ГЛАВА 2
ХАРАКТЕРИСТИКА ВЛАСНИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ
ТА МЕТОДИК ДОСЛІДЖЕННЯ
В основу даної роботи увійшли результати вивчення 128 хворих із
медулоцервікальними та інтрамедулярними пухлинами шийної локалізації, які
знаходились на лікуванні у Інституті нейрохірургії імені академіка
А.П.Ромоданова АМН України у 1988-2007 роках (1988-1997 рр. – 53 спостереження,
1998-2007 рр. – 75 спостережень). Серед них було 77 хворих чоловічої статі
(60%) та 51 хворий жіночої статі (40%). Розподіл хворих за статтю та віком
представлено в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Розподіл хворих із медулоцервікальним та інтрамедулярними пухлинами шийної
локалізації
Вік
Чоловіків
Жінок
Разом
<18
5 (3,9%)
2 (1,6%)
7 (5,5%)
18-29
17 (13,3%)
9 (7%)
26 (20,3%)
30-39
19 (14,8%)
11 (8,6%)
30 (23,4%)
40-49
20 (15,6%)
13 (10,1%)
33 (25,8%)
50-59
7 (5,5%)
10 (7,8%)
17 (13,3%)
60-69
9 (7%)
5 (3,9%)
14 (10,9%)
>70
1 (0,8%)
1 (0,8%)
Разом
77 (60,1%)
51 (39,9%)
128 (100%)
Відносно міста вихідного росту пухлини та її розташування, пухлини були
розділені на медулоцервікальні (19 спостережень) та інтрамедулярні пухлини
шийної локалізації (109 спостережень).
Спостереження були розподілені на два періоди дослідження: 1988-1997 рр., та
1998-2007 рр. з ціллю порівняння результатів діагностики та хірургічного
лікування хворих у кожному десятиріччі, враховуючи той факт, що у другому
десятиріччі усім хворим, поруч із комп’ютерною томографією, виконувалась
магнітно-резонансна томографія та застосовувалась мікрохірургічна техніка під
час оперативних втручань.
Гістоструктура медулоцервікальних та інтрамедулярних пухлин шийної локалізації
представлена в таблиці 2.2.
Таблиця 2.2
Гістоструктура медулоцервікальних та інтрамедулярних пухлин шийної локалізації
у двох періодах дослідження
Гістоструктура пухлини
Локалізація пухлини
Разом
Медуло-цервікальна
Інтрамеду-лярна шийна
Астроцитома фібрилярно-протоплазматична
17
20 (22%)
Астроцитома анапластична
5 (5,5%)
Епендимома клітинно-відростчата
22
26 (28,5%)
Епендимома анапластична
25
28 (30,7%)
Епендимома міксопапілярна
2 (2,2%)
Ангіоретикулома (гемангіобластома)
7 (7,7%)
Мts cancer
1 (1,1%)
Гемангіоперицитома
1 (1,1%)
Медулобластома
1 (1,1%)
Не веріфіковано
32
37
Разом хворих
14
77
91
Аналіз даних про гістобіологічні особливості медулоцервікальних та
інтрамедулярних пухлин шийної локалізації показав, що основну масу пухлин
склали епендимоми (61,6% спост. від усіх веріфікованих спостережень) (р=0,08),
астроцитоми (27,5% спост.) (р=0,02) та ангіоретикуломи (7,7% спост. (р=0,06).
Анатомо-топографічні особливості медулоцервікальних та інтрамедулярних пухлин
шийної локалізації визначають клінічну картину захворювання. У результаті
співставлення клінічних та хірургічних даних були виділені симптомокомплекси,
характерні для медулоцервікальних та інтрамедулярних пухлин у ділянці шийного
відділу спинного мозку.
У двох періодах дослідження для діагностики хворих із вказаною патологією був
використаний комплекс діагностичних методів. Рентгенографія хребта була
виконана 51 хворому, низхідна та висхідна мієлографія із омніопаком – 23
хворим, мієлосцинтіграфія із Хе133 – 32 хворим, комп’ютерна томографія
головного мозку та шийного відділу спинного мозку – 47 хворим (із них у 29
хворих пухлини були гістологічно веріфіковані), магнітно-резонансна томографія
– 99 хворим (з них у 80 хворих пухлина була гістологічно веріфікована); у 37
хворих (з 99-ти) під час дослідження був використаний парамагнетик. Спінальна
селективна ангіографія була виконана 7 хворим.
Комп’ютерна томографія виконувалась на томографі СРТ-1010 до 1990р., а
починаючи із 1990р. – на апараті «Somatom-CK» («Siemens», Германія).
З 1993 року всім хворим виконувалась магнітно-резонансна томографія на апаратах
«Образ-1» (НПФ «А3», Росія), різних апаратах Philips Gyroscan та Siemens
Magnetom.
Комп’ютерна томографія була виконана у 36,7% спостережень (47хворих із 128),
магнітно-резонансна томографія – у 77,4% спостережень (99 хворих із 128).
Вивчення особливостей мікрохірургічної анатомії медулоцервікальних та
інтрамедулярних пухлин шийної локалізації, а також використання сучасних
методів нейровізуалізації дозволили значно розширити покази до хірургічного
лікування вказаної категорії хворих.
Нормальна топографія стовбурових відділів головного мозку, а також
мікрохірургічна анатомія медулоцервікальної ділянки та верхньошийних сегментів
спинного мозку були вивчені нами на 5 блок-препаратах незміненого головного та
спинного мозку хворих, що померли від соматичної патології. Особливості
мікротопографічної анатомії медулоцервікальних та інтрамедулярних пухлин шийної
локалізації були вивчені на ізольованих блок-препаратах, для чого мозок із
оболонками здобувався з порожнини черепа. Блок-препарати фіксувалися у
висхідних концентраціях формаліну (5-10-15%) з наступною макро-мікропрепаровкою
та проведенням серійних зрізів. При морфологічному дослідженні була застосована
остання міжнародна класифікація пухлин нервової системи ВООЗ (Ліон, 2000)
[152].
Мікротопографія медулоцервікальних, а також інтрамедулярних пухлин шийного
відділу спинного мозку була вивчена на 12 секційних спостереженнях хворих, що
лікувались та померли у Інституті нейрохірургії у період 1988-2007 рр.
Серед секційних спостережень діагностовано: астроцитоми (6 спост.), епендимоми
(4 спост.), ангіоретикуломи (2 спост.).
Морфологічні дослідження проведені за стандартними (оглядовими та спеціальними)
методиками на світло-оптичному рівні (мікроскоп “Биолам” (ЛОМО) п
- Київ+380960830922