РОЗДІЛ 2
МЕТОДИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ЕМПІРИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБИСТІСНИХ ПРАГНЕНЬ І СУБ'ЄКТИВНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ
2.1. Методологічне підґрунтя дослідження
Дослідження має на меті розкриття детермінуючих властивостей особистісних прагнень в переживанні суб'єктивного благополуччя. Теоретичний аналіз матеріалів за темою дослідження виявив, що особистісні прагнення можуть виступати детермінантами переживання молодою людиною суб'єктивного благополуччя. Завданнями емпіричного дослідження є розробка діагностичного інструментарію для визначення рівня суб'єктивного благополуччя та рівня продуктивності особистісних прагнень і дослідження особливостей впливу особистісних прагнень на переживання суб'єктивного благополуччя, що включає визначення типів особистісних прагнень, виявлення рівня суб'єктивного благополуччя досліджуваних. Результатом має бути вияв співвідношення впливу ряду провідних компонентів особистісних прагнень на переживання суб'єктивного благополуччя молодої людини.
Для вирішення поставлених завдань ми використовували наступні методи дослідження: комплекс методів психологічної діагностики та методи якісної та кількісної обробки результатів. Вивчення особистісних прагнень та суб'єктивного благополуччя досліджуваних здійснювалось за допомогою семи методик: наративу, пакету оцінки особистісних прагнень, ДМС, Оксфордського опитувальника щастя (Oxford Happiness Inventory - OHI), Шкали задоволеності життям (Satisfaction with Life Scale - SWLS), Шкали суб'єктивного благополуччя та анкети задоволеності життям. Вся кількісна обробка результатів здійснювалась за допомогою SPSS версії 13. Для кількісної обробки було використано кореляційний аналіз, ранжування, порівняння. Коефіцієнт кореляції вираховувався методом Спірмена і при інтерпретації результатів кореляційного аналізу враховувався такий його недолік, як складність встановлення причинних зв'язків.
Характеристика вибірки. В дослідженні брало участь 207 чоловік віком від 19 до 28 років, серед яких 104 жінки і 103 чоловіка. Всі досліджувані були або студентами вищих навчальних закладів, або тільки що закінчили навчання. Серед досліджуваних 50 проживає і навчається в Тернополі, 122 досліджувані навчаються в Ніжинському державному університеті ім. Гоголя і решта в Київському політехнічному інституті та Київському славістичному університеті. До участі в дослідженні ми мотивували анонімністю дослідження, викликали цікавість до самого процесу роботи з методиками, які допомагають дізнаватися про такі аспекти внутрішнього життя, які досі були неусвідомлюваними.
Етапи дослідження. Процедура дослідження складалась з декількох етапів.
I. На першому етапі передбачалося на основі проведеного теоретичного узагальнення побудувати емпіричну модель дослідження.
II. Задачі другого етапу полягали в тому, щоб підібрати методичний інструментарій, який діагностує виокремленні показники. Передбачалося апробувати діагностичний матеріал в пілотному дослідженні і коригувати згідно з отриманими даними. Далі планувалося описати і обґрунтувати методики та їх показники, проаналізувати результати пілотного дослідження, щоб остаточно визначитись з процедурою роботи з вибіркою.
III. На цьому етапі потрібно було здійснити розподіл особистісних прагнень на групи за визначеними критеріями, вивчити показники і рівні суб'єктивного благополуччя всієї вибірки (мал. 2.1). Детально аналізувалися показники по кожній з методик визначення суб'єктивного благополуччя та їх взаємозв'язки, виявлялися ті, які значуще розрізняють досліджуваних за рівнем суб'єктивного благополуччя.
IV. На завершальному етапі передбачалося виявити взаємозв'язки між рівнем суб'єктивного благополуччя і рівнем продуктивності особистісних прагнень, виявити особливості функціонального впливу прагнень на переживання суб'єктивного благополуччя та провести кількісний та якісний аналіз згідно з метою дослідження.
Мал. 2.1 Співвідношення компонентів суб'єктивного благополуччя та особистісних прагнень
2.2. Обґрунтування методик для визначення суб'єктивного благополуччя
Переживання благополуччя залежить від наявності стійкого позитивного емоційного тла і позитивної суб'єктивної оцінки дійсності, задоволеності життям. Суб'єктивне благополуччя спирається на ставлення до різних аспектів свого життя, себе, своєї діяльності і безпосереднє переживання цих аспектів.
На підставі теоретичного аналізу змісту і структури суб'єктивного благополуччя були виділені наступні показники суб'єктивного благополуччя.
1. Когнітивний компонент містить в собі задоволеність життям, різними областями, такими як, наприклад, професійна самореалізація, відновлення сил, любов, шлюб, дружба і таке інше, а також оцінку власного життя і майбутнього. Цей компонент відображає ставлення суб'єкта до своїх перспектив і набутків, оцінку умов і результатів життя, що впливає як на фокус сприйняття дійсності, так і на особливості її переживання.
2. Емоційний компонент включає позитивні почуття або позитивні емоції, що значно превалюють над негативними почуттями, негативними емоціями. Суб'єктивне благополуччя містить широкий спектр позитивних емоцій, станів щастя, що відрізняються своєю інтенсивністю, змістом, стійкістю і довготою і переважають над негативними емоціями.
Для відбору адекватних цілям і задачам методик було проаналізовано ряд підходів до вимірювання суб'єктивного благополуччя. На жаль, поки що не розроблено методик, які б охоплювали обидва наведені компоненти, що змусило зробити відбір методик і розробити додаткову анкету. В більшості методик, які досліджують суб'єктивне благополуччя, вивчається лише емоційний компонент, тоді як когнітивний майже завжди ігнорується. Перед тим як розробити методичний інструментарій для дослідження суб'єктивного благополуччя, було проаналізовано ряд методик, які вже використовуються.
Спроба виміряти субэктивне благополуччя, одночасно приймаючи до уваги емоційний с