ступенем вираженості.
Виходячи з вищенаведених міркувань, можна передбачити три вірогідні варіанти
рольового конфлікту у працюючих жінок, які виокремлюються за силою його
вираженості:
- Високий рівень внутрішньоособистісного рольового конфлікту характеризується
сприйняттям жінки себе як неуспішної в сполученні ролей сімейної і професійної
сфер; жінка оцінює свою життєву ситуацію як дуже складну, вона вважає, що
виконання нею професійних обов'язків істотно утруднює її реалізацію в родині, а
реалізація сімейних обов'язків заважає виконанню професійних ролей; вона
переживає сильне почуття провини перед родиною через те, що їй досить багато
часу доводиться приділяти роботі. В той же час жінка відчуває загальне
невдоволення собою і своїм життям. Усе це створює комплекс негативних
переживань, викликаних рольовою перенапругою.
- Середній рівень внутрішньоособистісного рольового конфлікту характеризується
меншим, у порівнянні з високим рівнем внутрішньоособистісного рольового
конфлікту, ступенем негативних переживань жінки з приводу сполучення нею
професійних і сімейних сфер життя. Невдоволеність собою і своїм життям виражені
набагато слабше ніж при високому рівні.
- Відповідно низький рівень внутрішньоособистісного рольового конфлікту можна
описати як сприйняття жінкою себе як такої, що досить успішно справляється з
виконанням професійних і сімейних ролей; вона оцінює свою життєву ситуацію як
досить благополучну, практично не відчуває почуття провини перед родиною через
свою роботу поза домом. Задоволена власним життям і собою.
Проведений аналіз досліджень проблем працюючих жінок дозволив нам припустити,
що ступінь вираженості внутрішньоособистісного рольового конфлікту може бути
пов'язаний із шерегою факторів: ціннісно-нормативною орієнтацією жінки,
психологічною статтю жінки, мотивацією професійної діяльності, особистісними
характеристиками жінки, об’єктивною соціальною ситуацією та соціальним і
родинним статусом жінки.
Успішність сполучення сімейних і професійних ролей працюючими жінками є
результатом поєднання деяких об'єктивних і суб'єктивних факторів. При цьому
об'єктивні фактори (економічні, соціальні, політичні) створюють лише потенційну
можливість виникнення різного ступеня труднощів сполучення ролей, що стає
реальністю тільки в сполученні із суб'єктивними (особистісними) факторами. Тому
вивчення групи суб’єктивних факторів має особливе значення для визначення
специфіки сполучення жінками сімейних і професійних ролей. Визначення ієрархії
факторів може стати підставою для розробки системи діагностики і корекції
рольової структури особистості працюючих жінок.
Пріоритетне значення в системі факторів, що зумовлюють успішне поєднання
жінками керівниками професійних і сімейних ролей, належить факторам
суб'єктивного характеру.
Критерієм успішності поєднання жінками професійних і сімейних ролей є такий
суб'єктивний фактор, як їх задоволеність виконанням ролей у системі
виробничо-ділових і сімейних стосунків. Провідними детермінантами задоволеності
у жінок керівників виконанням професійних і сімейних ролей у системі
виробничо-ділових і с
- Київ+380960830922