РОЗДІЛ 2
МЕТОДИ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Методологічна основа емпіричного дослідження емоційної стійкості
Методологічну основу дослідження становили: принцип єдності внутрішнього і зовнішнього у детермінації психічного (К.О.Абульханова-Славська, В.П.Зінченко, Г.С.Костюк, Б.Ф.Ломов, С.Д.Максименко, А.В.Петровський); уявлення про роль особистісних факторів (зокрема, стійких ознак емоційності) у регуляції поведінки (М.Й.Боришевський, К.Ізард, В.Д.Небиліцин, А.Є.Ольшаннікова, О.П.Саннікова та ін.); системний підхід до вивчення механізмів впливу емоцій на різні аспекти діяльності та успішність адаптаційних процесів людини (Ф.Ю.Василюк, В.К.Вілюнас, Л.В.Занюк, Р.Лазарус, О.М.Леонтьєв, О.Я.Чебикін та ін.); комплексний підхід до вивчення емоційної стійкості за прямими та побічними показниками працездатності (О.А.Блінов, В.І.Осьодло, В.В.Стасюк).
Виходячи з системного принципу, ми спирались у нашому дослідженні на те, що будь-який стан (у тому числі емоційна стійкість) треба розглядати як результат оптимізації функціональних систем, тобто не тільки як результат пасивних змін у системі під впливом зовнішніх обставин, але й як організацію цієї системи та її активну адаптацію до зовнішніх умов з метою досягнення кінцевого позитивного результату. Водночас, виходячи з особистісного принципу, стан емоційної стійкості повинен розглядатися як стан особистості. Психічний стан характеризується єдністю переживання та діяльності. При цьому, стан впливає не тільки на діяльність в цілому, але й на перебіг окремих психічних процесів. Значну роль щодо ефективності діяльності відіграє вплив стану на процес переробки та аналізу інформації, який лежить в основі будь-якої діяльності людини.
Емоційна стійкість до несприятливого впливу негативних станів залежить як від природних особистісних факторів, так і від соціальних характеристик ситуації, їх суб'єктивної оцінки.
Виділяють два рівні прояву емоційної стійкості особистості фахівця. Фоновий рівень характеризує стан попереднього щодо сильного короткочасного впливу стресогенних факторів та актуальний рівень - як характеристика стану, що виник внаслідок сильного короткочасного впливу стресогенних факторів.
При організації дослідження було використано поєднання строгоформалізованих і малоформалізованих засобів діагностики. Строгоформалізовані (об'єктивні) засоби діагностики дозволяють отримувати інформацію, за допомогою якої можна кількісно і якісно порівняти досліджуваних один з одним. Для них характерні регламентація, об'єктивізація і стандартизація процедури. Малоформалізовані (діалогічні) засоби діагностики дозволяють досліджувати психічні процеси і явища, що слабко піддаються об'єктивізації або є мінливими за змістом. Строгоформалізовані та малоформалізовані засоби діагностики взаємно доповнюють одне одного, а тому доцільно застосовувати їх поєднання. В ролі строгоформалізованих засобів діагностики в дослідженні використовувалися методи опитування, малоформалізовані засоби представлені проективними методами, методами спостереження і бесіди [27].
Вибір бесіди [114, с. 138-160] як методу отримання інформації зумовлений можливістю безпосередньої взаємодії з випробуваними. Вільне спілкування дає можливість випробуваному самостійно обирати форму і зміст відповідей на пропоновані питання, відмовлятися від відповідей на ті чи інші питання або участі в бесіді в цілому. Методика бесіди, використана в даному дослідженні відповідає критеріям недирективності й некерованості. Це означає, що, змінюючи тактику бесіди, ми дотримувалися загальної стратегії її здійснення. Гнучкість у формі та послідовність питань у ході бесіди обумовлені необхідністю ситуативного зниження напруги досліджуваного, підвищення його емоційності й самовираження. Наприклад, готовність брати на себе ініціативу, фіксувати цікаві для випробуваних теми бесіди і такі, яких вони уникають при обговоренні питання. Бесіда є багатим джерелом інформації про рівень та особливості сформованості емоційних якостей випробуваних. Водночас певним обмеженням цього методу є суб'єктивний характер інтерпретації отриманих емпіричних даних [21].
У ході бесіди враховувалося, що якість отриманої інформації залежить від ступеня встановленого контакту з випробуваними, здатності бачити відповідність вербального і невербального прояву, вміння правильно формулювати і вчасно задавати питання.
Оскільки питання є основним засобом отримання інформації від випробуваного, у ході бесіди використовувалися питання різних типів:
- відкриті, що дозволяють випробуваному самостійно обирати форму і засоби відповіді;
- закриті, що передбачають лаконічну відповідь;
- прямі, що передбачають безпосередню характеристику досліджуваної якості;
- непрямі, що дозволяють непрямо оцінювати певну властивість;
- проективні, що виявляють загальні установки особистості.
Наступним методом вивчення емоційної стійкості, що застосований у дослідженні, є психологічні спостереження як цілеспрямоване й організоване сприйняття особливостей поведінки співробітників митної служби з наступною реєстрацією даних. Беззаперечним позитивом спостереження є отримання даних про реальну поведінку та взаємовідносини, а обмеженість методу пов'язана щонайперше з трудомісткістю і неможливістю фіксації усіх змін, що відбуваються, а також суб'єктивністю в інтерпретації проявів [85].
Найефективнішими для здійснення спостереження за проявами емоційних якостей співробітників митної служби є ситуації групової взаємодії. У процесі такої роботи виявляються не лише установки особистості, але й способи поведінки. При інтерпретації результатів спостереження ми враховували можливі помилки спостереження:
- помилка першого враження, що складається під впливом першого враження про випробуваного на сприйняття й оцінку його подальших проявів;
- гала-ефект (ефект ореола), що ґрунтується на узагальненні поодиноких вражень, які віддзеркалюють упередженість спостерігача;
- помилка середньої тенденції (центральної тенденції), пов'язана зі схильністю орієнтуватися в оц
- Київ+380960830922