Ви є тут

Особливості клінічного перебігу, структурно-функціональних параметрів серця та плазмового гемостазу при гіпертонічній хворобі у ліквідаторів наслідків Чорнобильської катастрофи (на основі віддаленого довготривалого спостереження)

Автор: 
Козьмик Тамара Вікторівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2006
Артикул:
0406U005102
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Клінічна характеристика обстежених хворих
У процесі дослідження особливостей клінічного перебігу важливих
серцево-судинних захворювань, а саме гіпертонічної хвороби ІІ стадії (ГХ) та
гіпертонічної хвороби з ішемічною хворобою серця та іншими супутніми
захворюваннями, нами обстежувались хворі – ліквідатори наслідків аварії на ЧАЕС
1986-1987 років.
За точку відліку було взято віддалений період - початок другого десятиріччя
після аварії, 1996-1997 роки. Початок другого десятиріччя нами вважається за
перший етап дослідження. Повторне обстеження проводили через 5,0 – 5,5 років
тим хворим, які один чи двічі на рік лікувалися стаціонарно та систематично
приймали медикаменти і були включені в базу даних для постійного спостереження
та давали згоду для проведення повторних досліджень.
Хворі поступали для обстеження та лікування в кардіологічне відділення
Київського міського Центру Радіаційного Захисту Населення (клінічна база
кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб №1 Національного медичного університету
імені О.О.Богомольця) за ордерами – направленнями з поліклінік м. Києва у
плановому порядку. Хворі з вираженими загостреннями ГХ та ІХС (ускладнені
гіпертонічні кризи, гострий коронар­ний синдром) у невідкладному порядку
поступали в відділення інтенсивної терапії інших лікувальних закладів міста і в
дослідження не включались.
За період виконання дослідження нами було обстежено 223 хворих, що знаходилися
на обстеженні та лікуванні в кардіологічному стаціонарі. Обстежувались особи
чоловічої статі. Вік пацієнтів коливався від 39 до 69 років і в середньому
становив 56,7 ± 1,7 роки. Серед хворих переважали дві вікові групи : 40-49
років ( 36,5 %) і 50-59 років ( 39,2 %).Третя вікова група – 60-69 років -
(24,3%).
Оскільки велику частку серед хворих складали особи чоловічої статі, вони
найбільшою мірою були задіяні при виконанні ліквідаційних робіт і за
професійним спрямуванням були однорідними (водії, трактористи, будівельники,
електромонтажники, газозварювальники, радіографісти, дозиметристи), а жінки
виконували роботи іншого спрямування - робітниці побутової сфери, громадського
харчування і складали меншість, то жінок в дослідження не включали.
Для порівняння вихідних значень структурно - функціональних параметрів міокарда
при ГХ, обстежували хворих ліквідаторів аварії на ЧАЕС – основна група та
хворих, що не приймали участі у ліквідаційних роботах – контрольна група, які
були розподілені за віковою ознакою на три групи: 40-49, 50-59, 60-69 років.
Діагноз ГХ встановлювали на підставі даних клінічного, електрокардіографічного,
ехокардіографічного, лабораторного досліджень, офтальмоскопії з використанням
критеріїв, рекомендованих експертами ВООЗ/МТГ та Українським товариством
кардіологів і класифікації, прийнятої в Україні за основу в 1998 році згідно до
Наказів МОЗ України № 247 від 1.08.98 року. Критеріями виключення хворих з
дослідження була наявність симптоматичних гіпертензій, наявність супутніх
запальних та ендокринних захворювань, ниркова патологія, травматичні ушкодження
центральної нервової системи, набуті вади серця, миготлива аритмія, гострий
коронарний синдром, а також виражена систолічна дисфункція ЛШ (ФВ<40%).
Оскільки найчастішим захворюванням серед ліквідаторів у віддаленому періоді
зустрічались ГХ та ГХ в поєднанні з різними супутніми захворюваннями, то дані
групи хворих ліквідаторів стали предметом нашого тривалого дослідження. Для
вивчення впливу супутніх захворювань на перебіг ГХ у ліквідаторів та динаміку
змін структурно-функціональних параметрів серця з плином часу, дані хворі
досліджувались двічі. Перше дослідження проводили на початку другого
десятиріччя після аварії на ЧАЕС, повторне – через 5-5,5 років. Обстежувана
нами когорта ліквідаторів є достатньо специфічною і не має зовнішньої
контрольної групи, тому для тривалого спостереження і вивчення в динаміці змін
міокарда, цей контингент може використовуватись в якості власного контролю
(Шамарин В. М. 1996). Перша група ліквідаторів, що досліджувались протягом
п’ятирічного терміну була представлена поєднанням ГХ з супутньою ІХС - 32
пацієнти. Другою групою для тривалого спостереження були хворі на ГХ з
супутньою гастроентерологічною патологією (ГЕП) - (гастрит, дуоденіт,
холецистит) – 35 хворих. Третя група – хворі на ГХ з супутньою дисциркуляторною
енцефалопатією (ДЕП) І-ІІ стадії – 22 пацієнти. Для встановлення прогностичних
ознак окремо була сформована група хворих (29 осіб), у яких розвинулись
ускладнення ГХ (інфаркт міокарда) за час спостереження, результати
структурно-функціональних змін серця даних хворих порівнювались з
структурно-функціональними параметрами серця хворих на ГХ з неускладненим
перебігом. Клінічними особливостями перебігу ГХ в групі ЛНА був попередній
розвиток вегетативно – судинної дистонії (93%), встановленої за аналізом
медичної документації, ці хворі знаходились під наглядом, отримували лікування
з груп б – та в - адреноблокаторів, седативних та інших лікувальних чинників.
Діагноз ГХ ІІ стадії був встановлений при обстеженні в спеціалізованому
відділенні радіаційної медицини, у переважної більшості хворих спостерігався
кризовий перебіг (кількість симпатоадреналових та вагоінсулярних кризів
складала від 1 до 3 на місяць). Клінічними ознаками перебігу ГХ в групі
контролю був стабільно підвищеним артеріальний тиск. В основній групі (ЛНА)
серед хворих на ГХ супутня ІХС була верифікована у 32 пацієнтів (35,9%), а в
групі контролю у 41 пацієнта, що складало 48,8 %, (р>0,05).
В досліджен