РОЗДІЛ 2
ОБ'ЕКТ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1 Характеристика пацієнтів, що були досліджені
В основу роботи покладені результати комплексного клініко-функціонального обстеження 151 пацієнта в стані психоемоційної напруги, що викликана гострим одонтогенним болем, серед яких чоловіків - 72 (47,7%), жінок - 79 (52,3%) віком 40,4±6,8 роки. Було проведено обстеження 91 пацієнта на протязі стоматологічного прийому (основне дослідження); 60 пацієнтам після 10-хвилинного моніторування проводили терапевтичну корекцію розладів серцево-судинної системи. Пацієнтів обстежували також через 2-3 дні в стані спокою (порівняльне дослідження).
Для оцінки сумарного ризику ускладнень в анамнезі враховували наявність таких факторів ризику: паління, підвищення артеріального тиску, гіперхолестеринемію, хронічний психоемоційний стрес, надмірну масу тіла, малорухомий спосіб життя, серцево-судинні захворювання у близьких родичів.
Всі пацієнти при основному дослідженні мали клінічні симптоми гострого пульпіту та зверталися за допомогою в першу добу. Обстеження було проведено в ранкові години.
Критеріями виключення із дослідження були: органічні зміни міокарда за даними ЕКГ, загальносоматичні захворювання за даними анамнезу й амбулаторної карти.
Контрольну групу склали 90 практично здорових осіб, що співвідносились за віком, статтю та антропометричними даними з пацієнтами групи спостереження.
2.2. Проведення анкетування з метою визначення рівня психоемоційної напруги
Рівень психоемоційної напруги визначали за допомогою опитувальної методики J.Teylor "Особистісна шкала прояву тривоги" [126], виразність больових відчуттів - за шкалою інтенсивності болю, в основі якої - експрес-тест з вибором кольорів, який розширює сферу досліджень інтрацептивної семантики болю [2].
2.3. Комбіноване моніторування ЕКГ та АТ з аналізом показників варіабельності серцевого ритму
Комплексне обстеження включало збір скарг, анамнезу, огляд, короткострокове холтеровське моніторування приладом "Кардиотехника 4000 АД" (рис.2.1) протягом 90 хвилин з аналізом електрокардіограм та визначенням показників варіабельності серцевого ритму, концентрації катехоламінів плазми крові, гематологічних індексів.
Рис.2.1 Комплекс для комбінованого добового моніторування ЕКГ та АТ "Кардиотехника 4000 АД" (Инкарт, Санкт-Петербург).
Програмне забезпечення даної системи дозволяло розраховувати параметри варіабельності серцевого ритму відповідно до рекомендацій Європейського Товариства Кардіологів [287]. В якості основних показників, що характеризують реакцію серцево-судинної системи на психоемоційне навантаження, аналізували також рівень систолічного і діастолічного артеріального тиску, частоти серцевих скорочень, порушень ритму серця, ознаки ішемічних змін міокарда, визначали індекс "Подвійного добутку" (Robinson Hart Rate), який посередньо визначає потребу міокарда у кисню. Індекс ПД обчислювали як добуток систолічного артеріального тиску та частоти серцевих скорочень, умовно ділений на 1000, за формулою: ПД = ЧСС*АДс/1000.
Повторне комплексне обстеження було проведено через 2-3 доби у стані спокою. В порівняльних дослідженнях кардіомоніторування здійснювали упродовж 60 хв.
Інтерпретацію змін ЕКГ при психоемоційному навантаженні та в стані спокою проводили у відповідності з прийнятими у кардіологиї критеріями [3,7,13]. Аналізували записи ЕКГ, графіки змін ЧСС, сегмента ST, аритмій ( рис.2.2)
а
Рис.2.2 Структура комп'ютерного екрана обробки запису кардіомоніторування містить:
- графік ЧСС, - у правій верхній частині;
- графік зсувів сегмента ST у двох крапках - 40 мс і 80 мс після закінчення QRS-комплексу, при їхньому усередненні за кожні 10 с, - у правій середній частині;
- діаграму порушень ритму, - у правій нижній частині;
- велику ділянку кардіограми, що характеризує загальне положення курсору, представленого у виді вертикальної лінії праворуч, - у лівій верхній частині;
- малу ділянку кардіограми, що характеризує поточне положення курсору, - у лівій нижній частині.
Метод аналізу ВСР використаний як найбільш інформативний неінвазивний метод оцінки вегетативної регуляції серцевого ритму [10,11,78]. На підставі вивчення вітчизняної і закордонної літератури відібрано 19 найбільш інформативних показників ВРС, представлених у таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Показники варіабельності серцевого ритму, що використовувались в роботі
Показники ВРС Значення показника SDNN, мс Стандартне відхилення всіх RR-інтервалів SDNN_i, мс Сукупність відхилень кардіоінтервалів від відповідних їм 5-ти хвилинних середніх rMSSD, мс Корінь квадратний із середнього значення суми
квадратів різниць між черговими інтервалами RR pNN50,% Відсоток пар послідовних нормальних часових RR-інтервалів, що відрізняються більш ніж на 50 мс HRV Триангулярний (трикутний) індекс ВСР Modа, мс Часовий інтервал максимуму кривої розподілу Amo, % Амплітуда моди ІН, у.о. Індекс напруги Баєвського TINN, мс "Індекс Святого Георга" X, мс Варіаційний розмах VAR, % Відсоткове нормоване середнє квадратичне (стандартне) відхилення нормальних часових RR-інтервалів за розглянутий період HF, мс2 Потужність спектра високої частоти LF, мс2 Потужність спектра низької частоти VLF, мс2 Потужність спектра дуже низької частоти HF% Відсоток HF-діапазону в сумарній потужності LF% Відсоток LF-діапазону в сумарній потужності VLF% Відсоток VLF-діапазону в сумарній потужності LF/HF Вагальний індекс TP, мс2, Сумарна спектральна потужність серцевого ритму
Реєстрація варіабельності ритму серця проводилася усім пацієнтам як у стані спокою, так і при впливі психоемоційного навантаження, викликаного гострим одонтогенним болем. В контрольних дослідженнях кардіомоніторування здійснювало