РОЗДІЛ 2
Реалізація принципу НАСТУПНОСТІ ЕКОЛОГІЧНОГО ВИХОВАННЯ УЧНІВ ПОЧАТКОВОЇ ТА
ОСНОВНОЇ ШКОЛИ В КУРСАХ ПРИРОДНИЧОГО ЦИКЛУ
2.1. Системний підхід до формування позитивної „еколого-Я-концепції”
особистості
Ефективність екологічного виховання значною мірою залежить від врахування ряду
педагогічних вимог, на що звертається увага в працях: С.Глазачова [35],
А.Захлєбного [64], І.Звєрєва [65], Б.Іоганзена [68], В.Крутецького [100],
О.Кудрявцева [167], І.Матрусова [116], Н.Менчинської [100], Л.Панчешнікової
[134], А.Сидельковського [171], І.Суравегіної [183] та ін.
На думку А.Сидельковського, головною умовою успішного формування в учнів
екологічної культури є вміле поєднання навчального матеріалу екологічного
змісту із практичною діяльністю школярів у навколишньому середовищі [171]. У
свою чергу, О.Кудрявцев наголошує на необхідності системного підходу до
екологічного виховання, який передбачає поєднання знань – переконань –
готовності до діяльності – безпосередньої діяльності в природі [167].
У психологічній та педагогічній літературі обгрунтовані загальні положення щодо
процесів сприйняття й засвоєння учнями знань, виховання дітей певного віку.
Так, Н.Менчинська [100], В.Крутецький [100] наголошують на тому, що на різних
етапах свого життя школярі по-різному усвідомлюють і сприймають навколишнє
середовище. До того ж, як підкреслює В.Крутецький, кожен учень має тільки йому
одному притаманні особливості пізнавальної діяльності, емоційного життя, волі,
характеру, поведінки. Кожен учень потребує індивідуального підходу на основі
вивчення і врахування психологічних особливостей формування його особистості
[100]. Тому, для досягнення позитивних результатів у процесі екологічної освіти
та виховання школярів нами були визначені педагогічні умови формування
екологічно вихованої особистості з урахуванням вікових особливостей
досліджуваної категорії респондентів.
Визначення педагогічних умов формування екологічно вихованої особистості в
контексті досліджуваної проблеми здійснювалося нами на основі теоретичного
узагальнення передового педагогічного досвіду та власного досвіду роботи в
школі. В результаті цього був виділений наступний комплекс необхідних
педагогічних умов формування позитивної „еколого-Я-концепції” школярів та
показана можливість їх реалізації на кожному етапі (екологічна інформація,
екознання, екомислення, екопогляди, екопереконання, екосвітогляд,
екосвідомість, екопринципи, екологічно відповідальна поведінка, екокультура)
концепції:
врахування вікових, індивідуально-психологічних особливостей школярів, їх
пізнавальних можливостей у процесі екологічного виховання (на кожному етапі);
нормативно-правове, навчально-методичне, дидактичне, фахове забезпечення
процесу викладання курсів природничого циклу екологічного спрямування
початкової та основної школи (етап отримання екологічної інформації);
формування комплексу екологічних знань, умінь і навичок в учнів початкової
(3-4-х класів) та основної школи (5-6-х класів) у процесі екологічного
виховання в курсах природничого циклу (етап „екознання”);
мотивація навчально-пізнавальної діяльності (стимулювання процесу пізнання,
екологічного мислення);
цілісний підхід до вивчення природи з використанням міжпредметних зв’язків та
інтеграційного підходу (формування екологічних поглядів);
вплив учителя на вихованців власним прикладом дбайливого ставлення до
навколишнього середовища (етап „екопереконання”);
єдність дій усього педагогічного колективу, школи та сім’ї в екологічному
вихованні учнів (етап формування екологічного світогляду особистості);
вибір (з урахуванням вікових, індивідуально-психологічних особливостей школярів
та раціональності використання в навчально-виховному процесі) підходів,
засобів, форм, методів, технологій, вправ та прийомів екологічного виховання
учнів молодшого й середнього шкільного віку (етап „екосвідомість”);
дотримання принципу наступності, системності, систематичності, гуманізації,
гуманітарізації, екологізації навчально-виховного процесу (етап
„екопринципи”);
організація безпосередньої практичної діяльності учнів на місцевості
(стимулювання прояву екологічно відповідальної поведінки).
Провідною умовою реалізації педагогічного процесу, спрямованого на формування
екологічно вихованої особистості з позитивною „еколого-Я-концепцією”, є принцип
наступності. Звідси, екологічна вихованість розглядається нами як показник
результативності вдало організованого процесу наступності екологічного
виховання. Враховуючи це, було зроблено структурне підпорядкування (рис. 2.3)
етапів формування позитивної „еколого-Я-концепції” особистості (рис. 1.2), в
основу чого покладений принцип наступності (рис. 1.1).
Таким чином, як видно з рис. 2.3, кількість та зміст здобутої інформації
екологічного спрямування прямо пропорційно впливає на глибину знань школярів.
Наявність (відсутність) „багажу” екологічних знань дає змогу (не) здійснювати
учням певні розумові дії та операції (аналіз, синтез, порівняння, висновок,
доведення, узагальнення, пояснення та ін.), що впливає на гнучкість їхнього
мислення, формування екологічних поглядів та переконань. Сталість останніх
визначає, відповідно, екологічний світогляд учня, на основі чого формується
екологічна свідомість. Учень з високим показником екологічної свідомості
(наявність позитивних (екологічного змісту) переконань, поглядів
природоохоронного спрямування та ін.) має чіткі життєві принципи, завдяки чому
дотримується екологічно доцільних правил поведінки у навколишньому середовищі.
Результат такого процесу екологі
- Київ+380960830922