РОЗДІЛ 2
Організаційно-педагогічні засади здійснення виховного
процесу у скаутській організації Пласт
Завдання дослідження організаційно-педагогічних умов зумовлене потребами розкриття організаційно-діяльнісного, змістовно-цільового, емоційно-мотиваційного компонентів виховного процесу (§ 1.1) відповідно специфіки виховання особистості у Пласті. Його вирішення здійснювалося на констатуючому етапі дослідження.
Всього експериментом було охоплено 812 дітей, з них 406 учнів-пластунів з різних регіонів України: с. Білі Ослави Івано-Франківської області - 9, с. Болехів Івано-франківської області - 17, м. Дніпропетровськ - 8, м. Донецьк - 14, м. Івано-Франківськ - 45, м. Ічня Чернігівської області - 27, м. Київ - 26, м. Кіровоград - 13, смт. Козова Тернопільської області - 10, м. Львів - 72, с. Надвірна Івано-Франківської області - 9, м. Полтава - 15, м. Рівне - 34, м. Сокаль - 18, м. Стрий Львівської області - 31, м. Тернопіль - 22, м. Черкаси - 15, м. Чугуїв - 10 та 406 учнів 1-а, 3-а, 3-б, 3-в, 5-а, 5-б, 7-а, 7-б, 9-а, 9-б та 9-в класів гімназії ім. С.Васильченка м. Ічні Чернігівської області, 1, 3, 5, 7, 9 класів ЗОШ с. Гошів Івано-Франківської області, 5, 7, 9 класів ЗОШ с. Білі Ослави Івано-Франківської області, 5-б, 7-а, 9-а класів ЗНЗ № 16 м. Чернігова. В експерименті також взяли участь 98 старших пластунів та сеніорів, з яких 53 виховники, батьки дітей експериментальної та контрольної груп, вчителі, які працюють з дітьми, охопленими експериментом.
Відповідно до визначення, сформульованого у § 1.1, що до організаційно-педагогічних засад відносяться організаційні і педагогічні умови здійснення виховного процесу, наше дослідження на емпіричному рівні розпочалося із з'ясування їх сутності, змісту та пластової специфіки (покомпонентно) у відповідності до схеми 1.2.
2.1. Структура і принципи виховного процесу у скаутській організації Пласт.
З метою кращого розуміння організаційно-педагогічних засад виховного процесу у Пласті нами було досліджено й вивчено структуру організації в сучасних умовах і принципи її діяльності.
У вивченні структури виховної діяльності Пласту ми керувалися розумінням того, що структура - це "сукупність важливих зв'язків між виділеними частинами цілого, що забезпечує його єдність; внутрішня будова чого-небудь" [267, 499].
Структура притаманна об'єктам, що являють собою системи і виділяється шляхом встановлення істотних, відносно стійких зв'язків між їх елементами при частковому або повному абстрагуванні від якісних характеристик цих елементів. Інакше, структура є законом існування і функціонування систем і забезпечує збереження основних властивостей при їх різноманітних змінах.
До структури Пласту належать керівні органи та структурні підрозділи: первинні осередки, місцеві осередки, територіальні об'єднання, що мають різні рівні підпорядкування і свою специфіку, яка виявляється як у назвах, так і за місцем у виховному процесі.
В цілому структура Пласту є досить складною, її потрібно розглядати як по вертикалі, так і по горизонталі. У вертикальній площині від нижчих ланок до вищих представлена наступна схема: станиця - паланка - округа - регіон - край - КУПО. Така структура базується на принципі територіального формування.
Кожна окрема ділянка цієї вертикалі має своє розгалуження у горизонтальній площині, тобто свою власну структуру. Як показало дослідження, кожна структурна ланка має свої функції, які вирізняються своєю специфікою на різних рівнях організації виховної діяльності, однак підпорядковані єдиній меті - сприяти і покращувати виховний процес, який безпосередньо відбувається на найнижчих ланках, забезпечувати реалізацію єдиного змісту виховного процесу для всіх низових частин. Цей зміст є традиційним і саме завдяки такої структури зберігає свою традиційність і незмінність всієї пластової системи понад 90 років.
Розглянемо сучасну структуру Пласту на всіх рівнях. Вона вивчалася нами на констатуючому етапі експерименту і її компоненти вперше структуровано нами в схеми, що дозволяє наочно створити цілісне уявлення про виховний процес у сучасній організації Пласт.
Проаналізуємо їх у такому взаємозв'язку, який розкриває ієрархію і функціональні особливості.
На чолі Пласту як уособлення його ідейної та організаційної єдності, його безперервної дії та традиції стоїть Начальний Пластун, який є ідейним провідником організації та її почесним репрезидентом. Він виступає прикладом для всіх інших членів організації, взірцем того, яким має бути справжній пластун. Досягнення тих людей, що були Начальними Пластунами, є стимулом для самовиховання, самовдосконалення, самоосвіти інших пластунів.
Історичний аналіз засвідчує, що за час свого існування Пласт мав лише трьох Начальних Пластунів. Це С. Левицький (1890-1962), учитель, Верховний Пластун з 1947 р. по 1954 р., Начальний Пластун з часу заснування КУПО в 1954 р. по 1962 р.; Ю. Старосольський, доктор права, Начальний Пластун з 1972 р. по 1991 р.; Л. Романків (нар. 1931 р.), доктор металургії і матеріалів, Начальний Пластун від 1997 р. [185, 74].
Для утримання ідейної єдності крайових організацій, а саме: однакового розуміння завдань та ідейних основ Пласту, які з'ясував і оформив засновник О.Тисовський, збереження чистоти й особливостей пластової самовиховної методики, подібності їх структури у 1954 році створено Конференцію Українських Пластових Організацій (КУПО), до якої на сьогодні входить 9 країн: Австралія, Аргентина, Великобританія, Канада, Німеччина, Польща, Словаччина, США, Україна (схема 2.3).
Збори Конференції обирають Головний провід Пласту у складі Головної Пластової Ради (ГПР), а саме її Президію, та Головної Пластової Булави (ГПБ).
Схема 2.3.
Структура Конференції Українських Пластових Організацій