Ви є тут

Соціально-психологічні засоби корекції особистості школярів з соціально-дезадаптованою поведінкою

Автор: 
Лучинкіна Анжеліка Іллівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2008
Артикул:
0408U005446
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЦЕСУ СОЦІАЛЬНО – ПСИХОЛОГІЧНОЇ АДАПТАЦІЇ УЧНІВ
2.1 Методи, етапи та процедура дослідження
Застосування системного підходу до дослідження процесу соціально –
психологічної адаптації школярів дозволяє дослідити її порушення комплексно, на
всіх рівнях соціалізації, з врахуванням їх специфіки та тимчасових параметрів.
У ході теоретичного аналізу було звернуто увагу на необхідність виявлення
факторів, що ініціюють запуск механізму дезадаптації, оскільки ці фактори часто
приховані зовнішніми проявами вторинної дезадаптації. Такими факторами
визначено незадоволені потреби особистості, тип реагування нервової системи.
Крім того в межах системного підходу було визначено зв'язок соціальних факторів
з особистісними, що спрямувало дослідження на вивчення міжособистісних
стосунків у класі, рівня його розвитку та зв’язку з порушеннями адаптації
окремих учнів. Для об'єктивності даних діагностика проводилася різними
методами, що дозволило перевірити результати спостережень.
Емпіричну базу дослідно-експериментальної роботи складали наступні методи:
структуроване інтерв’ю з педагогами, спостереження, метод експертних оцінок,
аналіз документів для визначення ступеня соціальної дезадаптації школярів,
соціометрія і референтометрія для визначення рівня розвитку класу, анкета на
визначення рівня розвитку класу, методика „Кольоропис”; методика Сишора по
визначенню групової згуртованості; методика Будассі, методика Дембо –
Рубінштейн для вивчення самооцінки; методика Ф. Хоппе для діагностики рівня
домагань; методика Спілбергера – Ханіна для дослідження рівня тривожності;
теппінг - тест для виявлення стенічних та астенічних типів реагування нервової
системи учнів. Структуроване інтерв’ю з використанням методик „Чарівна
квіточка” і „Незавершені речення” для визначення мотивів поведінки та
невдоволених потреб соціально дезадаптованих учнів. А також, для інтегральної
оцінки особистості, проективна методика „Неіснуюча тварина”.Розподіл
психологічного інструментарію по вікових групах виглядає таким чином (див.
табл. 2.1): Таблиця 2.1
Розподіл психологічного інструментарію
Характеристика
Методика
Контрольна перевірка
Початкова школа
Середня школа
Соціальна дезадаптація учнів
Структуроване інтерв’ю з педагогами, аналіз документів, спостереження
Структуроване інтерв’ю з педагогами, аналіз документів, спостереження
Рівень розвитку розвитку класу
Соціометрія , референтометрія,
Кольоропис
Соціометрія (Морено), референтометрія,
Визначення індексу групової згуртованості Сішора
Методика „Незакінчені речення”
Мотиваційно – потребова сфера
Структуроване інтерв’ю за методикою „Чарівна квітка”
Структуроване інтерв’ю за методикою „Чарівна квітка” (адаптоване)
Методика „Незакінчені речення
Рівень тривожності
Методика Міхал, методика Прихожан
Методіка Спілбергера - Ханіна
„Неіснуюча тварина”
Тип нервової системи
Теппінг - тест
Теппінг - тест
Самооцінка
Методика Дембо – Рубінштейн, „Сходинки” Габріел
Методика Будассі
„Неіснуюча тварина”
Локус контролю
Опитувальник СЖО Д.Леонтьєва для старшокласників
Рівень домагань
Методика Ф.Хоппе
Методика Ф.Хоппе
При виконанні завдання кожний учень отримував індивідуальний стимульний
матеріал – тексти чи завдання тесту, опитувальника, що спрощувало фіксацію
відповідей і  кількісну обробку результатів; діагностична робота
організовувалася так, щоб кожний учень мав окреме місце (один за партою), це
виключало під час обстеження будь-яку несамостійність чи сторонні перешкоди;
психодіагностичний інструктаж проводився з усією навчальною групою (класом) і
відповідав основним експериментальним вимогам у сфері психології.
Дослідження складалося з трьох етапів. На першому етапі завдяки проведенню
структурованого інтерв’ю з педагогами, застосуванню методу експертних оцінок,
аналізу документів були виявлені соціально дезадаптовані учні; на другому етапі
було проведено первинну діагностику визначених особистісних характеристик і
соціометричного статусу зазначеної вибірки; на третьому етапі досліджено
зв'язок рівня розвитку групи з порушеннями соціально психологічної адаптації
школярів.
Всього в дослідженні взяло участь 295 школярів з соціально дезадаптованою
поведінкою із шкіл № 37 та № 3 м. Сімферополя. В експериментальну групу ввійшли
101 учень, що складало 17 % від загального числа всіх учнів ЗШ № 37. Контрольна
група була складена з учнів з соціально дезадаптованою поведінкою
загальноосвітньої школи № 3. Усього в контрольну групу ввійшло 194 учні з
соціально дезадаптованою поведінкою з даної школи, що складає 16 % від
загального числа учнів школи.
В процесі діагностики ми дотримувалися наступної послідовності дій:
1) визначити наявність дезадаптації у окремих учнів на основі зовнішніх
проявів, її ступінь;
2) визначити особливості мотиваційно – потребової сфери, як фактора первинної
дезадаптації;
3) виявити рівень вираженості таких особистісних якостей як тривожність,
самооцінка та типологічних сособливостей нервової системи соціально
дезадаптованих школярів;
4) дослідити рівень розвитку класів, в яких навчалися учні з соціально
дезадаптованою поведінкою;
5) визначити зв'язок між рівнем розвитку класу і перебігом процесу соціалізації
особистості;
6) визначити основні групи соціально дезадаптованих учнів;
7) розробити систему корекційних впливів для кожної групи.
Для визначення соціально дезадаптованих учнів нами було розроблено інтерв’ю з
педагогами на основі опитувальника „Портрет дезадаптації”
О.О. Варламової (додаток А). Педагогам було запропоновано визначити соціально
дезадаптованих учнів за наступними критеріями: