РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ОБСТЕЖЕННЯ
2.1. Характеристика хворих та досліджуваного лікувального комплексу
Дослідження проводилось на базі кардіологічного відділення Івано-Франківської
центральної міської клінічної лікарні та Івано-Франківського обласного
клінічного кардіологічного диспансеру.
Для детального вивчення клініко-функціональних і лабораторних особливостей
стенокардії на різних етапах її перебігу та впливу вибраних нами препаратів на
перебіг захворювання всі обстежені пацієнти (n=154) були поділені на однорідні
групи:
І – Хворі на стабільну стенокардію напруги (СС) ФК ІІ-ІІІ (n=65) :
а) – хворі на стабільну стенокардію напруги ФК ІІ-ІІІ, які отримували
традиційне лікування даного захворювання (n=15);
б) – хворі на стабільну стенокардію напруги ФК ІІ-ІІІ, яким у лікуваний
комплекс включали симвастатин у дозі 20 мг на добу, усередину (n=17);
в) – хворі на стабільну стенокардію напруги ФК ІІ-ІІІ, яким на фоні базисної
терапії призначали кверцетин 1 г тричі на добу, усередину (n=16);
г) – хворі на стабільну стенокардію напруги ФК ІІ-ІІІ, які отримували
комплексне лікування препаратами базової лінії разом із симвастатином та
кверцетином (n=17).
ІІ – Хворі на прогресуючу стенокардію (ПС) (n=89):
а) – хворі на прогресуючу стенокардію, які отримували традиційне лікування
даного захворювання (n=22);
б) – хворі на прогресуючу стенокардію, яким у лікуваний комплекс включали
симвастатин у дозі 40 мг на добу, а в міру стабілізації стану – 20 мг на добу,
усередину (n=22);
в) – хворі на прогресуючу стенокардію, яким на фоні базисної терапії призначали
водорозчинну форму кверцетину, ін’єкційний препарат корвітин у дозі 0,5 г у 100
мл ізотонічного розчину натрію хлориду довенно крапельно зі швидкістю введення
30-40 крапель за 1 хв 1 раз на добу протягом 3 діб, з наступним переходом на
„Гранули кверцетину” по 1 г 3 рази на добу, усередину (n=22);
г) – хворі на прогресуючу стенокардію, які отримували комплексне лікування
препаратами базової лінії разом із симвастатином та кверцетином (n=23).
30 практично здорових осіб склали контрольну групу, віковий і статевий склад
якої був подібний до такого в групах хворих на СС і ПС.
Діагноз стабільної стенокардії напруги виставлявся згідно Наказу МОЗ України
№54 від 14.02.2002 „Про затвердження класифікації захворювань органів системи
кровообігу” та Наказу МОЗ України №436 від 03.07.2006 „Про затвердження
протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Кардіологія” на підставі
наявності типового клінічного синдрому, тривалості захворювання не менше одного
місяця, стабільності перебігу, реакції на прийом нітратів, даних ЕКГ та
стрес-ЕКГ, позитивної велоергометричної проби, результатів ЕхоКС.
Функціональний клас стабільної стенокардії визначався у відповідності з
класифікацією Асоціації Кардіологів Канади 1976 року з наступними доповненнями
[5, 163].
Критеріями включення в групу хворих на прогресуючу стенокардію згідно наказів
МОЗ України №54 від 14.02.2002 та №436 від 03.07.2006 були ангінозні напади
тривалістю понад 15 хвилин протягом останніх 24 годин, які виникали частіше,
іноді вночі, були інтенсивнішими та тривалішими, вимагали застосування більшої
дози нітратів, супроводжувалися серцебиттям, задишкою, головокружінням, страхом
смерті, зниженням толерантності до звичного фізичного чи психо-емоційного
навантаження, змінами на ЕКГ (депресія сегменту ST на 1 мм і більше і/або
інверсія зубця Т на 2 мм і більше мінімум у двох суміжних відведеннях) та
від’ємні показники тропоніну І, визначені за допомогою швидкого
імунохроматографічного тесту (Orgenics Ltd, Israel (пороговий рівень тропоніну
І становить 0,5 нг/мл) та Cortez Diagnostics, USA (пороговий рівень тропоніну І
становить 1 нг/мл)) [81].
Критеріями виключення були гострі чи загострення хронічних запальних
захворювань, вживання будь-яких гіполіпідемічних, антибактеріальних і
протизапальних препаратів протягом останніх 3 місяців, серцева недостатність
(СН) ІІБ-ІІІ за класифікацією М.Д. Стражеско, В.Х. Василенко, цукровий діабет
чи порушення толерантності до вуглеводів, тяжка супутня патологія, яка здатна
змінити фармакокінетику і фармакодинаміку препаратів, що застосовувалися в
процесі дослідження, непереносимість симвастатину і кверцетину та відсутність
згоди хворих на участь у дослідженні.
Нами обстежено 154 хворих: 65 (42,2%) хворих на стабільну стенокардію напруги
ФК ІІ-ІІІ та 89 (57,8%) хворих на прогресуючу стенокардію. Серед обстежених
хворих було 112 чоловіків, що становило 72,7%, та 42 жінки – 27,3% (рис.2.1).
Серед хворих на СС ФК ІІ-ІІІ було 47 (72,3%) чоловіків і 18 (27,7%) жінок.
Серед хворих на ПС було 65 (73,0%) чоловіків та 24 (27,3%) жінки.
Рис. 2.1. Розподіл обстежених хворих за статтю
Середній вік пацієнтів становив 58,55±1,16 років: чоловіків – 55,20±1,22 років,
жінок – 61,90±1,48 років. Середній вік жінок І-ї групи становив 62,50±2,53
років, чоловіків – 56,70±1,30 років, ІІ-ї групи – 61,46±1,75 років та
54,44±1,23 років, відповідно.
Результати визначення індекса Кетле зображені на рис. 2.2.
Рис. 2.2. Розподіл індекса Кетле обстежених хворих за статтю
Як зображено на рис. 2.2 індекс Кетле у жінок, хворих на СС ФК ІІ-ІІІ, становив
29,56±0,37 кг/м2, у чоловіків – 24,01±0,18 кг/м2. У пацієнтів ІІ-ї групи
28,89±0,35 кг/м2 та 23,73±0,21 кг/м2, відповідно.
У таблиці 2.1 представлені дані порівняльної характеристики хворих за деякими
анамнестичними та об’єктивними ознаками, перенесеними і супутніми
захворюваннями.
Таблиця 2.1
Порівняльна характеристика хворих досліджуваних груп
Ознака
Хворі на СС ФК ІІ-ІІІ (n=65)
Хворі на ПС(n=89)
Обтяжений спадковий анамнез
19 (29,2%)
11
- Київ+380960830922