РОЗДІЛ 2.
КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ДЕРЖАВНОЇ ІДЕОЛОГІЇ ВИХОВАННЯ ЛЮДИНИ
Мета даного розділу полягає у визначенні концептуальних засад формування державної ідеології виховання людини. Вона вирішується шляхом розв'язання наступних завдань: визначення змісту і сутності поняття "державна ідеологія", його співвідношення з такими поняттями як "політична ідеологія", "національна ідеологія", "офіційна ідеологія" та ін., з'ясування її структури та розкриття функцій державної ідеології.
2.1. Зміст і сутність поняття "державна ідеологія"
Державна ідеологія є однією з багатьох форм ідеології, яка відображає особливості державного буття людини і суспільства. У сучасній науці традиційно не приділяється належної уваги самостійності вживання вказаного поняття. Навіть більшого того, існують намагання обійти його, посилаючись на розуміння державної ідеології як певного типу політичної ідеології, проголошеної офіційною на теренах тієї чи іншої держави.
У ході дослідження перед нами постає подвійне завдання: по-перше, легітимація вживання поняття "державна ідеологія", а, по-друге, визначення його сутності та змісту. Вирішення цих завдань взаємопов'язане, оскільки сутнісна невизначеність терміну породжує його неприйняття як науковцями, так і громадськістю. А свідоме уникання дослідження проблем державної ідеології негативно впливає на міру вивченості цього феномену, а отже, заважає його повноцінному функціонуванню у науці, державі та суспільстві.
2.1.1. Визначення поняття "державна ідеологія". Серед науковців поняття "державна ідеологія" сприймається неоднаково. Останнім часом відбувається поступове усвідомлення її ролі у житті держави та суспільства. Але на заваді зайняттю державною ідеологією свого місця у системі суспільних відносин стоїть те, що досі правомірність вживання цього терміну ставиться під сумнів. Прихильники "держави без ідеології" дотримуються концепції "деідеологізації", яка має означати "відсутність будь якої ідеології". Разом з тим, необхідність ідеологічного обґрунтування державотворчих процесів в Україні вимагає пошуку "чогось", що б замінило відсутність ідеології. Таким чином, поступово формується ряд понять, які не завжди адекватно і за сутністю і за змістом відповідають функціям, що на них покладаються. Саме цим можна пояснити їх неефективність та безрезультатність.
У суспільній свідомості паралельно вживається ряд понять, які ототожнюються з поняттям "державна ідеологія". Їх можна назвати поняттями-замінниками, оскільки саме на них покладаються завдання, які у суспільстві має виконувати державна ідеологія. І подібних замінників на сьогоднішній день запропоновано вже багато - "державницька ідеологія", "ідеологія державотворення", "ідеологія державності", "ідеологія функціонування держави" та ін. Кожне з названих понять має свої особливості вживання але спільним для усіх є той факт, що вони пропонуються "замість" поняття "державна ідеологія", вважаючи останнє не прийнятним в умовах демократичної держави. Для того, щоб з'ясувати сутність державної ідеології, спробуємо дослідити, що ж розуміється під кожним з них.
Найпоширенішими серед науковців є поняття "ідеологія державотворення" та "державницька ідеологія". Саме на них покладається основне навантаження щодо ідеологічного забезпечення державного будівництва та державного розвитку в Україні.
Поняття "ідеологія державотворення" знаходимо у багатьох науковців та політичних, державних діячів, але вичерпне його визначення дає В. Воловик як сукупності теоретично обґрунтованих ідей і поглядів, що виражають ставлення до існуючої системи державного устрою та її можливих змін, сприйняті як правильні і потрібні співгромадянами конкретного суспільства, утвореними ними соціальними шарами і групами, що певною мірою беруть участь у практичній реалізації цих ідей і поглядів [51, с.25].
Ідеологія державотворення зосереджена на формуванні держави як інституту, вибору її форми, шляхів її втілення у життя. Саме цей сенс лежить на поверхні і його ми знаходимо у словосполученні "державо-творення", тобто "творення (формування, побудова) держави". Найближче до цього поняття за змістом знаходиться вислів "розбудова держави", який передбачає пошук шляхів формування та удосконалення держави як політичного інституту, механізмів її функціонування. У цій же площині звучить і поняття "ідеологія державного розвитку", яке має і додаткове змістовне навантаження - визначення майбутніх шляхів державного розвитку, стратегічних пріоритетів внутрішньої та зовнішньої політики. Близьке за змістом і поняття "ідеологія державного будівництва", яке уявляється системою ідей щодо побудови держави, її організації як соціально-політичного інституту, механізмів функціонування та ін.
Не менш поширеним є поняття "державницька ідеологія". На думку І. Гавриленка, така ідеологія виникає найчастіше тоді, коли деяка новостворена політична група (політична нація) має нагальну потребу об'єднатись, асимілюватись, ідентифікуватись. Підґрунтям такої ідеології є одержавлений (або просто офіційно визначний чи якимось чином легалізований) "інтегративний націоналізм" [54, с.9]. На цінності національної державності як основній характеристиці державницької ідеології наголосив у своїй роботі й І. Смагін [201, с.11].
Автори словника-довідника "Українське державотворення" не дають окремого визначення поняттю "державницька ідеологія", але неодноразово вживають цей термін. З контексту статей, присвяченим державницькій ідеї, ми можемо констатувати, що для них ці поняття тотожні, державницька ідеологія ними сприймається як "ідеологія розбудови української держави" [219, с.151]. На їх думку, головне завдання такої ідеології полягає в обґрунтуванні стратегічної мети розвитку держави, зміцнення конституційного ладу як концентрованого виразу панівних інтересів суспільства та аналіз їх взаємовпливу, а її покликання: 1) формувати державницький ідеал, визначати основні ціннісні пріоритети державного життя; 2) розробляти