РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Загальна характеристика спостережень.
Дослідження ґрунтується на оцінці результатів лікування 291 хворого з
множинними АА головного мозку, які знаходились в клініці патології судин
головного мозку ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова АМН
України» в термін з 1997 по 2006 роки.
За даний період було обстежено і оперовано 1705 хворих з АА і з них множинні
церебральні аневризми діагностовані у 17,1 % від всіх пацієнтів (таблиця
2.1.1).
Таблиця 2.1.1
Кількість хворих з множинними аневризмами серед загальної кількості хворих з АА
(по рокам)
Рік
1997
1998
1999
2000
2001
2002
2003
2004
2005
2006
Всього
АА
66
89
131
154
171
145
165
227
272
285
1705
Множинні АА
14
11
18
23
25
30
55
62
46
291
10,6
15,7
8,4
11,7
13,5
17,2
18,2
24,2
22,8
16,1
17,1
Отримані дані свідчать, що з кожним роком простежується збільшення чисельності
хворих із поодинокими та множинними АА, що обумовлено, з нашої точки зору, як
загальною тенденцією до зростання судинної патології, так і впровадженням
сучасних методів діагностики, які дозволяють більш
якісно обстежувати судинну систему головного мозку.
Чоловіків було 171 (58,8 %) та 120 (41,2 %) осіб жіночої статі у віці від 13 до
70 років (таблиця 2.1.2).
Таблиця 2.1.2
Розподіл хворих за статтю та віком
Вік
Кількість
хворих
З них
чоловіків
жінок
до 20 років
21-30
31-40
41-50
51-60
61 і більше
19
66
109
74
18
16
42
71
34
24
38
40
14
Всього,
291
(100%)
171
(58,8%)
120
(41,2%)
Якщо, за даними літератури, серед хворих з множинними АА відмічається
переважання жінок [46, 143, 146], то в наших спостереженнях, як видно з таблиці
2.1.2, деяка перевага жінок була тільки в старших вікових групах (51 – 61 і
більше років). Серед молодих і хворих середнього віку переважали чоловіки.
Всього у 291 пацієнта виявлено 645 аневризм, з них - 596 (92,4 %) мішковидних,
49 (7,6 %) - фузіформних. У трьох хворих множинні АА поєднувались з АВМ, у двох
– з тромбозом ВСА в екстракраніальному відділі.
В таблиці 2.1.3. аналізується кількісний розподіл аневризм залежно від статі
при аневризматичній хворобі судин головного мозку.
Таблиця 2.1.3
Розподіл хворих за кількістю аневризм
Кількість аневризм
Кількість
спостережень
Всього
аневризм
чоловіки
жінки
всього
142
97
239
478
24
20
44
132
6
24
---
---
Всього
171
120
291
645
Отже, що при множинних АА переважали хворі з двома аневризмами (82,1%). Значно
рідше зустрічалися пацієнти з трьома і чотирьма аневризмами. Один хворий мав
п’ять аневризм (спостереження 158) і одна жінка – шість аневризм (спостереження
268).
Аналізуючи множинні АА за розмірами, ми використовували поділ на групи,
запропонований М.Yasargil (1985): 1 – малі, до 6 мм, 2 – середні, 6-15 мм, 3 –
великі, 15-25 мм, 4 – гігантські, більше 25 мм в діаметрі. В наших
спостереженнях переважали середні за розмірами АА – 363 аневризми (56,2%);
малих було – 192 (29,8%), великих – 65 (10,1%), гігантських – 25 (3,9%).
Тяжкість стану хворих оцінювалась за класифікацією W. Hunt i R. Hess (H-H)
(1968) (таблиця 2.1.4).
Таблиця 2.1.4
Класифікація тяжкості стану хворих із САК по W. Hunt i R. Hess (1968)
Ступінь тяжкості стану
Критерії визначення тяжкості стану
Безсимптомний перебіг, можливий слабо виражений головний біль або ригідність
потиличних м’язів.
II
Головний біль помірний, менінгеальний синдром виражений. Вогнищева неврологічна
симптоматика відсутня, за виключенням можливого ураження ІІІ пари Ч.М.Н.
III
Менінгеальний синдром виражений. Свідомість порушена до оглушення. Вогнищева
симптоматика виражена помірно.
IV
Менінгеальний синдром виражений. Свідомість порушена до сопору. Вогнищева
неврологічна симптоматика виражена.
Кома різної глибини. Децеребраційна ригідність.
Обов’язково проводилося врахування так званих факторів ризику. Якщо перебіг
захворювання був на фоні артеріальної гіпертензії, діабету, вираженого
атеросклерозу, хронічного захворювання легень або супроводжувався ангіоспазмом,
підтвердженим ангіографічно, тяжкість стану оцінювали на ступінь вище.
Тяжкість стану хворих на час госпіталізації в Інститут нейрохірургії
представлена на рисунку 2.1.1.
Рис. 2.1.1. Тяжкість стану хворих за шкалою W. Hunt i R. Hess
на час госпіталізації.
Приведені дані свідчать, що при поступленні в судинну клініку стан більшості
пацієнтів (66,9%) відповідав ІІ і ІІІ ступеням тяжкості по W. Hunt i R. Hess і
залежав від масивності субарахноїдального крововиливу (САК), наявності
паренхіматозного компоненту, прориву крові в шлуночкову систему головного
мозку, вираженості ангіоспазму, вторинних ішемічних змін, наявності та ступеню
гідроцефалії.
У таблиці 2.1.5 представлений розподіл хворих за формами перенесених
внутрішньочерепних крововиливів, якими проявлялися множинні АА. У 95,2%
пацієнтів стався САК, який у 37,5% ускладнився розвитком ВМГ, ВШК, або їх
поєднанням, що, зазвичай, значно обтяжувало стан хворих. У 4,8% хворих перебіг
аневризматичної хвороби не супроводжувався крововиливом.
Таблиця 2.1.5
Форми геморагії внаслідок розриву множинних аневризм
головного мозку
Форми
геморагії
Кількість хворих,
%
САК
168 (57,7 %)
САК + ВМГ
73 (25,1 %)
САК + ВШК
15 (5,2 %)
САК + ВМГ + ВШК
21 (7,2 %)
Без крововиливу
14 (4,8%)
Перебіг захворювання при внутрішньочерепних крововиливах ускладнювався також
наявною у хворих супу
- Київ+380960830922