РОЗДІЛ 2
УМОВИ, ОБ"ЄКТИ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Об'єкти досліджень
2.1.1. Загальна характеристика, об'єкту досліджень, ландшафтних і ґрунтових умов територій з осушувальними та осушувально-зволожувальними меліораціями
Дослідження проводилися в Інституті агроекології та біотехнології УААН (2000-2003 рр.), а також у співпраці та науково-теоретичному аналізі досліджень, проведених у 1988-2003 рр. в Інституті землеробства, (заплава р.Супій, Панфильська дослідна станція; заплава р.Ірпінь, Гостомельський опорний пункт, Київська область); в Інституті сільського господарства Полісся (Житомирська область); Інституті гідротехніки і меліорації (болото "Чемерне", Сарненська дослідна станція, Рівненська область; заплава р.Ромен, Сульське дослідне поле, Сумська область), а також на осушуваних мінеральних ґрунтах у західному Лісостепу та на Передкарпатті (Городецький, Дрогобицький і Самбірський райони, Львівська область; Коломийський - Івано-Франківська область; на Поліссі Житомирська область). Тобто, для вирішення завдань, поставлених дисертаційною роботою дослідні ділянки були розміщені в семи типових за грунтово-кліматичними умовами районах гумідної зони України (органогенних ґрунтах західного, центрального і східного Лісостепу, центрального і західного Полісся та на мінеральних ґрунтах західного Лісостепу і центрального Полісся). Дослідження проводилися польовими, вегетаційними, лабораторними методами, а також застосували математичне моделювання.
Органогенні ґрунти дослідних полів Панфильської дослідної станції, Гостомельського опорного пункту, Сарненської науково-дослідної станції, Сульського дослідного поля та Інституту сільського господарства Полісся за своїми агрохімічними показниками є характерними для основних типів осушуваних ґрунтів гумідної зони (табл.2.1).
Таблиця 2.1
Характеристика ґрунту (шар 0 - 30 см) дослідних ділянок
рНОб'єм-Шпа-Пов-Золь-Вміст валових формМісце проведеннясольо- вена
маса,рис-
тістьна во-
лого-ність,поживних речовин,%дослідженьг/см3ґрун-ємні-%на сухий ґрунтту,
%сть, %NP205К2OГостомельський опорний пункт (заплава р.Ірпінь)
5,50,3477,522827,62,360,920,15Панфильська дослідна станція (заплава р.Супій)
7,40.3381,527550,01,90,40,1Сарненська науково-дослідна станція, болото "Чемерис"
5,40.3381,029026,03,01,00,1Сульське дослідне поле
(заплава р. Ромен)
7,20,3182,535536,02,50,10,1Інститут сільського господарства Полісся, "Грозіно"5,50,3381,030511,52,60,40,1
З метою вивчення ефективності агромеліоративних заходів, хімічних меліорантів та системи удобрення на осушуваних ґрунтах важкого механічного складу на Передкарпатті та в дослідному господарстві Інституту сільського господарства Полісся проведено досліди на ділянках, де зроблене осушення гончарним дренажем. Ґрунт дослідних ділянок дерново-середньопідзолистий, глейовий, супіщаний на водно-льодовикових відкладах, з низьким вмістом гумусу (0,9-1,0%) і рухомих форм елементів живлення, слабокислою реакцією ґрунтового розчину і високою щільністю.
Варто відмітити, що ґрунтовий покрив досліджуваної зони України характеризується великою різноманітністю. Це зумовлено вологістю і м'яким кліматом, неоднорідністю гранулометричного складу, ґрунтоутворюючих та підстилаючих порід, добре розвиненим мезо- і мікрорельєфом, близьким рівнем залягання ґрунтових вод. Складність структури ґрунтового покриву регіону визначається великим типологічним різноманіттям ґрунтів і їх різним поєднанням, причому ареали їх невеликі, але дуже комплексні. Строкатий розподіл ґрунтів ще більше ускладнювався за рахунок проведення осушувальних меліорацій ґрунтів, їх еродованості.
Найпоширенішими є дернові глейові, дерново-підзолисті, лучні, дернові, лучно-болотні, світло-сірі, сірі лісові та торфові ґрунти.
В умовах стійкої сухої погоди ці ґрунти швидко втрачають продуктивну вологу. Тому формування оптимального водно-повітряного режиму тут досягається не тільки одностороннім відведенням надлишкової вологи, а й своєчасною подачею води в посушливі періоди вегетації рослин. Істотно підвищувати ефективність меліорації перезволожуваних ґрунтів та рівень їх екологічної надійності можуть тільки осушувально-зволожувальні системи. На таких системах і проводилися наші дослідження (заплави річок Супій, Ірпінь, Ромен осушуване болото Чемерне та інші).
Характер ґрунтового покриву відіграє першочергову роль у виборі структури посівів, особливо при визначенні рівня насиченості сівозмін інтенсивними культурами, створенні високопродуктивних багаторічних культурних сіножатей і пасовищ.
Сучасна концепція меліорації ґрунтів вимагає гармонійного поєднання агровиробничих функцій ґрунтового покриву з екологічними. В цьому відношенні важливе значення має характер розташування окремих видів ґрунтів та агрономічно близьких їх груп на даному полі, тобто оцінка і врахування структури ґрунтового покриву.
В цілому за своєю будовою всі структури ґрунтового покриву дослідних ділянок охоплюють грунтово-екологічні райони, що є характерними і типовими для осушуваних ґрунтів гумідної зони України.
В узагальненому вигляді їх можна розділити на три основні типи структури ґрунтового покриву, а саме:
1) агрономічно однорідні ґрунтові покриви;
2) агрономічно неоднорідні, але сумісні ґрунтові покриви;
3) агрономічно несумісні покриви.
До агрономічно однорідних відносяться такі території, де на різних ділянках ґрунтового покриву можна застосовувати однакові чи схожі комплекси агротехнічних та меліоративних заходів і одержувати стійкі врожаї сільськогосподарських культур. Такі структури можна включати до складу одного поля, виробничої ділянки.
До агрономічно неоднорідних, але сумісних ґрунтових покривів належать території, на яких можна застосовувати однотипні комплекси заходів, хоч урожай сільськогосподарських культур буде істотно відрізнятись. Наприклад, комплекси де