РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Матеріали досліджень
Для вирішення поставлених у роботі завдань нами на базі поліклініки та
алергологічного відділення №2 Київської міської клінічної лікарні №8 було
проведено алергологічне та імунологічне обстеження 112 хворих на поліноз, який
клінічно проявлявся ринокон’юнктивальним та бронхообструктивним синдромами. Вік
обстежених нами осіб коливався від 18 до 48 років, середній вік становив
(34,5+3,25) років, що відповідає віковій структурі АЗ в Україні. Серед 112
пацієнтів з полінозом було 70 (62,5%) чоловіків та 42 (37,5%) жінки. Середня
тривалість захворювання на поліноз складала 5,4+1,5 років і коливалася від 1 до
9 років. Згідно завдань дослідження хворі на поліноз було розподілені шляхом
рандомізації на 2 групи, які були репрезентативні за статтю, віком, тривалістю
і тяжкістю клінічного перебігу захворювання. В основну увійшли 58 хворих, які з
метою лікування отримували САВ причинно-значущими ПА в поєднанні із
застосуванням імунокоригуючого засобу Ербісол Екстра. Контрольну групу склали
пацієнти, які з метою лікування отримували лише САВ причинно-значущими ПА.
Отже, після комплексного обстеження та встановлення діагнозу, хворим проводився
курс САВ ін`єкціями розчинів ПА з проведенням імунокорекції та без неї. Крім
того, клінічно-функціональному обстеженню та шкірному тестуванню з ПА піддалися
20 здорових осіб без клінічних ознак будь-яких АЗ.
Діагноз полінозу встановлювався на підставі скарг, даних алергологічного
анамнезу, результатів алергологічного (шкірний прик-тест з ПА) та лабораторного
імунологічного дослідження (визначення рівня CD-19, CD-3, CD-4, CD-8, індексу
Th/Ts, рівнів ІЛ-13, г-ІНФ, загального та алерген-специфічного IgE, ауто
антитіл до антигенів легень), дослідження ФЗД, а також результатів клінічного
та інструментального оториноларингологічного обстеження.
Як ми вказували у розділі 1, найбільш частими клінічними проявами полінозу є
РКС або сезонний (інтермітуючий) АР та БОС або інтмітуюча БА. Діагнози БА та
АР, як основних проявів полінозу у обстежених нами осіб, встановлювалися на
основі наказу МОЗ України № 128 від 19.03.2007 р. та «Вітчизняних протоколів
надання медичної допомоги хворим на алергічні захворювання», що були
затверджені на II з’їзді алергологів України [29]. В подальшому, оскільки
клінічні прояви основного захворювання у наших хворих були ідентичними і
поєднували в собі ознаки враження верхніх і нижніх дихальних шляхів, ми
користувалися діагнозом поліноз. Клінічні прояви ринокон’юнктивального синдрому
у наших хворих були типовими: сезонні скарги на закладеність носа, часте
чхання, відчуття свербіння, “лоскотання” у носі та носоглотці, появу серозних
та слизових виділень з носа, нерідко утруднене носове дихання. Частина хворих
(16,0%) відмічала затруднення носового дихання у нічний час, порушення сну. У
разі приєднання симптомів кон’юнктивіту пацієнти скаржилися на свербіж та на
відчуття пекучості в очах, припухлість та набряк повік, гіперемію кон’юнктив і
склер, світлобоязкість, сльозотечу, іноді больові відчуття в області надбрівних
дуг. Основними проявами БОС також були сезонні скарги на сухий нападоподібний
кашель, утруднене дихання з дистанційними хрипами, рецидивуючі напади
експіраторної задишки з участю допоміжної мускулатури, ядухи тощо.
Слід підкреслити, що на момент проведення (в міжсезонний період року)
специфічного алергологічного обстеження і в майбутньому СІТ перебіг полінозу у
хворих знаходився у стадії ремісії.
Серед усіх специфічних і неспецифічних факторів, які сприяють розвитку
алергічної патології, важлива роль відводиться спадковому фактору, тобто
генетично обумовленим імунопатологічним порушенням. Наявність у сімейному
анамнезі будь-яких АЗ свідчить про атопічний характер захворювання у обстежених
[195, 102, 171]. У групі обстежених нами пацієнтів спадкова обтяженість за
алергією (БА, АР, поліноз, алергічний дерматит, кропив’янка та набряк Квінке,
медикаментозна, харчова, інсектна алергія тощо) виявлена у більшості – 65
(58,0%) хворих. Серед них за лінією матері у 32 (28,6%), батька – у 22 (19,6%)
осіб, обтяженість за обома лініями спостерігалася у 11 (9,8%) хворих (рис.
2.1). В групі з 20 осіб без клінічних ознак АЗ обтяжений алергологічний анамнез
зафіксований лише у 2 (10,0%) обстежених.
Рис. 2.1. Варіанти спадкової обтяженості у хворих на поліноз
Крім наявності у обстежених нами осіб полінозу як основного захворювання, у
частини з них (42,8%) виявилися також й інші захворювання алергічного ґенезу, а
саме кропив’янку та набряк Квінке (16,1%), харчову (12,5%), медикаментозну
(8,9%) та інсектну (5,4%) алергію.
Крім спадковості, на розвиток АЗ значний вплив мають також фактори довкілля.
Так, на наявність промислових шкідливостей вказували 25 (22,3%) обстежених нами
осіб з полінозом, на тютюнопаління – 40 (35,7%) пацієнтів.
Як ми вказували на початку цього розділу, з метою вивчення ефективності та
безпечності СІТ ПА в поєднанні з імунокоригуючим засобом Ербісол Екстра та без
нього нами вивчено результати лікування всіх 112 пацієнтів (58 в основній та 54
в контрольній групах). Середній вік пацієнтів основної та контрольної групи
становив відповідно 33,9+3,2 та 35,3+3,3 років. В основній групі було 36
чоловіків та 22 жінки, в контрольній – 34 чоловіка та 20 жінок. Необхідно
підкреслити, що вказані групи хворих на поліноз, які отримували СІТ ПА в
поєднанні з імунокорекцією та без неї співпадали не лише за статтю і віком, але
й за клінічним перебігом полінозу, ступенем порушення ФЗД і характером
фармакотерапії, яка проводилася ним раніше (P>0,05 для всіх випадків), що
забезпечи