РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Відповідно до мети та поставлених завдань, нами були проведені експериментальні
дослідження на 130 білих щурах обох статей лінії Wistar масою 180-220 г віком
2-2,5 місяці та 20 безпорідних котах (самцях) масою 2-4,5 кг.
Під час проведення досліду щури утримувались у віварії на стандартному раціоні
харчування, згідно «Санитарным правилам по устройству, оборудованию и
содержанию экспериментально-биологических клиник (вивариев)» [124].
Дослідження проводились відповідно до вимог комісії УМСА з етичних питань та
біоетики (протокол № 2 від 08.04.2002 р.).
Було проведено 6 серій експериментів, з них 4 – на щурах та 2 – на котах. До
першої серії увійшли дослідженя, виконані на щурах, контрольна група – інтактні
тварини, та дослідні, які упродовж 12 діб отримували з кормом комплекс
антиоксидантних вітамінів А, Е, С, Р. Використовували препарати: ретинолу
ацетат, розчин олійний 3,44 % (ЗАТ «Київський вітамінний завод», Україна),
б-токоферолу ацетат розчин олійний 10% (ЗАТ «Київський вітамінний завод»,
Україна), кислота аскорбінова 0,05 (ЗАТ «Київський вітамінний завод», Україна),
“АСКОРУТИН” 0,1 (ЗАТ “Київський вітамінний завод”, Україна), “Кислота
ацетилсаліцилова” 0,5 (Дарниця, Україна), “Індометацин” 0,025 (Sopharma,
Bulgaria), тиклід 0,25 (Sanofi, France).
У першій серії досліджень, виконаних на щурах, контрольна група – інтактні
тварини, та дослідні, які упродовж 12 діб отримували з кормом комплекс
антиоксидантних вітамінів А, Е, С, Р. Добову дозу вітамінів розраховували,
згідно даних Дементьєвої І.А. (1998) [41]: для вітаміну А – 0,18 мг/100 г, Е –
0,15мг/100 г, С – 45 мг/100 г та Р – 20 мг/ 100 г маси відповідно (дози
адекватні середнім терапевтичним: добуток добової потреби щурів у вітаміні,
помножений на відношення добової терапевтичної дози для людини до його добової
потреби). Такий прийом використовується, зокрема, при вивченні впливу вітамінів
на гемостаз [102]. У цих дозах комбінація вітамінів, що досліджується, не
впливає на гемокоагуляцію здорових організмів, обмежуючи зсуви, що викликаються
гіпертромбінемією [123]. Добову дозу вітамінів (А та Е – за допомогою
мікропіпетки, а С і Р – у вигляді порошку) вводили у складі кашицеподібного
раціону віварію, ретельно перемішуючи.
Сподіваючись виявити взаємне посилення антиагрегантних ефектів антиоксидантів
та антиагрегантів, використовували інгібітори циклооксигенази (аспірин та
індометацин) та тромбоксансинтетази (тиклід) [41]. Спільна риса всіх цих сполук
– їхня найбільша вивченість та найбільш виражена (відносно інших агрегантів)
специфічність впливу [41].
Для дослідів застосовували дозу антиагрегантів, одноразове введення якої на 12-
ту добу, пригнічує агрегацію тромбоцитів приблизно на 50% (DL 50%), що залишає
місце для прояву ефекту спільної дії вітамінів та антиагрегантів [41]. Для
аспірину ця доза склала 15,0 мг/100 г. Ефект аспірину був близьким до даних про
вплив одноразового введення на агрегацію тромбоцитів у людини (дозування
280-320 мг/добу) [10]. Індометацин використовували в дозі 6,0 мг/100 г на добу
(гальмує агрегацію тромбоцитів на 49-50%) [41]. Тиклід, (тиклопіридин) вводили
з розрахунку 1,0 мг/100 г одноразово (в дозуванні 75 мг на добу у людини). У
такому дозуванні він гальмує агрегацію тромбоцитів на 50% [30,36].
Антиагреганти (аспірин, індометацин, тиклід) у відповідних дозах, вводили
дослідним щурам у порошкоподібному вигляді, додаючи до кашкоподібного раціону
віварію. Контрольні щури отримували звичайний корм без жодних домішок.
На 13 - ту добу, під гексеналовим наркозом (100 мг/кг маси тіла) у тварин обох
груп забирали кров (шприцем із порожнини серця із розрахунку 9:1 у 3,8% розчині
цитрату натрію) а також тканини головного мозку. Із отриманої крові готували
плазму, багату на тромбоцити (шляхом центрифугування при 1500 об/хв, упродовж
10 хв) та бідну на тромбоцити плазму (3000 об/хв, упродовж 30 хв). Плазму
використовували для оцінки її прокоагулянтних та фібринолітичних властивостей.
Останні визначали також і у тканинах головного мозку шляхом додавання їхніх
гомогенатів у розведенні 1:100 у 0,9% розчині хлориду натрію до
безтромбоцитарної плазми цих самих тварин.
У другій серії 15 щурів розділили на 3 рівні підгрупи. Із них одна – інтактні
тварини, які протягом 12- ти діб отримували звичайний корм віварію, друга – за
1 добу до евтаназії (на 12 – ту добу) отримала аспірин, третя – індометацин (на
12 – ту добу). На 13 – ту добу, під гексеналовим наркозом у тварин всіх груп
забирали для досліджень кров та тканини головного мозку так само як і у
попередній серії.
У третій серії, 20 щурів розділили на 4 рівні підгрупи. Із них одна, упродовж
12 – ти діб отримувала з кормом комплекс вітамінів (А, Е, С, Р), друга група –
комплекс вітамінів (А, Е, С, Р) та аспірин на 12 – ту добу, третя – комплекс
вітамінів (А, Е, С, Р) та індометацин на 12 – ту добу, четверта – комплекс
вітамінів (А, Е, С, Р) та тиклід на 12 – ту добу. Кров та тканини головного
мозку тварин отримували на 13 – ту добу за тією самою методикою, що й у
попередній серії експериментів.
Дослідження тромбоцитоактивних властивостей головного мозку тварин проводили
згідно методики визначення антиагрегаційної активності, описаної для стінки
судин людини [10]. Для цього у тварин брали 9 мг тканин головного мозку,
інкубували 10 хв у 1,5 мл тромбоцитарної донорської плазми при 22єС, після чого
реєстрували АДФ – індуковану агрегацію тромбоцитів.
У зв’язку з поставленими задачами, у наступних серіях досліджень на щурах та
котах відтворювали модель патології, зокрема, порушення мозкового кровообігу
гострого характеру з правого та
- Київ+380960830922