РОЗДІЛ 2
ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
ФУНКЦІОНУВАННЯ МІСЦЕВОГО ГОСПОДАРСТВА В УКРАЇНІ
2.1. Аналіз процесу формування структури комунальної власності
Процес формування структури комунальної власності як в Україні в цілому, так і в окремих населених пунктах здійснювався поступово, починаючи з 1991 р., коли були створені його передумови (політичні, економічні, правові), розроблені деякі підходи, затверджений перелік державного майна, яке передається до власності адміністративно-територіальних одиниць, регламентований порядок та здійснення передача майна, що перебувало у віданні міністерств, відомств та інших органів, уповноважених управляти державним майном до комунальної власності.
За наслідками реформування відносин власності проведено порівняльний аналіз процесу відчуження об'єктів комунальної власності по регіонах України, результати якого наведено у додатку А (табл. А.1) та представлено на рис. 2.1, 2.2, 2.3 [141].
Рис. 2.1. Аналіз відчуження комунальної власності у порівнянні
з середніми показниками по Україні
Рис. 2.2. Аналіз надходження коштів від продажу об'єктів комунальної власності по регіонах України, млн. грн.
Рис. 2.3. Кількість проданих об'єктів комунальної власності по регіонах України за способами відчуження
На рисунках 2.1 та 2.3 цифри 1-27 № з/п означають найменування регіону України: 1 - Автономна Республіка Крим, 2 - Вінницька обл., 3 - Волинська обл., 4 - Дніпропетровська обл., 5 - Донецька обл., 6 - Житомирська обл., 7 - Закарпатська обл., 8 - Запорізька обл., 9 - Івано-Франківська обл., 10 - Київська обл., 11 - Кіровоградська обл., 12 - Луганська обл., 13 - Львівська обл., 14 - Миколаївська обл., 15 - Одеська обл., 16 - Полтавська обл., 17 - Рівненська обл., 18 - Сумська обл., 19 - Тернопільська обл., 20 - Харківська обл., 21 - Херсонська обл., 22 - Хмельницька обл., 23 - Черкаська обл., 24 - Чернівецька обл., 25 - Чернігівська обл., 26 - м. Київ, 27 - м. Севастополь.
Аналізуючи процес відчуження комунальної власності в цілому по Україні, представлений в табл. А.1 та рис. 2.1, 2.2, 2.3, можна зробити висновок, що ситуація в регіонах досить різна. Найбільшу кількість об'єктів комунальної власності за викупом продано у м. Києві, найменшу - у Вінницькій, Чернігівській і Житомирській областях. Луганська обл. у порівнянні з іншими регіонами України посідає досить низьке місце. У порівнянні з середнім показником рівня продаж комунальної власності по Україні в цілому в кількісному вираженні (згідно статистичних даних він дорівнює 164 од.) можна побачити, що Луганська обл. трохи перевищує його, але при порівнянні з середнім показником продаж комунального майна в цілому по Україні в вартісному вираженні (згідно статистичних даних він дорівнює 36,1 млн. грн.) видно, що Луганська обл. знаходиться нижче середнього рівня продаж майна. Це можна пояснити тим, що показники продажу комунального майна по Луганській обл. досить низькі. Дуже багато в області так званих "шахтарських" містечок, де з збитковістю шахт в місті починався економічний спад і умови життя мешканців й діяльності різних підприємств ставали негативними.
Проведений порівняльний аналіз реформування комунальної власності у містах Луганської обл. дозволив дійти таких висновків.
На достатньо високому рівні у порівнянні з іншими містами Луганської
обл. відбувається процес реформування комунальної власності у м. Сєвєродонецьку, що видно з табл. 2.1, рис. 2.4, 2.5 та рис. А.1, наведеному у додатку А [142; 143]. Якщо порівнювати кількісний рівень продаж, то Сєвєродонецьк займає третє місце, уступаючи лише обласному центру Луганську, який значно більший, ніж Сєвєродонецьк, за територією та за кількістю населення, а також відносно благополучному місту в Луганській обл. Лисичанську. Але проведення вартісного аналізу відчуження майна (надходження коштів до бюджету від відчуження комунального майна), показує, що рівень продаж комунальної власності в м. Сєвєродонецьку у вартісних показниках перевищує рівень продаж у всіх інших містах Луганської обл., а також середній показник рівню продаж майна по області, як в кількісному вираженні (232 одиниці в середньому по обл.), так і в вартісному (5208,4 тис. грн. в середньому по обл.). Це свідчить про те, що вартість майна, відчуженого в м. Сєвєродонецьку більша, ніж в інших містах області, тому що місто досить привабливе для розвитку бізнесу.
Таблиця 2.1
Кількість об'єктів, які змінили форму власності за способами приватизації протягом 1992-2004 рр.
№ з/п
Назва міста
Кількість об'єктів, од.у тому числі черезВартість проданих об'єктів, тис. грн.конкурсаукціонвикуп12345671Алчевськ2716602051128,72Антрацит1321311003486,53Брянка81132481497,04Кіровськ36-22141070,15Красний Луч299151151695479,26Краснодон179365111179,47Лисичанськ35711192379155,28Луганськ6706212748113393,19Первомайськ1447612564525,510Ровеньки114-4371288,2 Продовж. табл. 2.1
123456711Рубіжне16739231051692,412Свердловськ176266486379,813Сєвєродонецьк3181212917720653,714Стаханов300241071699989,3
Рис. 2.4. Аналіз надходження коштів від відчуження майна
по Луганській обл. в 1992-2004 рр., тис. грн.
Крім того слід відмітити, що вартісний показник рівню продаж комунального майна в м. Сєвєродонецьку перевищує аналогічні показники по області за рахунок того, що в місті було здійснено відчуження досить значних за розмірами об'єктів комунальної власності. Це, наприклад, господарчий комплекс військового містечка, Будинок побуту, цілісний майновий комплекс КП "Сєвєродонецький консервний завод" та інші. Як вже було відмічено раніше, це свідчить про досить серйозне ставлення міської влади до розвитку малого та середнього бізнесу, а також створення сприятливих умов для цього розвитку. Це в свою чергу створює сприятливі
умови для інвестицій в міську економіку та соціально-культурному розвит